31 травня 2022 року м.Суми
Справа №591/321/20
Номер провадження 22-ц/816/384/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут»,
відповідачі - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут», ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Шелєхової Г.В., в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст виготовлено 24 грудня 2021 року,
У січні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ємельяненка Сергія Вікторовича звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - АТ «Сумигаз»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (далі - ТОВ «Сумигаз збут») про скасування нарахування об'єму та вартості природного газу, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивує тим, що він є споживачем природного газу, який постачає АТ «Сумигаз» за адресою: АДРЕСА_1 . 09 липня 2017 року працівниками АТ «Сумигаз» при проведенні перевірки за вказаною адресою був складений Акт про порушення № 02-1158, відповідно до якого встановлено, що позивач має несанкціоноване встановлення газових приладів. 27 листопада 2018 року на підставі вказаного Акту йому припинено газопостачання. У липні 2018 року він отримав від ТОВ «Сумигаз збут» рахунок № НОМЕР_1 від 07 серпня 2018 року про плату за спожитий газ за липень 2018 року, де позивачу нараховано заборгованість у сумі 154 961,99 грн.
Вважає, що АТ «Сумигаз» неправомірно припинило постачання газу до його квартири, а ТОВ «Сумигаз збут» неправомірно нарахувало заборгованість у сумі 154 961,99 грн, так як не вказано за який саме період виникла заборгованість і за яким тарифом відбулось нарахування.
Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги, просить скасувати рішення АТ «Сумигаз», оформлене протоколом № 96 постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» (м. Суми) з розгляду актів про порушення від 20 липня 2017 року в наступній частині: «Обсяг природного газу, використаного споживачем, провести в поточному місяці за діючими тарифами, згідно показань лічильника газу»; зобов'язати АТ «Сумигаз» відновити ОСОБА_1 розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати ТОВ «Сумигаз збут» провести перерахунок заборгованості за спожитий природний газ відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; стягнути з відповідачів на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із вказаним позовом, ТОВ «Сумигаз збут» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_1 і користується послугами з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. В свою чергу ТОВ «Сумигаз збут» здійснює постачання природного газу населенню.
Відключення споживача від газопостачання 27 листопада 2018 року є підтвердженням факту фактичного споживання природного газу, що в свою чергу є фактом згоди споживача з приєднанням до умов Типового договору постачання природного газу.
09 липня 2017 року АТ «Сумигаз» за вказаною вище адресою вперше зафіксовано фактичні показники лічильника газу в об'ємі 22 373 куб. м. Станом на 01 лютого 2020 року за позивачем обліковується заборгованість за спожитий природний газ на суму 154 961,99 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу в сумі 154 961, 99 грн.
Зарічний районний суд м. Суми ухвалою від 24 лютого 2020 року зустрічну позовну заяву ТОВ «Сумигаз збут» до ОСОБА_1 прийняв до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до АТ «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз збут» про скасування нарахування об'єму та вартості природного газу, зобов'язання вчинити дії.
Зарічний районний суд м. Суми рішенням від 22 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Зобов'язав АТ «Сумигаз» відновити ОСОБА_1 розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог відмовив у зв'язку з необґрунтованістю.
Зустрічний позов ТОВ «Сумигаз збут» задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу в сумі 154 961 грн 99 коп.
Від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Сумигаз збут» провести перерахунок заборгованості за спожитий природний газ відповідно до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників, просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити його позов в цій частині; рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Сумигаз збут» скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумигаз збут» заборгованість за природний газ за період з березня 2017 року по липень 2017 року відповідно до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників при максимальному навантаженні. Стягнути з ТОВ «Сумигаз збут» на користь ОСОБА_1 судові витрати.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що станом на 28 лютого 2017 року по його особовому рахунку обліковувалась заборгованість в розмірі 985,42 грн, в березні 2017 року він частково погасив накопичувальний борг у розмірі 791 грн, тобто він не вчинив жодної дії по визнанню боргу у сумі 155 669,10 грн.
Наголошує на тому, що оплата споживачем частини завищеної суми у рахунку надавача послуг не свідчить про визнання ним всієї суми та не є підставою для переривання строку позовної давності при стягненні невизнаної ним частини суми (ВСУ від 22 березня 2017 року у справі № 6-43цс17).
Таким чином вважає, що суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог та неправильно застосувавши правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, помилково зробив висновки про переривання строку позовної давності.
Наголошує на тому, що суд стягнув борг за період з 16 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2015 року, коли ТОВ «Сумигаз збут» ще не існувало як надавача послуг.
Вказує на те, що у зв'язку з відмовою суду призначити експертизу, він надав суду свій розрахунок боргу, складений відповідно до постанови КМУ від 08 червня 1996 рок № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», яка діяла в період виникнення спірних правовідносин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення технічної експертизи щодо технічного стану лічильника, встановленого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки питання технічного стану лічильника в квартирі позивача не є підставою та предметом позовів в даній справі.
Від АТ «Сумигаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги.
Від ТОВ «Сумигаз збут» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому категорично заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 не наводить норми права на підставі яких ТОВ «Сумигаз збут» зобов'язаний здійснити останньому перерахунок заборгованості за спожитий природний газ.
Наголошує на тому, що постачання ОСОБА_1 як побутовому споживачу природного газу здійснюється за обов'язковою участю оператора ГРМ, на якого законом покладено обов'язок вести облік та визначати об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем відповідно до умов договору розподілу природного газу. Вимоги щодо зобов'язання ТОВ «Сумигаз збут» провести перерахунок заборгованості за спожитий природний газ відповідно до норм споживання природного газу вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки у скаржника встановлений лічильник, тому для визначення фактичного об'єму споживання природного газу приймаються дані оператора ГРМ, які є обов'язковими.
Рішення суду в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання АТ «Сумигаз» відновити розподіл природного газу та в частині відмови в задоволенні вимоги про скасування рішення ПАТ «Сумигаз» оформленого протоколом № 96 постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників АТ «Сумигаз» Сіденко Л.В., ТОВ «Сумигаз збут» Коробейник А.В., які заперечують проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а. с. 7, Т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер ОСОБА_2 (а. с. 14-15, Т. 1).
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 є єдиним власником квартири, але належним чином своє право власності не оформив.
Як вбачається з наряду-акту на підключення до газової мережі квартири за адресою: АДРЕСА_1 та акту на пуск газу, 16 жовтня 2002 року представником (майстром) обласного об'єднання «Сумигаз» м. Суми в присутності ОСОБА_1 на підставі проекту № б/н, погодженого об'єднанням «Сумигаз» від 30 серпня 2002 року, і дозволу, виданого головним інженером об'єднання 16 жовтня 2002 року, було здійснено пуск газу в газообладнання квартири АДРЕСА_1 (а. с. 88-89, Т. 1).
Абонентська книжка за адресою: АДРЕСА_1 оформлена та видана на ім'я ОСОБА_1 29 листопада 2018 року (Т. 1 а.с.17).
09 липня 2017 року контролером ОСОБА_4 складено акт про порушення № 02-1158, за яким виявлено несанкціоноване встановлення газових приладів за адресою: АДРЕСА_1 ; показання лічильника (ЗВТ) на дату складання акту 22373 (а.с.18, Т. 1).
Згідно витягу з протоколу № 96 засідання постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» з розгляду актів про порушення від 20 липня 2017 року, за результатами розгляду акту про порушення від 09 липня 2017 року № 02/1158 - несанкціоноване підключення газових приладів за адресою: АДРЕСА_1 вирішено не застосовувати до споживача Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГС; обсяг природного газу, використаного споживачем, провести в поточному місяці за діючими цінами, згідно показань лічильника (а.с. 92-93, Т. 1).
27 листопада 2018 року складений акт на припинення-обмеження розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з технічним несанкціонованим втручанням, приєднання КС, газопостачання припинено 27 листопада 2018 року (а. с. 19, Т. 1).
Згідно листа ТОВ «Сумитеплоенерго» № 3513 від 10 серпня 2017 року, по квартирі АДРЕСА_1 нарахування за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води ТОВ «Сумитеплоенерго» не проводить, так як квартира відключена від мережі централізованого теплопостачання з січня 2003 року. В даній квартирі встановлено джерело автономного теплопостачання (а.с.26, Т, 2)
09 липня 2017 року оператором ГРМ АТ «Сумигаз» за адресою: АДРЕСА_1 вперше зафіксовано фактичні показники лічильника газу в об'ємі 22 373 куб.м. Ціна природного газу за липень 2017 року становила 6,9579 грн/куб.м. Тобто, вартість фактично спожитого природного газу за показниками лічильника склала (22 373х6,95779) 155 669,10 грн.
Сума заборгованості станом на 01 серпня 2017 року склала 21,28 грн.
Згідно розрахунку ТОВ «Сумигаззбут» загальна сума заборгованості становить 155 669,10 грн. З застосуванням суми коригувань, яка застосовується до споживачів в разі відсутності гарячої води за вимогами постанови КМУ №204 від 23 березня 2016 року остаточна сума заборгованості становить 154961,99 грн (155669,10 - 728,59).
Зазначена сума заборгованості 154 961,99 грн вказана і в повідомленні про сплату за газ за липень 2018 року (а. с. 25, Т. 1).
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ТОВ «Сумигаз збут» провести перерахунок заборгованості за спожитий природний газ відповідно до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення фактичного об'єму споживання природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ, а в квартирі ОСОБА_1 був лічильник та він не заперечує факту споживання природного газу в певні періоди, тому відсутні будь-які підстави здійснювати розрахунок заборгованості відповідно до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників.
Стосовно вимог зустрічного позову щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 154 961,99 грн, суд виходив з того, що ОСОБА_1 фактично не заперечував факту споживання природного газу в певні періоди та той факт, що ним не знімалися та не передавалися показники лічильника Оператору ГРМ, а оскільки представником АТ «Сумигаз» показники приладу були зафіксовані 09 липня 2017 року, відтак доцільно провести розрахунок заборгованості станом на дату отримання показників. Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки платіж був проведений в березні 2017 року а з позовом ТОВ «Сумигаз збут» до суду звернулося 20 лютого 2020 року, строк позовної давності не пропущено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, так як суд дійшовїх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В даній справі ТОВ «Сумигаз збут» є постачальником природного газу, АТ «Сумигаз» - оператором ГРМ, а ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . На його ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та в квартирі встановлено лічильник газу, що ним не заперечується.
ОСОБА_1 користується послугами з постачання природного газу на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКЕРКП від 30 вересня 2015 року за № 2500 (далі - Типовий договір) та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року.
Колегія судів відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розділом 2 п.3, п.п. 8 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що основними функціями Оператора ГРМ є забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ. Відповідно до п. 4.4 Розподілу 4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 року № 2500, об'єм постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Відповідно до Кодексу газорозподільчих систем визначений Оператом ГРМ обсяг споживання природного газу об'єкту споживача за відповідний календарний місяць є підставою для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Для визначення об'єму спожитого природного газу по об'єкту споживача використовується дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ.
Згідно глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору, постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 5.2 Типового договору, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг Постачальника згідно з умовами договору.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, ОСОБА_1 як побутовий споживач природного газу, в квартирі якого був встановлений лічильник газу, при цьому, як наполягає сам позивач за первісним позовом - лічильник встановлений законно, та ним підтверджена обставина споживання газу, мав обов'язок щомісяця знімати фактичні показники лічильника газу та надавати їх оператору ГРМ (в даному випадку АТ «Сумигаз), проте вказаний обов'язок він не виконав, показники лічильника оператору ГРМ він не передавав.
09 липня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 контролером АТ «Сумигаз» ОСОБА_4 вперше зафіксовано фактичні показники лічильника газу в об'ємі 22 373 куб. м. В подальшому на засіданні постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» з розгляду актів про порушення від 20 липня 2017 року, за результатами розгляду акту про порушення від 09 липня 2017 року № 02/1158 вирішено обсяг природного газу, використаного споживачем, провести в поточному місяці за діючими цінами, згідно показань лічильника.
ТОВ «Сумигаз збут», як постачальник природного газу, отримавши від оператора ГРМ інформацію про об'єми (обсяги) споживання природного газу, провело нарахування заборгованості за спожитий природний газ.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ТОВ «Сумигаз збут» провести перерахунок заборгованості за спожитий природний газ відповідно до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників, оскільки з врахуванням обставини наявності газового лічильника для визначення фактичного об'єму споживання природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ, відтак жодних підстав для такого перерахунку не вбачається.
В суді першої інстанції представник ОСОБА_1 заявив усне клопотання про застосування строків позовної давності.
Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України.
В даній справі АТ «Сумигаз» 09 липня 2017 року вперше зафіксувало показники лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки проектна і виконавча документація на об'єкти систем газопостачання в квартирі позивача відповідно до п. 3.29 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, позивачем АТ «Сумигаз» не передавалась. Крім того ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ не виконувався обов'язок щодо щомісячного зняття фактичних показань лічильника газу та надання їх Оператору ГРМ. Відтак, з часу фіксування показників лічильника газу у АТ «Сумигаз» виник обов'язок щодо опрацювання показників лічильника та їх передачу ТОВ «Сумигаз збут» для нарахування плати за надані послуги з газопостачання.
Оскільки із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ ТОВ «Сумигаз збут» звернулося 20 лютого 2020 року, відповідно строк позовної давності не було пропущено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи предмет та ціну позовів в даній справі відповідно до п. 1, 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України вона є малозначною, а тому рішення в справі касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року в оскаржуваній частинізалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 01 червня 2022 року.
Головуючий - Т. А. Левченко
Судді: В. І. Криворотенко
О. І. Собина