ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2022Справа № 910/3934/22
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком"
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" - позивач;
Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" - відповідач
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович - третя особа без самостійних вимог на предмет спору
без повідомлення (виклику) учасників процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем таким, що не підлягає виконанню.
У заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №69104372, що здійснюється на підставі виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" заборгованості у розмірі 1649994,00 грн, а також суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 165375,40 грн до винесення рішення Господарським судом м. Києва за результатами розгляду справи за позовною заявою ТОВ "ФУДКОМ" до ТОВ ТБ "ТАЙФУН-2000" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса за №256601 виданого 30.06.2021 таким, що не підлягає виконанню та набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" про забезпечення позову до пред'явлення позову відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Дослідивши матеріали заяви та документи надані заявником в обґрунтування заяви, суд зазначає наступне.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст.136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що, оскільки у даному випадку заявник має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20.
У даному випадку позивач, на підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України, просить зупинити стягнення, яке вже відбувається, на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Позивач має намір подати позов про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" заборгованості у розмірі 1649994,00 грн, посилаючись на те, що виконавчий напис був вчинений за наявності порушень приписів ст.87 Закону України "Про нотаріат" Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. За доводами заявника сума стягнення за виконавчим написом є спірною; заявником здійснено оплату заборгованості; напис вчинено нотаріусом за договором поставки, який має просту форму та нотаріально не посвідчувався.
Згідно із матеріалами заяви, виконавчий напис №256601 став підставою для відкриття 25.05.2022 Печерським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого провадження №69104372 з його виконання. Також у зазначеному виконавчому провадженні було накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ".
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовував її можливістю передчасного стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" на підставі згаданого виконавчого напису та у майбутньому істотного ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ", за захистом яких останнє має намір звернутися до суду.
Заявник зазначає, що у разі стягнення та перерахування коштів державною виконавчою службою у виконавчому провадженні №69104372 стягувачу ТОВ ТБ "ТАЙФУН-2000" в розмірі 1649994,00 грн та в разі задоволення позовної заяви ТОВ "ФУДКОМ" про визнання виконавчого напису нотаріуса, заявнику додатково доведеться звертатись з позовною заявою до суду про повернення коштів, стягнутих у рамках виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого напису.
Надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням, оцінивши надані заявником докази в підтвердження викладених у заяві обставин щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" заборгованості та постанову про арешт коштів боржника, а заявник має намір оскаржити такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №69104372, що здійснюється на підставі виконавчого напису №256601) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав заявника (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звернувся до суду.
Суд відзначає, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При цьому, судом враховано наступне:
- принцип розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, оскільки зупинення стягнення за виконавчим написом дії застосовується виключно до спірного виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" заборгованості у розмірі 1649994,00 грн, який є предметом спору позову, з яким заявник має намір звернутися до суду;
- принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, оскільки наявні підстави стверджувати, що кошти за спірним виконавчим написом можуть бути стягнуті неправомірно, одночасно відповідні заходи забезпечення позову жодним чином не перешкоджають веденню подальшої господарської (виробничої) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000";
- принцип наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову оскільки, як зазначено вище заходи забезпечення позову стосуються виключно виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, який є предметом спору позову, з яким заявник має намір звернутися до суду;
- принцип запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 25.02.2019 у справах №924/789/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 30.09.2020 у справі №910/19113/29, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 13.08.2021 у справі №902/1264/20).
Отже, враховуючи те, що на даний час розпочато процедуру виконання спірного виконавчого напису, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі нього є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
З огляду на вище наведене, суд вважає обґрунтованими посилання заявника, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" коштів на підставі виконавчого напису, який заявник має намір оскаржити, знівелює мету звернення заявника з позовом, так як, унеможливить отримання останнім захисту своїх порушених прав та інтересів в обраний спосіб.
Обґрунтованими є також доводи заявника, що у разі не невжиття судом заходів забезпечення позову, зумовить обставини при яких, у разі задоволення даної позовної заяви, позивач буде змушений звертатися до суду із новими позовами щодо повернення стягнутих у межах виконавчого провадження сум.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно-смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
З урахуванням зазначеного, надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Також суд зазначає, що за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам відповідно до вимог ст.86 ГПК України, керуючись ст.136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом: зупинення стягнення у виконавчому провадженні №69104372, що здійснюється на підставі виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" заборгованості у розмірі 1649994,00 грн, а також суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 165375,40 грн до винесення рішення Господарським судом м. Києва за результатами розгляду справи за позовною заявою ТОВ "ФУДКОМ" до ТОВ ТБ "ТАЙФУН-2000" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса за № 256601 виданого 30.06.2021 таким, що не підлягає виконанню та набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва.
За таких обставин, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
2. З метою забезпечення позову у справі №910/3934/22:
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №69104372, що здійснюється на підставі виконавчого напису №256601, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" заборгованості у розмірі 1649994,00 грн, а також суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 165375,40 грн до винесення рішення Господарським судом м. Києва за результатами розгляду справи за позовною заявою ТОВ "ФУДКОМ" до ТОВ ТБ "ТАЙФУН-2000" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса за № 256601 виданого 30.06.2021 таким, що не підлягає виконанню та набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" (01014, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 57, ідентифікаційний код 40982829)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ТАЙФУН-2000" (61051, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ КЛОЧКІВСЬКА, будинок 339, ідентифікаційний код 34332879).
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання - до 02.06.2025.
Ухвала набирає законної сили 02.06.2022 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. О. Турчин