Дата документу 06.06.2022 Справа № 335/5609/21
Є.У.№ 335/5609/21 Головуючий у 1 інстанції: Фетісов М.В.
№ 22-ц/807/538/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
6 червня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Полякова О.З.
Кухаря С.В.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційними скаргами ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» про захист прав споживача,
В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулося до суду із позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» про захист прав споживача.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_4 , а відтак і споживачем природного газу, розподіл якого здійснює відповідач. 17.02.2021 аварійна бригада служби «104» відповідача припинила подачу газу до його квартири за вищевказаною адресою шляхом незаконного проникнення на належну йому прибудинкову земельну ділянку, здійснила демонтаж газового крану, який було встановлено на зовнішній частині газопроводу, з подальшим опломбуванням труби, по якій подається газ. Бригадир аварійної бригади зайшов до квартири позивача лише після припинення газопостачання, з метою фіксування показів лічильника газу, і вже після зняття цих показів, повідомив позивача та його дружину про демонтаж газового крану. В обґрунтування відключення газу, бригадир надав аварійну заявку невідомої громадянки ОСОБА_2 , в якій було вказано, що за адресою АДРЕСА_2 відчувається запах газу.
Заявка була не зареєстрована, в ній не були вказані дата та час надходження виклику, кого надіслали проводити аварійно-ремонтні роботи, були відсутні дані осіб, які направили аварійну бригаду по виклику, та їх підписи. Пояснити, чому було припинено газопостачання у його квартиру, хоча бригаду направили на іншу адресу, бригадир не зміг. Документів, що підтверджували, що на адресі позивача був виток газу, у нього також не було. З метою встановлення правомірності відключення газопостачання позивач намагався додзвонитися до керівництва АТ «Запоріжгаз».
Будь-яких документів по припиненню газопостачання у квартирі позивача, бригадиром складено не було, як і не було повернуто демонтований кран. За роз'ясненнями позивач письмово звернувся до АТ «Запоріжгаз» та отримав лист від 09.03.2021, згідно з яким 17.02.2021 до аварійно-диспетчерської служби АТ «Запоріжгаз» надійшла заявка № 2391 про наявність запаху газу по адресу АДРЕСА_2 . При обстежені газопроводу, працівниками АТ «Запоріжгаз» було виявлено наявність запаху газу біля будинку № 14 . Приладовим методом було обстежено газопровід та виявлено на крані вводу на будинок зламано хвостовик крану. Для уникнення аварійної ситуації газопостачання було припинено шляхом демонтажу крану вводу та встановлення інвентарної заглушки на газопровід-ввід низького тиску d 20 та опломбовано пломбою № С54377033. До листа було додано копію акту про припинення газорозподілу природного газу від 17.02.2021, в якому вказано, що позивач відмовився від його підпису. Позивач вважає, що аварійна бригада здійснила відключення його домоволодіння від газопостачання виключно з причин того, що він сплачує вартість нарахованих відповідачем послуг лише у розмірі 50%, оскільки він та його дружина мають на це право відповідно до Закону України «Про міліцію».
Відповідач же, в свою чергу, не визнає пільг, які має позивач та стягує заборгованість у повному обсязі. Крім цього, будинок АДРЕСА_2 , до якого була направлена аварійна бригада, знаходиться більш як за 200 метрів від його будинку. Між ними розташовані ще 4 будинки та сквер. Газопровід, що проходить між цими будинками, прокладено під землею, його обстеження без виконання земельних робіт не можливе, і не могло привести аварійну бригаду до будинку позивача. Документів, які підтверджують виток газу біля будинку позивача, з листом АТ «Запоріжгаз» надіслано не було. Сусіди позивача по будинку: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , свідчать, що запаху газу не було. При цьому Заболотна та Ходос бачили, як аварійна бригада самостійно ввійшла на земельну ділянку позивача, а ОСОБА_3 повідомила їх, що позивач знаходиться дома.
Акт припинення газопостачання, копія якого була надіслана позивачу, в його присутності не складався. На повторне звернення щодо надання документів, підтверджуючих правомірність припинення газопостачання та надання пояснень щодо його поновлення відповідач листом від 16.04.2021 № 5229-0421 повідомив позивача, що вже надав йому вичерпну відповідь на поставлені запитання.
Позивач вважає, що неоформлена аварійна заявка була прикриттям неправомірного проникнення відповідача на земельну ділянку позивача та демонтажу газового крану. Після того, як бригаду повідомили, що позивач знаходиться вдома, оформлення без нього документів про виток газу та зламаний газовий кран втратило сенс. Не повернення позивачу демонтованого крану обумовлено тим, що він був у справному стані, а якщо його було зламано при демонтажі, то про це мали свідчити «свіжі» сліди на місці зламу. З цих же підстав не була оформлена дефектна відомість з вказанням ушкоджень крану та висновків відповідного спеціаліста щодо його використання.
Позивач вважає що дії відповідача по припиненню йому газопостачання є неправомірними та такими, що суперечать Кодексу газорозподільних систем, Правилам безпеки систем газопостачання. Акт про припинення газорозподілу природного газу від 17.02.2021 складено про те, що позивачу припинено газопостачання одночасно у зв'язку з: визнанням стану газопроводу позивача аварійним, ліквідацією наслідків аварії, спричиненої надзвичайною ситуацією, проведенням ремонтно-відновлювальних робіт та у зв'язку з витоком газу. В Акті не міститься відомостей про те, хто, коли та на підставі чого визнав стан газопроводу позивача аварійним, яким актом або іншим документом це визнання оформлено. Самим цим актом стан газопроводу позивача аварійним не визнається. Незважаючи на звернення позивача, акту про визнання стану його газопроводу аварійним, відповідач не надав.
Це свідчить про те, що цього акту не існує, доказами чого є не проведення попереднього огляду газопроводу позивача відповідними спеціалістами, відсутність підстав для проведення такого огляду (газопровід не є власністю відповідача і не переданий йому у користування), відсутність правових підстав для доступу до газопроводу без дозволу або залучення позивача. До того ж, аварійна бригада відповідача була надіслана на іншу, ніж у позивача адресу, для усунення витоку газу, а не для оцінки стану газопроводу позивача. Все це свідчить про те, що стан газопроводу позивача в установленому порядку аварійним визнано не було. Крім того, у лютому 2021 року в Запоріжжі надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру зафіксовано не було, з свого боку відповідач на них не посилається.
Отже, відключення газопостачання позивачу не пов'язане з ліквідацією наслідків аварій, спричинених такими ситуаціями. Працівники відповідача, яких повідомили, що позивач знаходиться вдома, не залучили його до обстеження його газопроводу, виток газу та ушкодження газового крану документально в присутності понятих не зафіксували, демонтаж крану (який був частиною належного позивачу газопроводу і був його власністю) здійснили без оформлення дефектної відомості та висновку спеціаліста щодо можливості його подальшого використання, демонтований кран позивачу в установленому порядку не повернули. Все це свідчить про те, що у відповідача відсутні докази того, що факти, на які він посилається в обґрунтування відключення газопостачання позивачу, дійсно мали місце (виток газу, злам крану), а він не забезпечив технічного обслуговування газопроводу.
За таких обставин вважає, що ствердження відповідача про те, що він діяв згідно приписів пункту 5.7 глави 5 Правил безпеки систем газопостачання, є необґрунтованими та безпідставними.
Посилаючись на вищезазначене просив суд, визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення газопостачання до його домоволодіння та зобов'язати відповідача поновити йому газопостачання.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Зобов'язано АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» за власний рахунок відновити газопостачання на об'єкті побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким дії Регіональної газової компанії «Запоріжгаз» по припиненню газопостачання ОСОБА_1 визнати неправомірними, в іншій частині рішення залишити без змін.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу РГК «Запоріжгаз». Вважає апеляційну скаргу не обгрунтованою, рішення суду в частині відновлення йому газопостачання за свій рахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в цій частині рішення є законним й обгрунтованим. З цих підстав просив апеляційну скаргу РГК «Запоріжгаз» залишити без задоволення, а рішення в частині відновлення газопостачання за власний рахунок відповідача - залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є споживачем послуг із газопостачання, постачальником яких є ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 щодо об'єкта, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у якому проживає позивач. Вказана обставина підтверджується Повідомленням про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості від 13.04.2017 та не заперечується сторонами.
За нормами статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Згідно з пунктом 5.7 глави 5 Правил безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 (далі - ПБСГ), відключенню від системи газопостачання із встановленням заглушки підлягає обладнання за умови, зокрема: наявності витоків газу.
Ігнорування ПБСГ є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об'єктом підвищеного ризику, а виконання ПБСГ є певною гарантією надійності функціонування систем газопостачання, безпеки життя та здоров'я населення.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку: визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
17 лютого 2021 року аварійна бригада служби «104» АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» шляхом демонтажу газового крану вводу та встановленням заглушки, який було встановлено на зовнішній частині газопроводу, з подальшим опломбуванням труби, по якій подається газ, припинила подачу газу до квартири позивача за адресою: АДРЕСА_4 .
Суд першої інстанції встановив, що 17.02.2021 припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача за адресою: АДРЕСА_4 , відбулося у зв'язку з тим, що аварійно-диспетчерською службою АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» було прийнято від ОСОБА_2 Аварійну заявку № 2391 від 17.02.2021 про факт витоку газу за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку з визнанням у встановленому порядку аварійного стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварії, спричинених наслідків аварії, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також наявності витоків газу розподіл природного газу припинений шляхом встановлення заглушки, демонтажу крану вводу та опломбовано пломбою № С54377033. Про припинення розподілу природного газу за вказаною адресою складений відповідний акт від 17.02.2021 № Б/Н. Вказані обставини також підтверджуються листом АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» № 690/Лв- 3142-0321 від 09.03.2021.
Згідно з повідомленнями ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» від 13.04.2017 та 31.07.2017, а також повідомленням АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» від 17.12.2018 позивач ОСОБА_1 повідомлявся постачальником природного газу та Оператором ГРМ про припинення розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку з наявною заборгованістю за спожитий природний газ.
При розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи з огляду на надані сторонами докази та визначено законодавчі норми, які регулюють спірні відносини сторін.
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі заперечує проти законності підстав відключення його від розподілу природного газу.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач належних, допустимих та достатніх доказів неправомірності дій відповідача АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» по припиненню розподілу природного газу не надав.
Аргументи скаржника ОСОБА_1 про відсутність витоку газу спростовуються Актом про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 17.02.2021 № Б/Н, листом АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» № 690/Лв- 3142-0321 від 09.03.2021.
Пунктом 6 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
Відповідно до пункту 6 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем локалізація та ліквідація аварійних ситуацій внутрішньобудинкової системи газопостачання та дворових газопроводів побутового споживача, які можуть призвести до нещасного випадку, здійснюються аварійно-диспетчерськими службами Оператора ГРМ цілодобово та за його рахунок.
З вищезазначеною нормою кореспондується пункт 8.13 глави VIII ПБСГ, відповідно до якого роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.
Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.
Суд першої інстанції встановив, що витік газу мав місце на крані вводу газопроводу до квартири, в якій проживає позивач. Таким чином, виток газу мав місце на дворовому газопроводі, а отже ліквідація аварійної ситуації покладається саме на аварійно-диспетчерську службу відповідача АТ «ЗАПОРІЖГАЗ».
Отже аргументи відповідача в апеляційній скарзі про те, що для відновлення розподілу природного газу в квартиру позивача, останній має укласти договір на технічне обслуговування газових приладів та системи газопостачання є необґрунтованими , оскільки це суперечить вимогам пункту 6 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем та пункту 8.13 глави VIII ПБСГ.
За цих же підстав є необґрунтованим аргумент відповідача про можливість відновлення розподілу природного газу позивачу на підставі пункту 6 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем за письмовим зверненням споживача про відновлення розподілу природного газу та після усунення порушень і відшкодування відповідачу витрат на припинення та відновлення розподілу природного газу, оскільки виток газу не є порушенням з боку споживача, а є аварійною ситуацією, ліквідація якої покладена саме на відповідача з подальшим відновленням подачі газу. Крім цього, 19.02.2021 позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявою про відновлення розподілу природного газу, у задоволенні якої йому було відмовлено.
Доводи ОСОБА_1 про незаконне проникнення працівників відповідача до його земельної ділянки є необґрунтованими.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані об'єкти такого оператора або власника газотранспортної системи, для виконання службових обов'язків, передбачених правилами охорони магістральних трубопроводів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу І, пунктом 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем вбачається, що Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об'єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством.
Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, зокрема, для перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.
Власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання, що передбачено пунктом 5.10 розділу V ПБСГ.
Доказів того, що працівники відповідача АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» незаконно проникли до житла та володіння позивача ОСОБА_1 ним не надано.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25 жовтня 2021 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текс постанови складено 6 червня 2022 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: О.З. Поляков
С.В. Кухар