Рішення від 13.07.2010 по справі 42/177-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 42/177-10

вх. № 5519/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Задорожний Д.І. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Прем"єрпродукт-Харків", м. Харків

до ПП "Аквамарин", м. Харків

про стягнення 49902,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Прем"єрпродукт-Харків", звернувся до господарського суду Харківської області до відповідача, ПП "Аквамарин", про стягнення заборгованості за договором № 14 від 21.12.2009р. у сумі 49902,98 грн., в т.ч. основний борг - 49505,44 грн., пеня - 397,54 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований та по фактичній адресі, що зазначена в позовній заяві, отримання ухвали суду за обома адресами підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, правом участі в судовому засіданні не скористався, відзив на позов не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

Між ПП "Аквамарин" (покупець, відповідач) та ПП "Прем'єрпродукт - Харків" (постачальник, позивач) був укладений договір поставки № 14 від 21 грудня 2009р., та додаткові угоди № 1 від 21.12.2009р., №2 від 24.12.2009р. до нього.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору згідно специфікації товару.

Відповідно до п.6.7 Договору з урахуванням додаткової угоди № 1 оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу на 30 календарних днів після приймання товару.

Позивач виконував свої зобов'язання по Договору та здійснював поставку відповідачу продуктів харчування, що підтверджується видатковими накладними, копії яких надані до матеріалів справи (а.с. 18-27).

Відповідно до наданих видаткових накладних позивачем на адресу відповідача були зроблені поставки товару, а саме 30.03.2010р. на суму 10340,00 грн., 29.04.2010р. на загальну суму 19016,78 грн., 30.04.2010р. на загальну суму 5304,72 грн., 05.05.2010р. на суму 2068,82 грн., 06.05.2010р. на загальну суму 12775,12 грн., всього на суму 49505,44 грн.

Як зазначає позивач, відповідач не здійснив оплату отриманого за вказаний період товару.

07 червня 2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо оплати товару, на яку отримана відповідь б/н б/д про те, що в найкоротший термін буде перевірена сума заборгованості та прийняті заходи щодо її погашення.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а частиною 2 цієї статті встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів оплати товару, доказів того, що на його адресу поставлявся неякісний товар, хоча мав таку можливість.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 49505,44 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Умовами договору, а саме п.п.7.3. передбачено, що у випадку затримки покупцем будь-яких платежів по даному Договору, він сплачує постачальнику пеню за кожен день затримки розрахунку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені відповідно до якого сума нарахованої пені складає 397,54 грн.

Наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 499,03 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (юридична адреса: 61036 м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, фактична адреса: 61144 м. Харків, вул. Героїв Труда, буд. 15, код 31634863, п/р 26001805822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м.Харків МФО 351016) на користь Приватного підприємства "Прем'єрпродукт - Харків" (61036 м. Харків, вул. Морозова, 7, код 36624954, п/р 26001010066164 в відділенні "Державінське" ВАТ ВТБ Банк м. Харків МФО 321767) основну заборгованість у сумі 49505,44 грн., пеню в сумі 397,54 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 499,03 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 16.07.2010р.

Попередній документ
10462911
Наступний документ
10462914
Інформація про рішення:
№ рішення: 10462913
№ справи: 42/177-10
Дата рішення: 13.07.2010
Дата публікації: 23.07.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію