31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 380/5610/21
адміністративне провадження № К/990/754/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/5610/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Довга О.І., Матковська З.М.),
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року;
- стягнути з відповідача на його користь індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року у сумі 41072,06 грн.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 27 березня 2015 року по 20 березня 2017 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Станом на день його виключення із списків особового складу військової частини з ним не проведено розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення. Звернувшись до відповідача з указаного питання, він отримав відмову у нарахуванні та виплаті індексації. Відтак уважає, що відповідач порушив його право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неповному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року, з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року, з урахуванням базового місяця січня 2008 року та виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, у зв'язку із прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України». Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Тому, оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося, суд дійшов висновку про те, що саме січень 2008 року, а не березень 2014 року, як уважає відповідач, є базовим місяцем для нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення.
5. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення індексації грошового забезпечення за вказаний період, оскільки саме на відповідача закон покладає обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. З огляду на це суд першої інстанції зобов'язав відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року з урахуванням виплачених сум.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, з урахуванням ухвали від 17 лютого 2022 року про виправлення описки, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
7. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року, виходячи з розрахунку базового місяця березень 2015 року та положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Зазначене рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при вирішенні спірних правовідносин підлягає урахуванню положення, визначені абзацом 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній на момент зарахування позивача до списків особового складу військової частини) щодо особливостей обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників. Відповідно до цього пункту обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Отже, фактично цією нормою встановлено, що базовим місяцем для нарахування індексації грошових доходів новоприйнятого працівника є місяць прийняття його на роботу, з якого власне і починає обчислюватися індекс споживчих цін. Відтак, оскільки позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 27 березня 2015 року, то саме березень 2015 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року.
10. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та скаржник вказує, що в оскаржуваному рішенні судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Зокрема, скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а.
11. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 10-1 Порядку № 1078 та дійшов помилкового висновку про те, що визначення базового місяця для проведення індексації здійснюється індивідуально для кожного працівника у залежності від дати прийняття його роботу або зростання доплат та надбавок. На переконання скаржника, визначення базового місяця залежить від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Таким чином скаржник уважає, що індексація його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року підлягає обчисленню з урахуванням січня 2008 року - місяця, у якому відбулась зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
12. За наведених мотивів скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, як таке, що відповідає вимогам закону.
13. Ухвалою від 25 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваного судового рішення судом касаційної інстанції.
15. Ухвалою від 30 травня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
16. Позивач у період з 27 березня 2015 року по 20 березня 2017 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
17. Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 березня 2017 року № 55 старшого солдата ОСОБА_1 , снайпера 1 бойової групи снайперського взводу спеціального призначення окремого загону спеціального призначення «Азов», звільненого відповідно до статті 26 частини восьмої пункту 1 підпункту «б» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини від 20 березня 2017 року № 23 о/с в запас за станом здоров'я, з 20 березня 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
18. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23 березня 2021 року про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року.
19. Листом від 25 березня 2021 року № 40/57/32-10148 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що у зв'язку з обмеженим фінансовим ресурсом, який виділявся Військовій частині НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення у 2016-2017 роках для проведення індексації грошового забезпечення у вказаний період не було законних підстав.
20. Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 17 вересня 2020 року № 40/57/32-3291, у період 2016-2017 років позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у січні, лютому 2016 року у сумі по 147,26 грн, червні, липні 2016 року у сумі по 59,45 грн.
V. Нормативне регулювання
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частинами першою -третьою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
24. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
25. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
26. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
27. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
28. Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
29. Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
30. Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
31. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
32. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
33. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
34. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
35. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
36. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
37. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
38. Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
39. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
40. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
41. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення».
42. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
43. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
44. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
45. Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
46. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
VІ. Позиція Верховного Суду
47. Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
48. Водночас, за приписами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
49. У світлі доводів та вимог касаційної скарги спірним у цій справі є питання визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року.
50. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд виходить з такого.
51. Виникнення спірних правовідносин обумовлене нездійсненням відповідачем нарахування та виплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення у вищевказаний період.
52. Суди обох інстанцій дійшли висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування й невиплати позивачу цієї індексації.
53. Водночас, позиція судів розрізнилася у визначенні базового місяця для проведення індексації. Зокрема, суд першої інстанції таким місяцем визначив січень 2008 року, тоді як апеляційний суд березень 2015 року.
54. Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції.
55. Так, з аналізу положень Законів № 2011-XII та № 1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
56. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
57. Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
58. Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд уже зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
59. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
60. Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.
61. Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
62. Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20.
63. Колегія суддів звертає увагу на те, що у названих справах № 400/1118/21, № 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
64. Одночасно з цим, Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
65. Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
66. Правовідносини у наведених справах і справі ОСОБА_1 є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
67. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
68. Указана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
69. Суди попередніх інстанцій встановили, що з січня 2008 року до 20 березня 2017 року (дати звільнення позивача з військової служби) тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку він займав, не змінювалася (не підвищувався).
70. На основі цього Верховний Суд констатує, що в силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року.
71. Тож з огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову з одночасним визначенням січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації.
72. Разом із тим, колегія суддів указує на неможливість врахування при розгляді даної справи постанови Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, на яку позивач посилається у касаційній скарзі, оскільки в названій справі предметом касаційного перегляду була ухвала про роз'яснення судового рішення і Суд не викладав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Понад те, враховуючи приписи частини третьої статті 341 КАС України, колегія суддів уважає за необхідне врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, сформовані у вищезгаданих постановах після подання касаційної скарги, про що зазначено вище.
73. За таких обставин слід констатувати, що аргументи скаржника про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та не застосування в оскаржуваному судовому рішенні актуальної правозастосовної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.
74. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
75. Враховуючи, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то наявні підстави для скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та залишення в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року.
VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
75. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 380/5610/21 скасувати, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько