справа №757/13913/2020 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/1832/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
18 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторія Вікторівна про визначення частки померлої в праві спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторії Вікторівни про визнання права на першочергове спадкування за законом,
встановив:
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради, третя особа: ПН КМНО Бабенко В.В. про визначення частки померлої в праві спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є родичкою і єдиною спадкоємицею за законом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в наслідок пожежі, одночасно зі своїм чоловіком ОСОБА_4 .
Позивач, після звернення з заявою до третьої особи про прийняття спадщини, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Просила суд визначити частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності у розмірі:
- Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 ;
- Ѕ частки грошових коштів з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходяться в ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ КБ «Приватбанк».
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на:
- Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ;
- Ѕ частини грошових коштів з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходяться в ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ КБ «Приватбанк».
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ПН КМНО Бабенко В.В. про визнання права першочергового спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько - ОСОБА_4 , спадкоємцем за законом якого є позивач.
Також, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина, тітка позивача - ОСОБА_3 , на спадок якої претендує ОСОБА_2 , яка в свою чергу, з її слів, є двоюрідною онучкою померлої.
В шлюбі, що було укладено 03 квітня 1964 року, ними було нажито майно, а саме, квартира АДРЕСА_1 , садовий будинок із земельною ділянкою та грошові кошти, що розміщені на рахунках в банківських установах, а саме: в ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ КБ «Приватбанк».
Позивач ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 за ступенем спорідненості уступає йому, а тому має бути усунена від спадкування за законом.
Просив визнати за ним першочергове право на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що померли ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності у розмірі:
- 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частки грошових коштів з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходяться в ПАТ АБ «Укргазбанк», AT «Державний ощадний банк України», AT «Райффайзен Банк Аваль» та AT КБ «Приватбанк».
Визнано за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на:
- 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частини грошових коштів з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходяться в ПАТ АБ «Укргазбанк», AT «Державний ощадний банк України», AT «Райффайзен Банк Аваль» та AT КБ «Приватбанк».
Позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , останній подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення в даній частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Також, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли одночасно за одних і тих самих обставин (пожежа в квартирі).
Разом з тим, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 могли б спадкувати майно один після одного на підставі ст. 1261 ЦК України, оскільки були подружжям та померли одночасно під час пожежі в квартирі.
ОСОБА_4 (померлий) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 (брат померлого та батько позивача) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 (померлий) та ОСОБА_7 (батько позивача) є рідними братами.
ОСОБА_1 (позивач) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_1 є племінником померлого ОСОБА_4 .
Вважає, що оскільки він є племінником померлого ОСОБА_4 та померлої ОСОБА_3 та входить до другого ступеня споріднення, то відповідно він усуває від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, якою є ОСОБА_2 , яка входить до шостого ступеня споріднення.
Просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
На апеляційну скаргу ОСОБА_2 подала відзив, мотивуючи його тим, що твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі є абсурдними, оскільки ОСОБА_4 помер в один день зі своєю дружиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли одночасно в один день, унеможливлює спадкування будь-кого з них один після одного.
Нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. були заведені спадкові справи стосовно кожного спадкодавця окремо, спадкова справа №12/2019, відкрита після смерті ОСОБА_3 , та спадкова справа №13/2019, відкрита після смерті ОСОБА_9 .
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 немає кровної спорідненості із ОСОБА_3 , яка не є його рідною тіткою, а тому жодних правових підстав для спадкування за законом після її смерті позивач не має.
Просила суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є прямою родичкою померлої ОСОБА_10 , а саме двоюрідною онучкою.
З родинних зв'язків, зазначених позивачем можливо визначити спорідненість:
- ОСОБА_3 мала рідну сестру ОСОБА_11 (баба позивача), що є нотаріально встановленим фактом;
- ОСОБА_11 вийшла заміж за ОСОБА_12 , що підтверджується копією посвідки про шлюб;
- У ОСОБА_13 народився син ОСОБА_14 (батько позивача), що підтверджується копією посвідки про народження;
- ОСОБА_15 народилась дочка ОСОБА_16 (позивач), що підтверджується копією свідоцтва про народження;
- ОСОБА_16 вийшла заміж за ОСОБА_17 , внаслідок чого змінила прізвище, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб;
- ОСОБА_14 (батько позивача) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Відповідно ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом по лінії ОСОБА_3 .
Інформаційною довідкою, надісланою на запит приватного нотаріуса КМНО Бабенко В.В. підтверджується, що нерухоме майно в АДРЕСА_2 на праві власності зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності.
Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер разом з ОСОБА_3 з якою перебував в зареєстрованому шлюбі, під час спільної для них небезпеки, одночасно.
27 вересня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Бабенко В.В. із заявою про прийняття спадщини за законом.
Постановою приватного нотаріуса КМНО Бабенко В.В. від 17 березня 2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, так як у позивача ОСОБА_2 відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Судом також встановлено, що за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не встановлювали та не виділяли частки в суспільній сумісній власності подружжя.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що остання є єдиною прямою родичкою померлої ОСОБА_3 , а отже і є єдиною спадкоємицею за законом по лінії ОСОБА_3 .
Залишаючи без задоволення позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався тим, що спадщина відкрилась одночасно і окремо щодо кожного з подружжя ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а тому в даному випадку наявні два спадкодавця, які мають спільну сумісну власність, частки якої є рівними, відтак неможливо визнати за ОСОБА_1 право на спадкування всієї маси спадщини, оскільки він є спадкоємцем другої черги на спадкування за законом лише по лінії ОСОБА_4 , що становить Ѕ частини спільної сумісної власності подружжя.
Разом з цим, ОСОБА_1 не ставив питання про успадкування Ѕ частки від всієї маси спадщини, а відтак судом це питання не вирішувалось.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими.
Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
За приписами статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦК України).
Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно.
У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб (частина четверта статті 1220 ЦК України).
У статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.89,263 ЦПК України правильно досліджені докази та встановлені обставини по справі, яким була надана належна оцінка, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 .
Вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 не заявлялось, відтак судом першої інстанції не вирішувалось, що узгоджується з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, то відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 02 червня 2022 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба