25 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/183/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
при секретарі судового засідання Саловська О.А.
розглянув матеріали справи
за позовом: Тернопільського обласного центру зайнятості, вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль, 46007
до відповідача: Бережанської міської ради, вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільська область, 47500
про стягнення 39 162,86 грн.
За участі представників:
позивача: Франчук Марія Миколаївна, начальник юридичного відділу Тернопільського обласного центру зайнятості
відповідача: не прибув
Суть справи
Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Бережанської міської ради про стягнення 39 162,86 грн виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не повернуто центру зайнятості в добровільному порядку виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в сумі 39 162,86 грн, яка підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.04.2022, головуючим суддею для розгляду справи № 921/183/22 визначено суддю Чопко Ю.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/183/22; постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/183/22 призначено на 25.05.2022.
Представниця позивача в судовому засіданні 25.05.2022 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач участі свого представника в судовому засіданні 25.05.2022 не забезпечив, водночас подав суду клопотання №1143/03-12 від 23.05.2022 (вх.№3210 від 24.05.2022) у якому просить суд розглянути спір без участі представника міської ради, а при вирішенні спору покладається на думку суду.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Приписами ст.248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Частиною 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За даних обставин, зважаючи на те, що: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; участь останнього не визнавалась судом обов'язковою; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, судом встановлено наступне.
Розпорядженням міського голови Бережанської міської ради №242-рк від 19.05.2021 "Про фактичне припинення повноважень та виплату компенсації за невикористані відпустки" достроково припинено повноваження посадової особи органу місцевого самоврядування - заступника міського голови ОСОБА_1 25.05.2021.
01.0.2021 ОСОБА_1 звернувся до Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості із заявами про надання (поновлення) статусу безробітного у відповідності до норм Закону України "Про зайнятість населення" та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.
Наказом Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості №НТ210601 від 01.06.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітного; призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття": понад 10 років - 70 % середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів, 80 % - 90 календарних днів, 70 % - 180 календарних днів: з 01.06.2021 по 05.10.2021.
Цим же наказом розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 01.06.2021.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 500/3466/21 визнано протиправним та скасовано рішення Бережанської міської ради Тернопільскої області від 07.05.2021 №220 "Про дострокове припинення повноважень заступника міського голови ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано розпорядження Бережанського міського голови від 19.05.2021 №242-рк "Про фактичне припинення повноважень та виплати компенсації за невикористані відпустки". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови Бережанської міської ради Тернопільської області з 26.05.2021. Стягнуто з Бережанської міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в мі 116 747,55 грн з відрахуванням податків і зборів.
В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови Бережанської миіської ради з 26 травня 2021 року та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 27 617,71 грн, рішення суду допущено до негайного виконання. Зазначене судове рішення набрало законної сили.
На його виконання, розпорядженням міського голови Бережанської міської ради №462-рк від 05.10.2021 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника міського голови Бережанської міської ради з 26 травня 2021 року.
Наказом Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості №НТ211007 від 07.10.2021 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", пп. 1, 2, 3 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №792 з 06.10.2021.
Відповідно до цього ж наказу припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного.
Таким чином, ОСОБА_1 перебував на обліку у центрі зайнятості з 01.06.2021 по 05.10.2021. За період перебування на обліку в міськрайонному центрі зайнятості в статусі безробітного громадянину ОСОБА_1 було нараховане та виплачене матеріальне забезпечення в сумі 39 162,86 грн..
За даними персональної картки ОСОБА_1 №19032106100014 з 06.10.2021 центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Вищенаведений наказ направлено Бережанській міській раді листом №15-02/1186 від 19.10.2021 та отримано останньою 19.10.2021, про що свідчить відповідна відмітка.
Зважаючи на те, що відповідачем кошти в добровільному порядку не були повернуті, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2020, з наступними змінами (надалі - Закон).
Пунктами 2, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; об'єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону; страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно ст.4 Закону страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (ч.1 ст.6 Закону).
Статтею 7 Закону визначено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.1 ст.22 Закону).
Розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону врегульовано приписами ст.23 Закону.
Відповідно до ч.4 ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Процедура, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, механізм обчислення регіональними та базовими центрами зайнятості, а також філіями регіональних центрів зайнятості державної служби зайнятості страхового стажу визначені Порядком надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за № 624 від 06.04.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2020 за № 537/34820 (надалі - Порядок).
П. 1 р. IV Порядку передбачено, що виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку. Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (ст.235 КЗпП України).
Згідно з ст.1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства (ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно з п.6 ч.1 ст.34 Закону фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 ст.35 Закону визначено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.
За даних обставин, позовні вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості про стягнення з Бережанської міської ради 39 162,86 грн виплаченого забезпечення - допомоги по безробіттю безробітному ОСОБА_1 , суд визнає обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ч.1 ст.73 ГПК України).
Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 79, 86, 129, 202, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Бережанської міської ради, м. Бережани Тернопільської області, вул. Банкова, 3 (код 04058491) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль, вул. Текстильна, 1Б (код 05392691) - 39 162 (тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 86 коп. виплаченого забезпечення і 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 1 червня 2022 року.
Суддя Ю.О. Чопко