Постанова
Іменем України
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 371/614/20
провадження № 61-15052св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усик Г. І., Яремко В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач:- ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Ткаченка Сергія Олександровича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі судді Гаращенко Д. Р.,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтованийтим, що спільне життя між подружжям не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю. Шлюбні відносини сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, подальше збереження сім'ї є неможливим.
Просила суд розірвати шлюб між сторонами.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 23 липня 2020 року справу направлено за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Направивши справу за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з довідкою Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований у селі Шандра Миронівського району Київської області.
Відповідно до довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вказаний спір підсудний Солом'янському районного суду м. Києва.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Ткаченка С. О., повернено.
Повернувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не усунула недоліки апеляційної скарги у встановлений строк, тому скарга вважається неподаною і повертається позивачеві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Ткаченка С. О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року, просила її скасувати.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги у зв'язку з ненаданням позивачем оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права не розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 перебувала у скрутному матеріальному становищі.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилася на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Реалізаціяправа особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є складовою права кожного на звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Ткаченка С. О., на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 23 липня 2020 року залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн за подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Ткаченка С. О., повернено.
Дійшовши висновку про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 копію ухвали суду апеляційної інстанції одержала 29 серпня 2020 року, її представник - 26 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте недоліки апеляційної скарги не усунула.
Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від слати судового збору, у зв'язку з перебуванням її у скрутному матеріальному становищі, є безпідставними, оскільки вона таке клопотання суду не подавала, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень рішенням Солом'янського районного суду від 27 липня 2021 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Водночас Верховний Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи суд апеляційної інстанції 21 вересня 2021 року постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги одноособово.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів з огляду на загальні положення ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, повернувши апеляційну скаргу одноособово, проте ці порушення не вплинули на розгляд справи, оскільки у справі спір вирішено, ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили, тому відсутні підстави для висновку про порушення права особи на доступ до суду.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ткаченком Сергієм Олександровичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко