18 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 10 лютого 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2022 залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.10.2021 у кримінальному провадженні № 12021100100003963 від 12.10.2021, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та зміну повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 03.12.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.10.2021 у кримінальному провадженні №12021100100003963 від 12.10.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та повідомлення про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 03.12.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та зобов'язати компетентну особу у кримінальному провадженні за № 12021100100003963 від 12.10.2021 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 13.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Справа № 761/1682/22 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1881/2022 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апелянт зазначав, що повний текст оскаржуваної ухвали він отримав 16.02.2022.
Посилаючись на незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали, захисник зазначав, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду та не надав оцінку незаконному затриманню ОСОБА_6 .
Зокрема, його було затримано близько 19 год. 24 хв. в будинку за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 . Даний будинок знаходиться в Оболонському районі міста Києва, проте ОСОБА_6 був затриманий оперуповноваженими ВКП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.
Підставою для затримання зазначено отримання оперативної інформації (рапорт від 12.10.2021 року, підписаний старшим оперуповноваженим ВКП Шевченківського УГІ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 ).
Проте, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100100003963 не містять жодного доказу, в якому було б зафіксовано надходження до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві оперативної інформації про вчинення або замаху на вчинення злочину, передбаченого ч. І ст. 307 КК України, а також про те, що особи, які фактично затримали підозрюваного (оперувповноважені Шевченківського УП ГУНП у м. Києві) діяли на підставі відповідного доручення та в межах заведеної оперативно-розшукової справи.
На переконання апелянта, наведене свідчить про незаконність його затримання, та, в свою чергу, призводить до недопустимості всіх доказів, отриманих у ході затримання відповідно до частини 1 статті 87 КПК, як таких, що здобуті внаслідок порушення основоположних прав і свобод особи.
Апелянт зазначив, що фактично в матеріалах досудового розслідування відсутні належні та допустимі докази, достатні для підозри у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту (чи без мети збуту згідно зміненої підозри) психотропної речовини - амфетаміну у великому розмірі.
Крім того, слідчим суддею не надано оцінку тій обставині, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100100003963 здійснюється з порушенням вимог ст. 218 КПК України, а повідомлення про підозру і про зміну повідомлення про підозру складено, підписано, погоджено та вручено не уповноваженими особами, хоча дана обставина має істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення.
Так, місцем вчинення та виявлення кримінального правопорушення є м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 37, що знаходиться в Оболонському районі міста Києва, однак досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100100003963 проводиться слідчими СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, а процесуальне керівництво здійснюється Шевченківською окружною прокуратурою м. Києва.
Також, підозрюваний посилався на те, що висновки суду про відсутність порушень прав ОСОБА_6 при його затриманні, особистому обшуку та обшуку за місцем його проживання не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема, відхиляючи доводи захисника в цій частині, слідчий суддя зазначив, що в матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді від 18.10.2021 року, зі змісту якої вбачається, що слідчим було доведено наявність достатніх підстав необхідності проведення 12.10.2021 року обшуку без ухвали слідчого судді за місцем проживання підозрюваного, оскільки обставини справи прямо вказують, що такі дії слідчого були пов'язані з врятуванням майна.
Разом з цим матеріали досудового розслідування не містять жодного доказу, який би підтверджував існування ризику знищення чи пошкодження майна, яке знаходилося в квартирі АДРЕСА_2 , та потреби проникнути в житло з метою його врятування.
Отже, проведена органами досудового розслідування слідча дія не була невідкладною, а тому згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК такий обшук мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді.
При цьому, легалізація вказаного обшуку слідчим суддею на підставі ухвали від 18.10.2021 року, не нівелює той факт, що обшук було проведено без достатніх правових підстав.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 213 КПКуповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
Затримання ОСОБА_6 мало місце 12.10.2021 року близько 19 год. 24 хв. Фактично ОСОБА_6 був затриманий оперуповноваженими ВКП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві. Проте на момент особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 дані уповноважені особи не повідомили орган (установу), уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, про факт затримання і потребу в залученні захисника.
Отже, на переконання апелянта, проведення 12.10.2021 року особистого обшуку ОСОБА_6 та обшуку за місцем його проживання відбулося з рядом істотних процесуальних порушень, у тому числі, з порушенням права підозрюваного на захист та проведення слідчої дії без дозволу суду.
Крім того, апелянт зазначав, що під час судового розгляду він повідомив суду, що докази у провадженні сфальсифіковані. Про дані обставини, на думку ОСОБА_6 , свідчить зокрема те, що орган досудового розслідування до проведення судової експертизи знав вид та масу вилученої порошкоподібної речовини, хоча при вилученні речовини її маса не встановлювалася та зважування не проводилось.
У судове засідання прокурор та підозрюваний ОСОБА_6 не прибули, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , яка не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги у відсутності прокурора та підозрюваного, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , яка підтримав апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що повний текст ухвали слідчого судді від 10.02.2022 оголошено 15.02.2022 у відсутності підозрюваного та його захисника.
Згідно наявної у матеріалах судового провадження розписки, копію повного тексту оскаржуваної ухвали вручено підозрюваному ОСОБА_6 16.02.2022, тоді як подано апеляційну скаргу 21.02.2022, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для вирішення питання про поновлення строку апеляційного провадження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202100100003963 від 12.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно даних протоколу затримання від 12.10.2021, складеного слідчим слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , цього ж дня о 19 год. 24 хв. затримано ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
13.10.2021 ОСОБА_6 вручено повідомлення, складене слідчим слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , та погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 , про підозру ОСОБА_6 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини у великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 307 КК України.
03.12.2021 слідчим слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , за погодженням прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 , складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 309 КК України.
29.12.2021 захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати повідомлення про підозру від 13.10.2021 у кримінальному провадженні №12021100100003963 від 12.10.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та зобов'язати компетентну особу у кримінальному провадженні за № 12021100100003963 від 12.10.2021 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 13.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У подальших доповненнях до скарги захисник просила скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 від 03.12.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та зобов'язати компетентну особу у кримінальному провадженні за № 12021100100003963 від 12.10.2021 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2022 залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.10.2021 у кримінальному провадженні № 12021100100003963 від 12.10.2021, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та повідомлення про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 03.12.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.10.2021 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.12.2021 ОСОБА_6 відповідають вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.10.2021 за ч. 2 ст. 307 КК України та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.12.2021 за ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021100100003963 від 12.10.2021, за формою та змістом вказані повідомлення відповідають вимогам ст. 277 КПК України, та містять усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Крім того, як убачається із матеріалів судового провадження, станом на день розгляду слідчим суддею скарги захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.10.2021 фактично втратило свою дію у зв'язку із складенням слідчим 03.12.2021 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021100100003963 .
Доводи апелянта про те, що наявні у справі докази є сфальсифікованими та завідомо неправдивими, які не підтверджують наявність у його діях ознак кримінального правопорушення, а також посилання на незаконність проведеного обшуку за місцем проживання підозрюваного, фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації його дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Посилання апелянта на незаконність його затримання з огляду на відсутність підстав такого затримання, та порушення права на захист ОСОБА_6 під час вказаної слідчої дії, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Крім того, як убачається із даних протоколу затримання від 03.12.2021, зауважень та доповнень щодо протоколу ОСОБА_6 у відповідній графі протоколу не вказано.
Доводи апеляційної скарги про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100100003963 здійснюється з порушенням вимог ст. 218 КПК України, а повідомлення про підозру і про зміну повідомлення про підозру складено, підписано, погоджено та вручено не уповноваженими особами, на даному етапі досудового розслідування не є підставою для скасування повідомлення про підозру.
Питання щодо порушення правил підслідності кримінального провадження, наслідком якого є визнання зібраних у справі доказів недопустимими, є передчасним, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості.
Крім того, як убачається з ч. 5 ст. 218 КПК України, спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б слугували підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.02.2022 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3