КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
23 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Києві, матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2022року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганську, є громадянкою України, не працює, заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України
за участю: прокурора підозрюваної - ОСОБА_7 , - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 березня 2022 року, з визначенням ОСОБА_6 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваноюОСОБА_6 покладних на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому вказав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 є недостатнім.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід - у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця її проживання: АДРЕСА_2 .
Сторона захисту вказує на недоведеність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки жодних відомостей про те, що ОСОБА_6 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, маючи зареєстроване місце проживання в місті Луганську, не надано і це є лише припущеннями слідчого.
Просить врахувати, що ОСОБА_6 більше трьох років, з травня 2019 року постійно разом із своїм чоловіком проживає за однією адресою в АДРЕСА_2 , має позитивні характеристики із місця проживання. Матір ОСОБА_6 перенесла онкологічне захворювання, проживає одна та потребує стороннього догляду з боку своєї доньки.
Також вказує, що ніякого психологічного та фізичного тиску ОСОБА_6 вчиняти до потерпілої не буде. Посилається на те, що судом було встановлено, що ніяких телефонних дзвінків і погроз із її сторони до потерпілої не здійснювалося. Потерпілій погрожували інші особи, вже коли ОСОБА_6 була затримана працівниками поліції.
Крім того, просить врахувати, що ОСОБА_6 визнала свою провину, суду пояснила, що пішла на це кримінальне правопорушення щоб допомогти своєму молодшому брату, який наразі у тяжкому фінансовому становищі та потребує її допомоги. Після затримання ОСОБА_6 ніякого опору працівникам поліції не вчиняла, одразу визнала свою вину і активно співпрацювала із органами досудового розслідування.
Як зазначає сторона захисту, продовжувати злочинну діяльність пов'язану із незаконними заволодіннями чужим майном шляхом обману (шахрайство) ОСОБА_6 не збирається, має місце роботи продавця на місцевому ринку, а отже і джерело свого доходу.
Крім того, ОСОБА_6 з 2012 року хворіє на тяжку невиліковну інфекційну хворобу і потребує постійного підтримання свого здоров'я шляхом вживанням медичних препаратів.
З урахуванням зазначених обставин, захисник вважає, що є всі підстави для застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111150000056, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України.
15 січня 2022 року ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
16 січня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України.
16 січня 2022 року старший слідчий СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2022 року задоволено вказане клопотанняслідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 березня 2022 року, з визначенням ОСОБА_6 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваної до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, а також дані про особу ОСОБА_6 в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваної відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи, про що обґрунтовано вказав в ухвалі слідчий суддя, з посиланням на матеріали, що підтверджують причетність ОСОБА_6 до інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Крім того і самаОСОБА_6 визнала свою провину, та в суді першої інстанції пояснила, що вчинила це кримінальне правопорушення щоб допомогти своєму молодшому брату, який наразі у тяжкому фінансовому становищі та потребує її допомоги.
Колегією суддів також встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, підозрювана ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваної та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
З урахуванням зазначеного, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив їй заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді, оскільки визначена слідчим суддею застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України.
Приймаючи вказане рішення слідчий суддя врахував фактичні обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правомірно визначив саме такий розмір застави. Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії судді немає.
Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про наявність підстав для застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді цілодобового домашнього арешту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду, є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, в тому числі її майновий стан, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваноїОСОБА_6 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в обранні підозрюваній особі - ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2022 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 березня 2022 року, з визначенням ОСОБА_6 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.-залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено о 16 год. 40 хв. 24 лютого 2022 року.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1345/2022
Єдиний унікальний номер 363/198/22
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_10 .
Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1