Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" липня 2010 р. Справа № 53/65-10
вх. № 3802/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Білик К.В., за дов.(після перерви не з'явилась)
відповідача - Луценко О.І., за дов.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Реммерс-Україна", м. Київ
до ТОВ "Престиж Строй", м. Харків
про стягнення 371431,52 грн.
Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору купівлі-продажу № 1 від 01.07.2008 року в сумі 371431,52 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2010 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судовому засіданні 08.07.2010 року позовні вимоги визнав частково в сумі 59507,71 грн., щодо решти заявлених позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.
В судовому засіданні 07.07.2010 року оголошувалась перерва до 08.07.2010 року.
В судове засідання 08.07.2010 року представник позивача не з'явився, але подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.
01.07.2008 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №1, за яким позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити будівельні матеріали (товар) в асортименті, кількості та ціні, узгоджених в рахунках-фактурах.
Згідно п.3.3 договору форма оплати: 70% попередня оплата, згідно рахунку-фактури, 30% після поставки товару на протязі 3-5 банківських днів.
відповідно п.9.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 року. Доказів пролонгації дії договору у 2009 році сторонами суду не надано, а тому вказаний договір припинив свою дію 31.12.2008 року.
На виконання умов договору №1 від 01.07.2008 року позивачем у 2008 році було поставлено на адресу відповідача товар згідно видаткових накладних №РН-0001224 від 23.10.2008 року на суму 23 245,77 грн., №РН-0001449 від 25.11.2008 року на суму 5355,50 грн., №РН-0001485 від 28.11.2008 року на суму 15570,58 грн., №РН-0001504 від 03.12.2008 року на суму 3924,58 грн. та №РН-0001560 від 11.12.2008 року на суму 11411,28 грн., а всього на загальну суму 59507,71 грн.
Рахунки-фактури на поставлений товар долучено позивачем до матеріалів справи.
Відповідачем отриманий товар не оплачено, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 59507,71 грн.
Враховуючи, що сума основного боргу у розмірі 59507,71 грн. грн. відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 59507,71 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 ЦК України відповідач повинен сплати позивачеві інфляційні та 3% річних, які нараховані позивачем за період з 15.08.2009 року по 16.04.2010 року.
Відповідно до суми основного боргу за договором №1 від 01.07.2008 року інфляційні витрати складають 4791,56 грн.. а 3% річних - 1193,41 грн. відповідно, та підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, судом під час розгляду справи встановлено, що після закінчення дії договору №1 від 01.07.2008 року позивачем та адресу відповідача відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних було поставлено товар на загальну суму 258 253,87 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000922 від 16.06.2009 року на суму 69833,70 грн., №РН-0000912 від 16.06.2009 року на суму 39461,40 грн., №РН-0000972 від 22.06.2009 року на суму 34402, 22 грн.. №РН-0001058 від 30.06.2009 року на суму 91032,96 грн. та №РН-0001567 від 07.08.2009 року на суму 23524,20 грн.
Наявні у матеріалах справи товаросупровідні документи не містять жодного посилання на поставку вказаних партій товару у 2009 році за договором №1 від 01.07.2008 року. А тому суд дійшов висновку, що поставки товару у 2009 році здійснювались на бездоговірній основі, внаслідок чого потрібно керуватись вимогами ч.2 ст.530 ЦК України, тобто моментом пред'явлення вимоги про оплату.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
20.11.2009 року позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №54 про сплату боргу, на яку відповідач відповів лише листом від 09.03.2010 року.
З урахуванням вимог ч.2 ст.530 ЦК України термін оплати відповідачем отриманого товару на загальну суму 258 253,87 грн. повинен бути встановлений з 27.11.2009 року.
На момент винесення рішення у справі відповідачем не погашено заборгованість у сумі 258 253,87 грн.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 258 253,87 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.625 ЦК України відповідач повинен сплати позивачеві інфляційні та 3% річних, які нараховані позивачем за період з 15.08.2009 року по 16.04.2010 року, частково з 27.11.2009 року по 16.04.2010 року.
Відповідно до суми основного боргу у розмірі 258 253,87 грн. інфляційні витрати складають16660,50 грн.. а 3% річних - 2971,68 грн. відповідно, та підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до ч.3 ст.692 ЦК України проценти у розмірі 21 862,00 грн., нараховані відповідно до ч.4 ст.232 ГК України з урахуванням облікової ставки НБУ.
Згідно ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку (ч.5 ст.231 ГК України).
Враховуючи те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання за договором №1 від 01.07.2008 року, суд вважає необґрунтованим та безпідставним нарахування та стягнення 21 862,00 грн.
Також позивачем заявлено до стягнення судові витрати на послуги адвоката у розмірі 40 000,00 грн.
Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру.
Позовні вимоги в цій частині містять посилання позивача на укладення ним договору про надання адвокатських послуг від 13.04.2010 року та сплату ним 40 000,00 грн.
Згідно п.1.1 зазначеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати адвокатські послуги на умовах, передбачених даним договором, а саме: представляти інтереси замовника в усіх державних органах і установах України (судових організаціях, державній виконавчій службі, тощо), а також перед всіма іншими юридичними та фізичними особами без обмеження з приводу стягнення боргу з ТОВ "Престиж Строй".
Тобто, з адвокатом Краковним І.В. було укладено договір про надання адвокатських послуг не тільки пов'язаних з розглядом справи №53/65-10, а і в інших установах, і не тільки по справі про стягнення 371 431,52 грн., що розглядалась, а і ймовірно інших боргів.
Відповідно до п.5.1 договору про надання адвокатських послуг від 13.04.2010 року виконавцю сплачується винагорода у розмірі 40 000,00 грн. саме за весь обсяг його послуг, а не тільки за ті, що пов'язані з розглядом цієї справи.
Разом з тим, як зазначено в постанові Верховного Суду України від 03.02.2004 року, судові витрати на участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Кожне підприємство, яке є юридичною особою і має касу, відповідно до Інструкції веде касову книгу для обліку операцій з готівкою, і в ній враховуються усі надходження і видача готівки; записи в касовій книзі робляться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі. Вказаних фінансових документів Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕММЕРС-УКРАЇНА" суду не надано.
Крім того, адвокат Краковний І.В. жодного разу не приймав участі при розгляді по суті справи №53/65-10. Представником позивача при розгляді справі у господарському суді харківської області була Білик Катерина Василівна, яка діяла на підставі доручення №2 від 13.04.2010 року, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕММЕРС-УКРАЇНА" та оформленого відповідно до ст.28 ГПК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що судові витрати у вигляді сплати за послуги адвоката у розмірі 40 000,00 грн. не підлягають покладенню на відповідача.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,530,625,692 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ СТРОЙ" (юр.адреса: 61172, м. Харків, бул. С.Грицевця,6/99, факт. адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199-Б, оф. 418А, р/р 26000851881791 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016, код 25586557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕММЕРС-УКРАЇНА" (юр. адреса:02139. м.Київ,вул. Крайня,1-В, факт. адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова,1, р/р 26001041862871 в Київ.міськ.ФАКБ соц. розвитку "Укрсоцбанк", МФО 322012, код 34751239) 317 761,58 грн. основного боргу, 21 452,06 грн. інфляційних витрат, 4165,09 грн. 3% річних, 3433,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 40 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 21 862,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до ст.692 ЦК України та 232 ГК України, 3968,87 грн. інфляційних витрат, 2221,92 грн. 3% річних та 280,54 грн. державного мита відмовити.
Суддя
рішення підписано судом 09.07.2010 року