про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню
30 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4310/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання виконавчого документа таким що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 адміністративний позов у даній справі задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05.02.2021 №З-423/15-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» .
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути питання про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.
07.12.2021 Волинський окружний адміністративний суд видав представнику позивача виконавчий лист №23353/2021 на виконання рішення суду від 03.09.2021 у даній справі в частині зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 04.02.2022 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про заміну сторони виконавчого провадження.
18.05.2022 на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшла заява в якій заявник просить суд визнати виконавчий лист №23353/2021 від 07.12.2021 таким, що не підлягає виконанню. Подана заява вмотивована тим, що органи Держгеокадастру втратили право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, в тому числі і земельною ділянкою, яку мала намір отримати у власність ОСОБА_1 . Крім того, на виконання вищевказаного рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області повідомлено позивача про відсутність повноважень щодо розпорядження бажаною до відведення земельною ділянкою, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до територіальної громади за місцем розташування земельної ділянки.
В судове засідання заявник та представник позивача не прибули, що не є перешкодою для розгляду заяви з огляду на приписи частини третьої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Порядок визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню до виконання врегульовано статтею 374 КАС України.
Частинами першою та другою вказаної статті врегульовано, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту наведених норм вбачається, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у разі: якщо його було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.
Судом встановлено, що на виконання вказаного рішення суду у даній справі видано виконавчий лист №23353/2021 від 07.12.2021 про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути питання про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою від 19.01.2022 відкрито виконавче провадження щодо зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Волинській області вчинити певні дії.
24.01.2022 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із заявою про закінчення виконавчого провадження у якій зазначило, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/4310/21 Головним управлінням ОСОБА_1 повідомлено листом від 06.10.2021 №1315/0-1969/0/95-21 про те, що у Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відсутні повноваження щодо розпорядження бажаною до відведення земельною ділянкою, у зв'язку з чим їй рекомендовано звернутися до територіальної громади за місцем розташування земельної ділянки.
Розглянувши заяву головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною першою статті 374 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За приписами частини 2 статті 374 КАС України підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням; 3) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.
Тобто, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пов'язано з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред'явлення до виконання), зокрема: помилковою видачею; коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред'явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист; повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано виконавчий лист, або з інших причин.
При цьому, словосполучення “або з інших причин” не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, які, наприклад, пов'язані із процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, норми зазначеної статті встановлюють виключний перелік обставин, за наявності яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: видача виконавчого листа помилково; відсутність обов'язку боржника у зв'язку з його виконанням або з інших причин.
Суд звертає увагу на те, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про помилковість видачі виконавчого документа чи добровільного його виконання у повному обсязі. Не встановлено судом і інших причин, які б давали суду правові підстави для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню.
Отже, зважаючи на те, що спірний виконавчий лист був виданий саме на виконання рішення у даній справі, яке набрало законної сили та відсутні докази добровільного виконання вказаного рішення суду, то суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Стосовно посилання заявника на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”, суд вказує на наступне.
Так, 27.05.2021 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”, яким розділом Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Тобто, з дня набуття чинності вищезазначеним Законом змінилась форма власності з державної на комунальну щодо земель, які розташовані за межами населених пунктів. Також, п.24 визначено, що такі землі є комунальною власністю саме територіальних громад.
При цьому, згідно частини 1 статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Таким чином, право комунальної власності виникає після державної реєстрації такого права відповідно до рішення органу виконавчої влади в сукупності з актом приймання-передачі земельної ділянки.
Проте, ГУ Держгеокадастру у Волинській області не надано жодного доказу, який свідчив би про передачу спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність, а також будь-яких відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження або об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, які підтверджують факт того, що Іванчицівської сільською радою Рожищенського району Волинської області зареєстровано право комунальної власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку, дозвіл на розроблення документації із землеустрою, щодо якої бажає отримати позивач.
Також, в матеріалах справи відсутні письмові докази про передачу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, оскільки у випадку публічного правонаступництва перехід прав та обов'язків оформлюється розпорядчим актом.
При цьому, суд вважає, що лист ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 06.10.2021 №1315/0-1969/0/95-21 не можна розцінювати як виконання судового рішення у справі №140/4310/21, оскільки останнім зобов'язано відповідача повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути питання про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, однак ГУ Держгеокадастру у Волинській області не прийнято жодного рішення у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява №65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (заява №63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає подану заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 374 КАС України, суд
У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати заявнику та позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока