73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"20" липня 2010 р. Справа № 14/106-ПН-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катон"
до:
відповідача-1 -Мирненської селищної ради,
відповідача-2 - відкритого акціонерного товариства „Каланчацький комбінат хлібопродуктів”,
про визнання права власності на 91/100 частини майна,
за участі представників:
позивача -Калашникова А.І. (директора), Пригузи Г.М. (представника за дорученням),
відповідача-1 -не з'явився,
відповідача-2 -Панченко Т.С., Ярошенко Ю.Б. (представників за дорученнями),
18 лютого 2008 року за заявою ТОВ „Катон” до Мирненської селищної ради та ВАТ „Каланчацький комбінат хлібопродуктів” про визнання права власності на 91/100 частини приміщення складу, розташованого по вул. Елеваторній, буд. 2, в смт. Мирне Каланчацького району Херсонської області порушене провадження у даній справі. За результатами розгляду справи 16 вересня 2009 року судом прийняте рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.12.2009 р. за результатами розгляду апеляційної скарги вказане рішення залишене без змін. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2010 р. за результати розгляду касаційної скарги названі судові рішення скасовані з передачею справи на новий розгляд. Ухвалою суду від 07.06.2010 р. справа прийнята до розгляду та розглядалася в судових засіданнях, які відбулися 22 червня, 13 та 20 липня поточного року.
Крім викладено судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом позивач в якості правових підстав заявлених вимог про визнання права власності на частку майна послався на приписи статей 430, 432, 433 ЦК України, якими регулювалися правовідносини сумісної діяльності. Вирішуючи спір по суті та приймаючи рішення у справі від 16.09.2009 р. суд проаналізував названі положення правових норм та відмовив у позові. Апеляційною інстанцією рішення суду залишене без змін з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності для захисту порушених прав. Водночас, під час судового розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України здійснювався аналіз договірних відносин щодо сумісної діяльності.
За таких обставин суд констатує, що позивачем були заявлені вимоги про визнання права власності на частку майна, яка, за його твердженнями, набута ним під час сумісної діяльності з ВАТ „Каланчацький комбінат хлібопродуктів”.
Разом з тим, під час нового розгляду справи позивачем заявою про уточнення позовних вимог від 21.06.2010 р. доповнено мотивацію заявлених вимог про визнання права власності на частку майна, але з усних пояснень представників позивача, які надані були в судовому засіданні, яке відбулося 22.06.2010 р., не вбачалося на підставі яких норм матеріального права позивач основує власні позовні вимоги, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений із зобов'язанням уточнити правові підстави заявлених вимог з посиланням на конкретні норми матеріального права.
На виконання вимог суду позивач подав 12.07.2010 р. заяву про уточнення правових підстав заявлених вимог, вказавши, що його вимоги ґрунтуються на положеннях статті 778 Цивільного кодексу України. Зокрема, за цією статтею врегульовані правові положення поліпшення наймачем речі, переданої у найм.
З викладеного слідує, що, фактично, позивач змінив підстави позову (за первісними вимогами такими були набуття права власності на майно в процесі сумісної діяльності, а за зміненими -набуття права власності на майно в результаті його поліпшення за договором найму). За змістом статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі змінити підставу або предмет позову, а тому судом прийнято до розгляду таку зміну підстав позову.
Водночас, позивачем не виконано в повному обсязі вимог суду щодо уточнення правових підстав заявленого позову, оскільки в заяві від 12.07.2010 р. не розкрито з яких фактичних та правових підстав він вважає, що набув право власності на нову річ в результаті здійсненого ним її поліпшення.
У зв'язку з викладеним суд зазначає про невиконання відповідачем вимог суду, а також констатує про неможливість подальшого розгляду справи через неявку представника позивача, який двічі не з'явився в судові засідання, призначені на 13 та 20 липня поточного року, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України.
На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 81, 86 ГПК України,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Катон” до Мирненської селищної ради та відкритого акціонерного товариства „Каланчацький комбінат хлібопродуктів” про визнання права власності на 91/100 частини майна складу залишити без розгляду.
Суддя М.К. Закурін