Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" липня 2010 р. Справа № 33/17-10 (н.р. 15/448-08)
вх. № 1187/3-33 (н.р. 9395/3-15)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився
відповідача - не з'явився
3-ї особи - не з*явився
розглянувши справу за позовом АТЗТ "Українсько-Сибірське промислове об'єднання "Завод Рапід", м. Харків
до Харківська міська рада, м. Харків
3-я особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківськійобласті, м.Харків
про визнання права власності
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на реконструйовану нежитлову будівлю літ "А-3" загальною площею 3155,4 кв.м, розташовану за адресою: м.Харків, вул.Греківська,79, та на самочинно збудовану нежитлову будівлю літ "Т-1" загальною площею 45,8 кв.м, розташовану за адресою м.Харків, вул. Греківська,79.Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що проведене позивачем будівництво і реконструкція не порушує права теріторіальної громади,фізичних та юридичних осіб та відповідає усім вимогам протипожежних та санітарних норм і існують усі необхідні підстави для визнання права власності на нежитлові будівлі.
Представник позивача в судове засідання не з*явився, витребуваних судом документів не надав, але звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі,яке обгрунтоване тим, що позивачем було подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2010р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2010р. у справі № 33/17-10. Суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки викладені позивачем обставини не є підставою для зупинення провадження у справі у відповідності до ст.79 ГПК України. Частина перша статті 79 ГПК України передбачає можливість зупинення провадження у справі до вирішення пов*язаної з нею іншої справи, а не окремих процесуальних документів по справі, яка розглядається господарським судом.
Представники відповідача та 3-ї особи у призначене судове засідання не з*явилися, витребуваних документів не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,у зв*язку з чим справа розглядається у відповідності до вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Суд,вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,встановив наступне.
Позивачу належить на праві колективної власності нежитлова будівля, розташована у м. Харкові по вул. Греківській, 79, літ. “А-3”, площею 2 541,4 м2, про що видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САА № 581659 від 03.04.2004р. Вказана будівля розташована на земельній ділянці, яка надана в оренду позивачеві на підставі договору оренди землі від 07.08.07 № 940767100079, укладеному між позивачем та Харківською міською радою. За умовами договору позивачсем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості. Строк дії договору до 01.09.2031р.
Пункт 7 договору містить заборону будь-якого будівництва та реконструкції існуючих будівель без відповідного дозволу.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач здійснив реконструкцію вищевказаної будівлі, про що свідчить відмітка в технічному паспорті, виготовленому КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” на замовлення позивича станом на 11.09.2008р. У межах проведеної позивачем реконструкції було частково змінено планування приміщень будівлі, облаштовано три антресолі, встановлено* нові системи опалення та кондиціювання робочих місць, створено побутові та санітарно-технічні приміщення тощо. В результаті проведеної реконструкції площа виробничого будинку літ. “А-3”збільшилась до 3155,4 м2.
Крім того, на вищевказаній земельній ділянці позивачем самочинно побудовано нежитлову будівлю літ. “Т-1”загальною площею 45,8 м", розташовану за адресою: м Харків, вул. Греківська, 79, про що свідчить відмітка у технічному паспорті, виготовленому КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” на замовлення позивача станом на 05.12.2008р.
У відповідності до ст. 376 ЦК України вищевказане будівництво та реконструкція є самочинним, оскільки будівля літ. “Т-1”загальною площею 45,8 м" збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, так як земельну ділянку було надано в строкове платне користування для експлуатації та обслуговування будівель та споруд, які на ній знаходились. Крім того, реконструкція нежитлової будівлі, розташованої у м. Харкові по вул. Греківській, 79, літ. “А-3”, площею 2 541,4 м2 на вищевказаній ділянці була здійснена в порушення умов п.7 договору, який містить пряму заборону реконструкції існуючих будівель без відповідного дозволу. Позивачем проведено реконструкцію та побудовано нову будівлю без відповідного дозволу та належним чином затвердженого проекту.
Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до норми частини другої ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
В окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.
За змістом частини п'ятої цієї статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.
Позивач не є власником земельної ділянки, а використовує її на умовах оренди, якими заборонено позивачу будь-яке будівництво та реконструкцію існуючих будівель без відповідного дозволу. Дозволу на реконструкцію будівлі та будівництво нової будівлі, оформленого у встановленому законом порядку, позивач до суду не надав. Доказів внесення до договору оренди зміни цільового призначення земельної ділянки з урахуванням проведеного будівництва та реконструкції, позивач до суду не надав.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Статтею 29 цього закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і передбачає відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлені повноваження виконавчих органів місцевих рад в галузі будівництва, до яких віднесено: надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності, видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.
Згідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Постановою КМ України від 08.10.2008р. № 923 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яким визначено механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Згідно з цим Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву. До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований). Акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію.
Позивачем, на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог про визнання права власності на новостворене нерухоме майно, до суду не подано належних доказів, а саме: відповідного дозволу на будівництво та реконструкцію, оформленого у встановленому законом порядку, проектної документації, затвердженої у визначеному законодавством порядку; акту готовності об'єкта до експлуатації, підписаного генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований), погодженого місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію, свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано доказів на підтвердження своїх вимог. Докази, надані позивачем, є неналежними.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.1, 12,33, 79, 82-85 ГПК України,
В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити.
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суддя