30 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16333/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року; зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року; зобов'язання нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час за період з січня 2017 року по червень 2018 року, з листопада 2018 року по листопад 2019 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, виплати доплати за роботу у нічний час та виплати доплати на період дії карантину, за весь час затримки виплати з 01.01.2017 по день фактичної виплати індексації, доплати за роботу у нічний час та виплати доплати на період дії карантину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції України. Наказом Департаменту патрульної поліції №671 о/с від 19.07.2021 позивача було звільнено із служби в поліції за власним бажанням. Під час звільнення із позивачем не проведено повного розрахунку, а саме: не виплачено доплату у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (ковідну доплату); доплату за роботу у нічний час; індексацію грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача у нездійсненні нарахування та виплати доплати у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, доплати за службу в нічний час, індексації грошового забезпечення протиправною та такою, що суперечить наведеним у позовній заяві нормативно-правовим актам, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2022, заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, залишено без задоволення.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 04.02.2022 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що відповідно до розрахункових листів, наданих Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції, відповідач не має заборгованості перед ОСОБА_1 по виплаті доплат до грошового забезпечення за службу в особливих умовах на період карантину. Щодо доплати за роботу у нічний час, звертає увагу на те, що підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Разом з тим, виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Таким чином, позовна вимога стосовно виплати доплати за службу в нічний час у період з січня 2017 по червень 2018 є безпідставною.
Щодо доплати за службу у нічний час з листопада 2018 року по листопад 2019 року зазначає, що з 02.11.2018 по 03.09.2020 позивач не ніс службу в нічний час, а відтак вимога стосовно доплати за службу в нічний час є також безпідставною.
Також, згідно з графіком нарядів та чергувань несення служби ОСОБА_1 на серпень-вересень 2020 у серпні 2020 нічні зміни відсутні. А за вересень 2020 року (нічні зміни), відповідно до розрахункових листів, розрахунок проведено у жовтні 2020 року.
Відтак, у Департаменту патрульної поліції відсутня заборгованість перед ОСОБА_1 за несення служби у нічний час з серпня 2020 року по вересень 2020 року.
Стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з січня 2017 року по жовтень 2017 року зауважує, що відповідно до пункту 2 статті 94 Закону України “Про Національну поліцію” порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Таким чином, позовна вимога стосовно виплати індексації у період з січня 2017 по жовтень 2017 є безпідставною.
Крім того, оскільки у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по виплаті грошового забезпечення, тому у позивача відсутні підстави для стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції України.
Наказом Департаменту патрульної поліції №671 о/с від 19.07.2021 позивача було звільнено із служби в поліції за власним бажанням.
Під час звільнення із позивачем не проведено повного розрахунку, а саме: не виплачено доплату у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (ковідну доплату); доплату за роботу у нічний час; індексацію грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача у нездійсненні нарахування та виплати доплати у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (ковідна доплата), доплати за службу в нічний час, індексації грошового забезпечення протиправною та такою, що суперечить наведеним у позовній заяві нормативно-правовим актам, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “;Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 від 11 листопада 2015 року (далі - Постанова), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до ч.5 ст.94 Закону України “Про національну поліцію”.
За унормуванням статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно ст.2 Закону №1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення згідно ст. 4 Закону №1282 проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно статті 5 Закону №1282 підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За змістом частини 2 статті 6 Закону №1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 17 липня 2003 року №1078 КМУ затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Порядок №1078 обумовлює правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до абз.8 п.4 Порядку №1078.
Приписами п. 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України “Про індексацію грошових доходів населення” і “Про Національну поліцію” та порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/35/20.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суд зазначає наступне, індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 % (п. 11 Порядку №1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Індекс споживчих цін (надалі - ІСЦ) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання. Цей показник розраховується на основі споживчого набору товарів продовольчого та непродовольчого призначення і послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни та ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").
Відповідно до п. 10.2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 % (п. 5 Порядку № 1078).
Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
В свою чергу, що за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9 %. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007х1,09 х100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6 % (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року - 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007х1,009 х 0,996 х 1,01х1,035х100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79 % (105,79 - 100).
Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.
Проте, згідно із відомостями про грошове забезпечення позивачу протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції України щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року та зобов'язання Департаменту патрульної поліції України здійснити відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року.
Щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року, суд зазначає наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 "Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" (далі - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п. п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я" затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків, забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказів начальника Департаменту патрульної поліції позивачу встановлювалася доплата на період карантину у розмірі до 50 %, а саме: за березень 2020 року - 50%, за квітень 2020 року - 38,10%, за травень 2020 року - 29,17%, за червень 2020 року - 50%, за липень 2020 року - 9,09%, за серпень 2020 року - 7,17%, за вересень 2020 року - 50%, за жовтень 2020 року - 50%, за листопада 2020 року - 43, 75%, за грудень 2020 року - 50%, за січень 2021 року - 46,43%, за лютий 21021 року - 50%.
При цьому, як вбачається з наданих відповідачем пояснень позивачу була здійснена доплата у зв'язку із забезпеченням життєдіяльності населення на період дії карантину на загальну суму у 2020 році - 37 293, 39 грн. та в 2021 році - 6 654, 236 грн., в межах виділених асигнувань. Водночас, зазначив, що заборгованість по сплаті вищевказаної доплати відсутня.
Аналізуючи вищенаведене, слід прийти висновку, що відповідачем доплата у зв'язку із забезпеченням життєдіяльності населення на період дії карантину у період з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року здійснено не в повному обсязі.
З урахуванням вказаних підстав, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача самостійно здійснити розрахунок та виплатити позивачу доплату під час виконання позивачем службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2020 №375 у період з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року.
Щодо нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час в період з січня 2017 року по червень 2018 року, з листопада 2018 року по листопад 2019 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року, суд зазначає наступне.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 (далі - Постанова №988). Пунктом 1 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 визначено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Міністерство внутрішніх справ України наказом №260 від 06.04.2016 затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час з січня 2017 року по червень 2018 року, з листопада 2018 року по листопад 2019 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року.
При цьому, до матеріалів справи позивачем не долучено доказів на підтвердження того, що перебуваючи на службі в поліції у вказаний період, з останнім не проведено розрахунок за роботу під час несення служби в нарядах та в нічний час.
Наявною в матеріалах справи довідкою обліку несення поліцейськими служби в нічний час за період січень 2017 року - вересень 2018 року вбачається, що позивачу протягом зазначеного періоду зараховані/нараховані нічні години та відповідно проведена оплата нічних годин, що в свою чергу підтверджується долученими представником відповідача до матеріалів справи розрахунковими листами за вказані періоди.
Відтак, твердження позивача про те, що з ним не було проведено розрахунок за роботу під час несення служби в нарядах та в нічний час, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Доказів того, що відповідач не провів розрахунок з позивачем за роботу в нічний час за період з листопада 2018 року по листопад 2019 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року, матеріали справи не містять.
З врахуванням вищевикладеного, суд погоджується з позицією представника відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, в частині нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час з січня 2017 року по червень 2018 року, з листопада 2018 року по листопад 2019 року, з серпня 2020 року по вересень 2020 року.
Статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед визначених, - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд зазначає, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11439/19.
Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року та доплати у зв'язку із забезпеченням життєдіяльності населення на період дії карантину, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року; зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, виплати доплати на період дії карантину, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації та виплати доплати на період дії карантину.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про Національну поліцію”, Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року.
Зобов'язання Департамент патрульної поліції здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 з березня 2020 року по червень 2020 року, з вересня 2020 року по листопад 2020 року, з січня 2021 року по червень 2021 року.
Зобов'язання Департамент патрульної поліції здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року.
Зобов'язання Департамент патрульної поліції здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, виплати доплати на період дії карантину, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації та виплати доплати на період дії карантину.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя Ю.Ю. Сорока