Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" липня 2010 р. Справа № 42/148-10
вх. № 4716/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Денчик С.В. (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Пері Україна", м. Київ
до ТОВ "Будмонтажукраїна", м. Харків
про стягнення 31870,08 грн.
Позивач, ТОВ "Пері Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Будмонтажукраїна", про стягнення заборгованості за договором № 2188 від 23.06.2008р. у сумі 31870,08 грн.
У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлювався ухвалою суду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не з'явився в судове засідання, призначене на 17.06.2010р., про час та місце проведення якого був повідомлений ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований, однак поштове відправлення повернуто поштою у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Про відкладення розгляду справи на 12.07.2010р. відповідач також повідомлявся ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований.
Суд зазначає, що до функцій суду не відноситься встановлення фактичного місця знаходження сторін у справі, а за таких обставин відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.
Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.
23 червня 2008 року між ТОВ "Пері Україна" (орендодавець, позивач) та ТОВ "Будтехноремонт" (орендар, відповідач) укладений договір оперативної оренди обладнання № 2188, відповідно до умов якого відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельне обладнання РЕRІ, в т.ч. спеціалізовану тару для її транспортування, асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.
Відповідно до п.2.1 та 2.2 Договору передача обладнання здійснюється на підставі акту прийому-передачі, асортимент та строк передачі узгоджуються додатково.
Пунктом 4.1 Договору передбачений порядок нарахування та сплати орендної плати, а саме орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця (п.п.4.1.2). Орендодавець до 10-го числа кожного місяця, наступного за звітним, направляє орендарю поштою або кур'єром акт наданих послуг (п.п. 4.1.3). Орендар зобов'язаний підписати та повернути один підписаний акт наданих послуг до 20-го числа місяця наступного за звітним. В разі неповернення підписаного акту та за умови відсутності мотивованої письмової відмови від підписання такого акту, такий акт та сума орендної плати вважаються визнаними орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (п.п.4.1.4). Орендна плата сплачується щомісяця протягом 35 календарних днів з моменту закінчення місяця, за який сплачується орендна плата (п.п.4.1.5).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем були надані послуги по оренді обладнання за період липень 2008 року - листопад 2008 року на суму 60438,78 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 2124 від 31.07.2008р., № 2481 від 31.08.2008р., № 2842 від 30.09.2008р., № 3073 від 31.10.2008р., № 3414 від 30.11.2008р., які підписані обома сторонами та копії яких надані до матеріалів справи
Крім того до матеріалів справи наданий акт приймання-здавання наданих послуг № 3829 від 31.12.2008р. на суму 1431,36 грн., який не підписаний відповідачем. також до матеріалів справи надані докази направлення даного акту та розрахунку вартості оренди, а саме опис вкладення у цінний лист.
Однак відповідач не повернув позивачу підписаний акт наданих послуг № 3829 від 31.12.2008р. і не надіслав мотивованої незгоди з ним. У відповідності до п.п. 4.1.4 та п.п. 4.2.4 договору № 2188 від 23.06.2008р. такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).
таким чином за період з липня 2008 року по грудень 2008 року розмір орендної плати, яку відповідач повинен був сплатити на користь позивача складає 61870, 08 грн.
Відповідач частково оплатив орендну плату за договором № 2188 від 23.06.2008р. на суму 30000,00 грн., що підтверджується наданими виписками з банку.
Таким чином заборгованість відповідача складає 31870,08 грн.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, хоча мав таку можливість.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 31870,08 грн., яка підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 318,70 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажукраїна" (61035 м. Харків, вул. Матросова, 1-А, р/р 26000148083900 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код 35477158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (юридична адреса: 02002 м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822, поштова адреса: 02002, м. Київ -2, а/с № 144, р/р 26000000672000 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь" м. Київ, МФО 300379, код 31032954) заборгованість за договором № 2188 від 23.06.2008р. у сумі 31870,08 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 318,70 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 16.07.2010р.