24 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/612/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю. розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОГАЗ ЗБУТ”, вул. Стрийська, 86В, кв. 1, м. Львів, 79026
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради, вул. Містечко,25, с. Золотники, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл., 48115
про стягнення заборгованості в розмірі 19 709 грн 03 коп.
За участі представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: керівник Кузьменюк Ольга Іванівна, виписка з ЄДР.
1. Судові процедури. Суть та рух справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “БЛАГОГАЗ ЗБУТ” звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №14/04-09 від 14.09.2021 (вх.№676 від 21.09.2021) до відповідача - Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 19 709 грн 03 коп.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 головуючим суддею для розгляду справи №921/612/21 визначено суддю Гевко В.Л.
Ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 12.10.2021.
У судовому засіданні 12.10.2021 судом протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 09.11.2021, про що зазначено в ухвалі від 12.10.2021.
У судовому засіданні 09.11.2021 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 26.11.2021 та відкладено підготовче засідання на 29.11.2021 (із врахуванням ухвали про виправлення помилки від 12.11.2021).
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось та його розгляд продовжувався, в порядку ст. 183 ГПК України та з підстав, зазначених в ухвалах.
У судовому засіданні 29.11.2021 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 20.12.2021, закрито підготовче провадження з 21.12.2021 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021
У судовому засіданні 21.12.2021 розпочато розгляд справи по суті.
25.03.2022 постановлено ухвалу, згідно якої судом, у порядку ст.74 ГПК України, витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОГАЗ ЗБУТ” Договір №12 на постачання природного газу від 14.02.2020 в копії належної якості та усі Додаткові угоди до Договору №12 на постачання природного газу від 14.02.2020, усі додатки до них та докази надіслання відповідачу рахунків-фактури на оплату штрафу.
У відповідності до ст.216 ГПК України, судові засідання по суті неодноразово відкладались з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 24.05.2022.
Позивач участі повноважного представника у судовому засіданні 24.05.2022 не забезпечив, будь яких заяв чи клопотань суду не надав.
Присутня у призначеному судовому засіданні представниця відповідача позовних вимог не визнає, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Суд, у судовому засіданні 24.05.2022, після виходу з нарадчої кімнати, оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.
У позовній заяві №14/04-09 від 14.09.2021 (вх.№676 від 21.09.2021), позивач серед іншого, позовні вимоги мотивує тим, що за наслідками діяльності відповідача у період з листопада 2020 року по січень 2021 року були виявлені невідповідності між замовленими та фактично спожитими обсягами газу у розмірі 3-5%, у зв'язку з чим останньому відповідно до п.6.2.2 Договору №13/05 від 13.05.2020 (з урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору від 23.10.2020) та п.6.2. Договору №22/2021 від 22.01.2021 за вказаний період нараховано та заявлено до стягнення 83142,17 грн штрафу за небаланс постачання природного газу та 9524,76 грн штрафних санкцій за перебір замовлених потужностей.
Зазначене стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОГАЗ ЗБУТ” із позовом до господарського суду про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОГАЗ ЗБУТ” заборгованості в розмірі 19 709,03 грн 03 коп.
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач - Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради у наданому суду відзиві на позовну заяву (№385 від 25.11.2021 (вх№9668 від 26.11.2021)) із вимогами позивача не погоджується, та на підставі викладених заперечень, вважає, що на час подання позивачем позовної заяви заборгованості між Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради та ТОВ "Благогаз Збут" відсутня.
3. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
Фактичні обставини встановлені судом.
Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
3.1. Норми права, які застосував суд.
У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.4 ст.231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст.712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
3.2. Фактичні обставини, встановлені судом.
Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.
14.02.2020 між ТОВ "Благогаз Збут" та Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради, було укладено Договір №12 на постачання природного газу.
29.01.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №6 на продовження строку дії договору в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлі, укладеному у попередньому році на строк достатній для проведення тендерної процедури. Строк дії договору продовжено з 321.12.2020 до 12.02.2021.
Згідно п.1.2., 1.3 Договору річний плановий обсяг постачання газу становить 210 тис.куб.м.
Згідно п.2.4. договору обсяг відбору (споживання) газу Споживач не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на ±5% за обліковий період (добу, місяць).
Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт.4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. (п.2.3. договору).
Відповідно до п.6.2.2. договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використано Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
Судом встановлено, що з 1 березня 2018 року нова редакція Кодексу ГТС була введена в дію, внесені відповідні зміни й у інші нормативні акти, такі як Правила постачання природного газу (затверджені Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496).
Таким чином, з 1 березня 2018 р. було впроваджене подобове балансування природного газу, що зокрема означає, що:
- Суб'єкти газового ринку діють через електронну ІТ-платформу SAP, у котрій здійснюється відображення номінацій (заведення лімітів газу), алокацій (фактичного обліку віднесеного газу), обсягів небалансу (перевищення чи недобору замовлених обсягів) тощо;
- Обліковим періодом споживання первинна визначатися газова доба щодо котрої здійснюється балансування, місячний період використовується для остаточних грошових розрахунків ;
- Споживачі природного газу замовляють газ у постачальників на кожну добу планованого споживання, максимально точно плануючи обсяги, які постачальник зобов'язаний їм поставити у подальшому;
- Споживачі мають право здійснювати коригування обсягів споживання газу щоденно стосовно наступної доби (та подальших газових діб) шляхом надсилання відомостей щодо таких обсягів постачальникові;
- Разом із впровадженням подобового балансування газу посилюється відповідальність за небаланс, оскільки розрахунок збитків та штрафів виконується за наслідками кожної доби та підсумовується за місяць, при цьому обсяги перевищення обсягів та недобору не підлягають взаємозаліку.
Відповідно до ч. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ - платформі SAP.
Відповідно до ч. 5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа це електронна платформа, функціонування та корегування якою забезпечується Оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу. Дані інформаційної платформи SAP вказані у розрахунку штрафних санкцій, у розділі факт після коригування (тис.м.куб.).
Використовуючи вищенаведені дані та документи, за наслідками діяльності у листопаді - грудні 2020 року та січні 2021 року, позивачем були виявлені невідповідності між замовленими та фактичними спожитими обсягами газу у розмірі 5 %.
Окрім того, для зручності споживачів газу було запроваджено на сайті постачальника http://www.blagogaz.com/особистий кабінет для кожного споживача, де відповідач відкоригував споживання газу у листопаді - грудні 2020 року та у січні 2021 року. Для відображення таких даних позивачем надано суду роздруківку такого корегування.
Пунктом 2.9.1 Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника (п.2.9.2. Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п.6.1. Договору).
03.02.2021 між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №6 до Договору №12 на постачання природного газу від 14.02.2020.
Додатковою угодою, зокрема:
- продовжено термін дії договору до 12.02.2021 в частині проведення оплати за поставлений товар в період з 14.02.2020р. по 31.01.2021р.
Сторони домовились не здійснювати постачання та оплату природного газу в період з 01.02.2021р. по 12.02.2021р.
Вказаним Договором, зокрема врегульовано визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність (розділ VIII), визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них (розділ ІХ).
На підтвердження фактичного споживання відповідачем (помісячно) суду надано :
Акт приймання - передачі природного газу №РН-0002503 за листопад 2020р. в об'ємі 112,29700 тис.м. куб.;
Акт приймання - передачі природного газу № РН-0003102 за грудень 2020р. в об'ємі 23,35100 тис.м. куб.;
Акт приймання - передачі природного газу №РН-0000029за січень 2021р. в об'ємі 20,88900 тис.м.куб.
У зв'язку, з вищенаведеним позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф за небаланс постачання природного газу у період листопад-грудень 2020 та січень 2021 становить 15848,16 грн (у листопаді 2020р.- 4 306,47грн ; у грудні 2020р.- 3 653,55 грн ; у січні 2021р.- 7 888,14 грн).
Крім того, пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.
Відповідно до п.3.2. Договору при розрахунку вартості Постачальник включає всі витрати у т.ч. усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені Постачальником в тому числі компенсація вартості послуги доступу до потужності.
Розподіл потужності розраховується за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор). Станом на 2020р. і на момент підписання цього Договору на постачання природного газу тариф становить за розподіл потужності однієї тисячі метрів кубічних: 157,19 грн без ПДВ, окрім того 20% - 31,44 грн разом з ПДВ-188,63 грн.
Суд, оцінивши на підставі ст.86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з такого.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.
Відповідно до ст.712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, які виникли між сторонами, пов'язані з постачанням природного газу, про що було укладено відповідні договори, які є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, та які є обов'язковими для виконання їх сторонами.
Правові засади функціонування ринку природного газу України врегульовані, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", відповідно до частини 1 статті 12 якого постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
На виконання п.17 ч.3 ст.4 Закону України "Про ринок природного газу", Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 затверджені Правила постачання природного газу.
Пунктом 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу передбачено, що Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
Розділом VIІ "Правил постачання природного газу" визначено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за відповідною формулою.
Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій за небаланс постачання природного газу та штрафних санкцій за перевищення замовленої потужності.
Так предметом позову є вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій за небаланс постачання природного газу в розмірі 15 848,16 грн та заборгованість відповідача по штрафних санкціях (перебір замовлених потужностей) в розмірі 3 860,87 грн.
Згідно договору транспортування природного газу № 1907000209 від 20.11.2019 року Постачальник здійснює оплату Оператору газотранспортної системи за розподіл потужності, розмір якої, в тому числі, включає потужності необхідні для постачання Постачальник газу для Споживача. Споживач зобов'язується компенсувати витрати Постачальника на оплату за розподіл потужності.
Розподіл потужності розраховується за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор).
У випадку перевищення Споживачем розміру договірних потужностей за період газового місяця Споживач сплачує Постачальнику додаткову компенсацію, яка розраховується за спеціальною формулою.
Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності, який надається Споживачу.
На підставі наведеного, у листопаді - грудні 2020р. та у січні 2021 р. Відповідач замовив у Постачальника наступні ліміти на постачання природного газу:
- у листопаді - 13,7482бтис.м.куб., а фактично спожив природний газ в об'ємі 20,88900 тис.м.куб.;
- у грудні - 21,42000тис.м.куб., а фактично спожив природний газ в об'ємі 23,35100 тис.м.куб.;
- у січні - 14,80888 тис.м.куб.; а фактично спожив природний газ в об'ємі 12,29700тис.м.куб.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2ст.217 та ч.1ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.4ст.231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, згідно проведеного позивачем обрахунку, заборгованість відповідача по штрафних санкціях (перебір замовлених потужностей ) становить : 3 860,87 грн (у листопаді 2020р. - 1 141,11грн; у грудні 2020р. - 968,34 грн; у січні 2021р. - 1 751, 42 грн).
Як вже зазначалось вище відповідно до п.6.2.2. договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використано Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
Як встановлено судом, підставою для плати штрафних санкцій (перевищення замовленої потужності та небаланс об'єму постачання природного газу) є наявні у справі, рахунки на оплату, а саме Рахунок - фактура №СФ-Ш-13-80 (за листопад-грудень 2020р.), Рахунок-фактура №СФ-Ш- 00101 (за січень 2021р.).
Як вказує позивач, розрахунки штрафів здійснювалися ним на основі даних, що містяться в Особистому кабінеті відповідача, де останній відкоригував споживання газу у листопаді-грудні 2020 року та у січні 2021 року, а також даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SAP. Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SAP.
Слід зазначити, що розрахунковий період за умовами укладених сторонами Договору №12 від 14.02.2020 визначено - один календарний місяць (зміни в Договори з цього приводу не вносились). Відповідно сторонами погоджувались планові обсяги постачання газу на кожен місяць, а не подобово.
Дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки штрафних санкцій за листопад-грудень 2020 року та січень 2021 року, суд дійшов висновку, що такі проведені позивачем без належним чином визначених та погоджених сторонами відповідно до умов укладеного Договору №12 від 14.02.2020 щодобових обсягів (лімітів) природного газу.
Так, пунктом 2.8 Договору №12 від 14.02.2020 передбачено, що постачання та споживання, підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого Сторонами графіку у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.
Як вказує позивач, з 01.03.2018 було впроваджено подобове балансування природного газу, а розрахунок штрафу здійснювався ним на основі даних, що містяться в Особистому кабінеті відповідача, а також даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SAP.
Відповідно до п.5 розділу 1 Правил постачання природного газу:
- Інформаційна платформа - це електронна платформа, функціонування та корегування якою забезпечується оператором ГТС;
- Підтверджений обсяг природного газу - плановий об'єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору;
- Розрахунковий період - газова доба та/або газовий місяць, визначені Кодексом газотранспортної системи на ринку природного газу, щодо якої (якого) між споживачем та його постачальником визначаються певні обсяги відбору/споживання природного газу та здійснюються відповідні розрахунки.
Проте, як вбачається із умов укладеного договору між сторонами та додатків до нього у ньому погоджено планові обсяги постачання газу по місяцях (п. 1.3. Договору). В той же час, планові обсяги постачання газу подобово умовами вищевказаного Договору взагалі не передбачені і сторонами у встановленому порядку не погоджувались.
Таким чином, проаналізувавши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що такі проведені позивачем без належним чином визначених та погоджених сторонами відповідно до умови укладеного Договору щодобових обсягів (лімітів) природного газу, отже суперечать умовам вищевказаного Договору № 12 від 14.02.2020 з додатками до нього, які є обов'язковими для виконання сторонами.
Відтак, нарахування штрафних санкцій здійснено позивачем за відсутності погодженого сторонами подобового споживання газу.
При цьому, використання даних Особистого кабінету споживача, запровадженого на сайті постачальника http://www.blagogaz.com для зручності споживачів газу, умовами Договору чи іншими нормами для нарахування штрафних санкцій не передбачено.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази щодо врегулювання добових небалансів позивачем з Оператором ГТС.
Таким чином, розмір заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій та підставність їх застосування зі сторони позивача належним чином не обґрунтовано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.6.2.2. договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використано Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
Одночасно відповідно до п. 6.2.3. цього Договору сума штрафів передбачена у п. 6.2.2 цього Договору виставляється за наслідками місяця споживання при цьому розраховується за кожну добу місяця окремо та підсумовується.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази зі сторони позивача на підтвердження виставлення (направлення, вручення) позивачем відповідачу відповідних рахунків з розрахунками понаднормового споживання за кожну добу.
Подані позивачем як докази поштові відправлення, суд вважає неналежним за змістом так як у згрупованих поштових відправленнях зазначено, що направлено не рахунки фактури як стверджує позивач а направлено - додаткові угоди.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на вимогу Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради, відділенням зв'язку с.Золотники надано підтверджуючу інформацію, щодо відсутності рекомендованих листів №0500357951561 та №0500357159604, яка підтверджує, що вказані листи на відділення зв'язку не поступали і у системі їх не знайдено. Лист завірено начальником відділення зв'язку с. Золотники - Сид Романом.
Також, позивачем не подано суду належних доказів, що ним відповідачу виставлялись (направлялись, вручались) рахунки саме з подобовим розрахунками штрафу, як це вимагає п.п. 6.2.3 Договору, так як долучені рахунки містять узагальнюючі показники помісячних штрафів за небаланс чи перебір газу відповідачем.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості у відповідача, за таких обставин, суд відмовляє у позовних вимогах щодо стягнення з відповідача - 19 709 грн 03 коп. заборгованості.
При цьому, суд також вважає за необхідне відмітити, що відповідно до ч.2 ст.216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат і не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
За певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18).
Відповідач - Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради є неприбутковою установою, яка фінансується з місцевого бюджету. За спожитий природний газ за вказаний період відповідач у повному обсязі розрахувався, а сплата штрафних санкцій на користь позивача є, на думку суду, невиправданим заробітком, що суперечить принципу розумного балансу між інтересами сторін. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних зобов'язань.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 1, 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. В позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “БЛАГОГАЗ ЗБУТ”, вул. Стрийська, 86В, кв. 1, м. Львів, 79026, (код ЄДРПОУ 41849377) ;
Відповідач - Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Золотниківської сільської ради, вул. Містечко, 25, с. Золотники, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл., 48115, (код ЄДРПОУ 43161131).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено на протязі п'яти днів - 31.05.2022.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко