Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" липня 2010 р. Справа № 61/118-10
вх. № 3924/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Острога А.Г., за дорученням №76 від 17.05.2010р.;
відповідача- Панченко Г.К., особисто за паспортом;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 7095,60 грн.
Позивач - РВФДМ України по Харківській області , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з відповідача до Державного бюджету України неустойки у сумі 7095,60грн. В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що спірний договір оренди припинив свою дію 23.01.2009р. але приміщення фактично було передано позивачеві 30.04.2009р. За цей період фактичного користування майном у відповідності до ст.785 ЦК України відповідач, на думку позивача, зобов'язаний сплатити неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів , які долучаються судом до справи, вимоги ухвали суду від 01.07.2010р., виконав не в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.07.2010р. проти позову заперечував, надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, крім того надав докази сплати орендних платежів у період з січня по квітень включно, які долучаються судом до матеріалів справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
27.05.2005р. між позивачем РВ ФДМУ по Харківській області та відповідачем ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди №1678 - Н. У відповідності до п.10.8 договору , він неодноразово продовжувався та припинив свою дію 23.01.2009р.
11.12.2008р. відповідач, звернувся до позивача із заявою про продовження строку дії договору оренди №1678-Н від 27.05.2005р. , 29.01.2009р. -із заявою про підтвердження того, що на теперішній час договір оренди №1678-Н від 27.05.2005р. є діючим.
Листом від 06.2009р. відповідач - ФОП ОСОБА_2 надала Регіональну відділенню ФДМУ по Харківській області акт приймання-передачі нежитлових приміщень за договором оренди № 1678-Н від 27.05.2005р. Акт підписаний Балансоутримувачем - Українським Державним інститутом по проектуванню заводів важкого машинобудування (Інститут «Укрдіпроважмаш»).
Протягом строку з 23.01.2009р. до фактичної передачі майна позивачеві 30.04.2009р. відповідач продовжував користуватися приміщенням та продовжував сплачувати орендну плату за користування приміщенням, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями .
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно положень ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до умов спірного договору строк дії договору був встановлений до 23.01.2009р.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що жодна з сторін спірного договору не зверталась до іншої сторони із заявою про припинення або зміну умов договору оренди в порядку ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна". Крім того, в матеріалах справи наявні квитанції, які підтверджують факт того, що позивач продовжував сплачувати орендну плату за спірним договором, а орендодавець її приймати після 23.01.2009р.
Такі обставини свідчать про застосування до спірного договору оренди положень ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" і його договору продовження на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому суд зазначає, що таке подовження відбулося автоматично, без укладення додаткової угоди.
Згодом, з моменту підписання сторонами разом з балансоутримувачем акту прийому-передачі від 30.04.2009р. договір оренди №1678-Н від 27.05.2005р., був припинений за згодою сторін.
Такі обставини означають, що орендоване майно повернуто відповідачем позивачеві вчасно (одночасно з припиненням дії договору оренди), а отже право позивача не порушено і передбачених ч.2 ст. 785 ЦК України підстав для нарахування неустойки немає. За таких обставин, вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.
Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на відповідача. Втім враховуючи звільнення позивача від сплати державного мита пунктом 35.ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито»державне мито в даному разі не стягується.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 759, 785, Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 283 Господарського кодексу України, ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення підписано 15.07.2010р.
Справа №61/118-10.