31 травня 2022 року м.Суми
Справа №585/3174/21
Номер провадження 22-ц/816/369/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Огорілка Юрія Миколайовича
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Цвєлодуб Г.О. в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області, повний текст рішення складено 31 грудня 2021 року,
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа: Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про повернення стягненого за виконавчим написом.
Свої вимоги мотивує тим, що в межах виконавчого провадження ВП № 64412972 при примусовому виконанні виконавчого напису № 3555, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 листопада 2020 року, державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) витребувано від позивача автомобіль марки Acura MDX, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та повернуто його на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2021 року у справі № 585/1752/21, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за № 3555 про витребування від ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіля марки Acura MDX, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вважає, що оскільки вказаний автомобіль було витребувано у нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, вказаний автомобіль має бути йому повернутий.
Посилаючись на приписи ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, просить ухвалити рішення про повернення стягненого за виконавчим написом № 3555, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 листопада 2020 року, а саме: зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 автомобіль марки Acura MDX, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; судові витрати покласти на відповідача.
Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 29 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовив.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Огорілко Ю.М., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову; судові витрати покласти на відповідача.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом спір не було вирішено по суті, а відмову обґрунтовано формально.
Вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
Крім того, звертає увагу суду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1739/17 від 04 грудня 2019 року, згідно якого саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову/або обраного позивачем способу захисту.
Таким чином, на думку скаржника, суд у будь-якому випадку мав вирішити спір по суті.
Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
Від Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява, в якій просить провести судовий розгляд справи без участі представника відділу державної виконавчої служби.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем існують договірні правовідносини, однак при цьому позивачем не оскаржено до суду невиконання відповідачем умов договору, не вчинено інших дій з метою спонукання до виконання умов договору лізингу, тощо, відтак позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, у зв'язку з чим дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2021 року (ВП № 64412972) відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 3555, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про витребування у ОСОБА_1 та повернення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіля марки Асиrа МБХ, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 5).
Згідно акту державного виконавця від 03 червня 2021 року автомобіль марки Асига МБХ, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем передано представнику АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 6).
08 червня 2021 року вказане виконавче провадження закінчено (а. с. 7-8).
Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 20 вересня 2021 року у справі № 585/1752/21 визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за № 3555, про витребування від ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіля марки Acura моделі MDX, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ: А3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був переданий на підставі договору фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року (а.с.10-15).
26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з заявою про повернення вказаного автомобіля, зі змісту якої вбачається, що він 17 липня 2021 року повністю сплатив всі лізингові платежі та згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 22 липня 2021 року договір фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року вважається виконаним в частині виплат лізингових платежів. Однак, станом на 26 липня 2021 року предмет лізингу - спірний автомобіль, який було вилучено 03 червня 2021 року, йому не повернуто та знаходиться у розпорядженні АТ КБ «ПриватБанк». Такі дії АТ КБ «ПриватБанк» порушують умови договору лізингу та його права як сторони договору та споживача послуг, оскільки за відсутності заборгованості за договором лізингу він позбавлений можливості користуватися предметом лізингу, у зв'язку з чим просить терміново передати йому спірний автомобіль (а. с. 50).
29 липня 2021 року АТ КБ «Приватбанк» направило листа ОСОБА_1 про те, що на звернення останнього для вирішення питання потребується додатковий час, про результати розгляду буде повідомлено додатково (а. с. 51).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.
В даній справі, рішення в якій переглядається, позивач вважає, що оскільки спірний автомобіль було витребувано у нього на користь відповідача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому було визнано судом таким, що не підлягає виконанню, тому вказаний автомобіль має бути йому повернуто відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.
Згідно частин першої та другої ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз положень ст. 1212 ЦК України дає підстави дійти висновку, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права тобто не є унормованими.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно договору фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , лізингодавець зобов'язується набути у власність вказаний лізингоодержувачем транспортний засіб і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування. Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору предметом лізингу є легковий автомобіль марки Acura моделі MDX, 2008 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_4 (а. с. 11).
Отже, згідно укладеного договору фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року позивач набув право користування спірним автомобілем. 03 червня 2021 року автомобіль марки Асига МБХ, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем передано представнику АТ КБ «ПриватБанк» на виконання виконавчого напису нотаріуса 20 листопада 2020 року. Хоча рішенням суду від 20 вересня 2021 року вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, з матеріалів справи вбачається, що позивач погодився з вимогами АТ КБ «ПриватБанк» щодо усунення порушень договору фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року, оскільки після передачі автомобіля лізингодавцю 17 липня 2021 року повністю сплатив всі лізингові платежі. Із заяви ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 22 липня 2021 року банк видав йому довідку № 1NOR4U1QD516GGDD згідно якої договір фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року вважається виконаним в частині виплат лізингових платежів. Проте, не дивлячись на виконання ним умов договору фінансового лізингу, АТ КБ «ПриватБанк» не повертає йому автомобіль, який є предметом лізингу (а. с. 50).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку задоволення вимоги позивача про повернення йому спірного автомобіля на підставі ст. 1212 ЦК України, не відповідає змісту порушеного права, оскільки вимога позивача до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення йому спірного автомобіля ґрунтується на виконанні ним умов договору фінансового лізингу № SURWA!00000061 від 06 травня 2019 року по сплаті лізингових платежів.
Колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, оскільки в даному випадку йдеться про підстави позову, визначення яких відноситься до виключного права позивача. ОСОБА_1 свої вимоги не обґрунтовував невиконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу, а виходив з того, що спірний автомобіль є безпідставно набутим майном.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування правильного по суті рішення суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Огорілка Юрія Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2021 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 червня 2022 року.
Головуючий - Т. А. Левченко
Судді: О. Ю. Кононенко
В. І. Криворотенко