справа №363/779/2021 Головуючий у І інстанції - Чірков Г.Є.
апеляційне провадження №22-ц/824/1819/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
18 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради Київської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та зміну прізвища дитини,
встановив:
В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та зміну прізвища дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що погіршення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сімейних стосунків призвело до розпаду сім'ї, що є підставою для розірвання шлюбу.
Крім того ОСОБА_1 не може дійти згоди з відповідачем з приводу визначення місця проживання їх спільного сина, коли ОСОБА_2 погрожує позивачці відібранням дитини.
Також посилається на те, що відповідач свої батьківські обов'язки щодо дитини не виконує, її розвитком, вихованням та матеріальним утриманням не займається, від чого фактично самоусунувся, в зв'язку з чим порушує питання про зміну прізвища дитини, що буде відповідати її інтересам.
Просила суд, розірвати шлюб зареєстрований 28 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 ; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », зобов'язавши Подільський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни про це до актового запису про народження ОСОБА_3 №331 від 04 лютого 2020 року.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 грудня 2019 року Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №553 - розірвано.
Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зміну прізвища дитини, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду в даній частині є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду не містить характеристики стосунків між дитиною та батьком, який проживає окремо.
Судом надана характеристика відношень батьків один до одного, а не до дитини.
Звертає увагу на те, що будь-які стосунки між батьком та сином на даний момент взагалі відсутні, що зокрема і стало причиною для звернення до суду позивачки із даним позовом.
Дитина з народження проживає з матір'ю, більше з нею контактує, має більшу емоційну прив'язаність до матері.
У сучасних реаліях прізвище матері не створює жодного психологічного дискомфорту для дитини.
Окремо зазначає, що рішення комісії з захисту прав дитини Вишгородської міської ради «Про відмову в наданні дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини» не прийнято за браком голосів членів Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області під час голосування.
Дана обставина свідчить про те, що Виконавчий комітет Вишгородської міської ради таке рішення вважає необґрунтованим та не вбачає за доцільне його приймати та затверджувати.
Звертає також увагу на те, що наразі вона не ставить питання про позбавлення відповідача батьківських прав, вона лише бажає зміни прізвища дитини, враховуючи обставини, що викладені вище, а також інтереси дитини та відношення батька до дитини.
Просила скасувати рішення Вишгородського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зміну прізвища дитини та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити дану позовну вимогу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 28 грудня 2019 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час звернення до суду з позовом дитині виповнився один рік.
З пояснень сторін по справі було встановлено, що шлюбні стосунки між подружжям припинилися з серпня 2020 року, малолітня дитина проживає разом з позивачкою в будинку її батьків в с. Осещина Вишгородського району Київської області, перебуває на її утриманні, відповідач проживає окремо в разом зі своїми батьками в смт. Оржиця Полтавської області, за твердженням позивачки достатньої участі в утриманні дитини не приймає.
23 листопада 2020 року позивачка зверталася до Вишгородського відділу поліції ГУНП в Київській області із заявою про вчинення щодо неї домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 , яку для встановлення всіх обставин та опитування останнього направлено до Оржицького відділення поліції Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, що вбачається з листа Вишгородського відділу поліції ГУНП в Київській області №Р-1442 від 16 грудня 2020 року.
Правові наслідки розгляду вказаної заяви сторонам по справі не відомі. Дані про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності в справі відсутні.
Як вбачається з поданих відповідачем квитанцій останній перераховував на рахунок позивачки кошти на утримання дитини, зокрема, в розмірі 21000 грн. за період з грудня 2020 року по червень 2021 року, та державну соціальну щомісячну допомогу на дитину в розмірі 860 грн. за період з жовтня 2020 року по червень 2021 року, також сплачував кошти на утримання дитини в певному розмірі.
По справі також встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та її батьками в АДРЕСА_1 .
Доцільність визначення місця проживання дитини разом з матір'ю підтверджується висновком органу опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області №395 від 16 вересня 2021 року.
Під час складання вказаного висновку органом опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області встановлено, що з народження в 2020 році ОСОБА_3 проживає зі своєю матір'ю, яка належним чином піклується про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
ОСОБА_1 проживає разом зі своїми батьками та малолітнім сином за адресою: АДРЕСА_1 .
Працівниками служби у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради проведено обстеження умов проживання дитини за вищевказаною адресою, що підтверджується відповідним актом.
Дитина гарно та акуратно одягнена, забезпечена продуктами дитячого харчування, для хлопчика у будинку створені відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку, є дитячі книжки, розвиваючі ігри, іграшки, сезонний одяг та взуття, ліжечко для сну.
Мати дитини знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною та отримує грошову допомогу від держави по догляду за дитиною до 3-х років.
ОСОБА_2 проживає разом із своїми батьками за адресою АДРЕСА_3 .
Працівниками служби у справах дітей Оржицької селищної ради проведено обстеження умов проживання батька за вищевказаною адресою, що підтверджується відповідним актом, умови його проживання є задовільними.
Батько дитини має самостійний дохід, достатній для матеріального забезпечення дитини, бажає брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, звернувся із заявою про встановлення графіку побачень із сином.
ОСОБА_2 не заперечував щодо визначення місця проживання малолітнього сина разом із матір'ю дитини.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та розриваючи шлюб між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя й збереження сім'ї є неможливим та інтересам кожного з них не відповідає.
Визначаючи місце проживання дитини з матір'ю, суд вважав, що це найбільше буде відповідати інтересам дитини, а також врахував конкретні обставини справи, ранній вік дитини, фактичні взаємовідносин сторін, висновок органу опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зміни прізвища дитини, суд першої інстанції виходив з того, що підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язок щодо малолітнього сина, не встановлено, так само як не встановлено й обставин того, що зміна прізвища дитини буде відповідати її інтересам.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.
При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.
Аналогічні правові висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа №754/18412/19).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи спір в частині вирішення позовних вимог про зміну прізвища дитини, районний суд врахував, що між сторонами склалися неприязні і складні відносини, які не можуть дійти спільної думки щодо виховання і утримання дитини, які звинувачують один одного в незабезпеченні належних умов для цього, зокрема, позивачка вважає, що відповідач неналежно піклується про дитину, не забезпечує її утримання, не приділяє уваги в тому числі щодо стану здоров'я, коли відповідач вважає, що позивачка чинить йому перешкоди для цього, він не може мати вільного доступу до дитини і вільно передавати придбані для неї необхідні речі та подарунки, спілкуватися з нею, тощо.
Ці непорозуміння є визначальними у взаємовідносинах сторін, примирення яких і збереження їх сім'ї за таких умов є неможливим.
Разом з тим, з наявних в матеріалах справи копій чеків та платіжних документів убачається, що відповідач приймає участь в утриманні дитини, перераховує грошові кошти позивачці, купує речі і іграшки для дитини.
Позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання ним своїх батьківській обов'язків щодо малолітнього сина, що в свою чергу не може бути підставою для зміни прізвища дитини.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні відносини, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, тим самим відмовивши у задоволенні позовних вимог про зміну прізвища дитини.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків суду першої інстанції.
За правилами частини першої-третьої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.
Аналіз аргументів апеляційної скарги, свідчить про те, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник не згідна із рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зміну прізвища дитини, на обґрунтування чого нею було наведено відповідні аргументи в апеляційній скарзі, які є предметом дослідження суду апеляційної інстанції в розмінні правил частини першої-третьої статті 367 ЦПК України, та яким надана вище відповідна правова оцінка.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не оскаржувалось, а тому апеляційним судом не переглядалось.
Таким чином, викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 02 червня 2022 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба