25 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 689/1363/20
Провадження № 11-кп/4820/345/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
доповідача - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202002458280000002 від 08.07.2020 року, за апеляційною скаргою прокурора Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 січня 2022 року по обвинуваченню за ч. 1 ст. 310 КК України ОСОБА_6 ,
Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Савинці Ярмолинецького району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого,-
визнано невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 310 КК України, та виправдано його на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Ухвалено, після набрання вироком законної сили речові докази: 24 рослини конопель - знищити, скасувавши арешт ухвали слідчого судді від 14 липня 2020 року (а. 29, 38, 39, 53 матеріалів КП).
Суд мотивував своє рішення тим, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального проступку не підтверджується сукупністю зібраних стороною обвинувачення доказів, дослідженими судом під час судового розгляду. Аналізуючи показання обвинуваченого, свідків, на предмет їх послідовності, логічності, правдивості, як окремо, так і у сукупності, суд прийшов до висновку, що вони не підтвердили факту посіву та обробітку земельної ділянки ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, в період часу з початку червня 2020 року по 09 липня 2020 року, в порушення вимог ст.ст.7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» затвердженого постановою Кабінету міністрів України №589 від 03.06.2009 року, згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів зазначених у Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, без відповідного дозволу, заборонено, умисно, без мети збуту, для власних потреб, незаконно на присадибній земельній ділянці, що по АДРЕСА_1 вирощував, розрихлюючи ґрунт та знищуючи бур'яни шляхом просапування, 24 (двадцять чотири) рослини конопель, чим вчинив кримінальне правопорушення за такими ознаками частини першої статті 310 КК України: незаконне вирощування конопель в кількості від десяти до п'ятдесяти рослин. 09 липня 2020 року в період часу з 17 год. 55 хв. до 19 год. 20 хв., працівниками поліції Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 24 (двадцять чотири) рослини, які, згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, містять психоактивний компонент - тетрагідроканнабінол і є рослинами роду конопель, які ОСОБА_6 незаконно вирощував.
Не погоджуючись з таким вироком суду, прокурор подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 гривень. Вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку апелянта, місцевим судом дано не вірну оцінку показанням безпосередньо обвинуваченого, свідків, допитаних як в ході досудового розслідування так і безпосередньо в суді, а також результатам обшуку. Вказує, що досліджений 10.01.2022 року, в ході судового розгляду кримінального провадження, протокол обшуку від 09 липня 2020 року з флеш - накопичувачем із відеозаписом проведення обшуку, свідчить про те, що на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_1 , виявлено 24 рослини конопель, які ростуть рядком, між рядками картоплі та малини, а також кілька рослин безпосередньо в рядках картоплі. При цьому інших рослин (бур'янів) виявлено не було. Висота даних рослин складає приблизно від 50 см до 2 м, що свідчить про те, що земельна ділянка станом на 09.07.2020 року була оброблена, однак рослин конопель не були знищені між рядками в ході просапування картоплі.
Прокурор уважає, що в даному випадку рослини коноплі не можна вважати звичайним бур'яном, оскільки, крім них там не було інших рослин (бур'янів), які б самовільно виросли у міжрядді.
Також, місцевим судом не взято до уваги розміри достиглих стебел коноплі, виявлених під час проведення обшуку (від 50 см до 2 м), що свідчить про умисне їх збереження упродовж тривалого часу, що має наслідком вирощування. На думку сторони обвинувачення, даний протокол обшуку є допустимим доказом.
Щодо висновків суду про не встановлення агротехнічних засобів, а саме часу розрихлення ґрунту та знищення бур'янів шляхом просапування, то наявність всіх зазначених ознак не є обов'язковими, оскільки в ході судового слідства встановлено відсутність інших бур'янів на земельній ділянці біля рослин конопель, поряд із іншими культурами, що свідчить також і про механічне оброблення ґрунту із застосуванням відповідних сільськогосподарських знарядь.
Окрім того, розмір рослин конопель до 2 м, а також факт проростання кількох кущів конопель безпосередньо в рядках картоплі, при відсутності інших бур'янів, також свідчить про умисне їх вирощування на земельній ділянці тривалий час, а також про той факт що ОСОБА_6 не приймались міри до їх знищення.
Уважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 щодо його непричетності до вирощування конопель спростовуються результатами проведення обшуку та відсутністю будь-яких пояснень щодо причин збереження рослин коноплі на земельній ділянці, яка перебуває в його користуванні, а також показами свідків, які вказують, що ОСОБА_6 самостійно обробляв вказану земельну ділянку. Аналогічні пояснення щодо оброблення земельної ділянки ним було надано безпосередньо в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження співмешканкою останнього, ОСОБА_8 .
Окрім того, згідно показань свідка ОСОБА_9 , він був залучений в якості понятого працівниками Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області 09.07.2020 року при проведенні обшуку, за адресою АДРЕСА_1 , на присадибній ділянці, яка належить ОСОБА_6 . Свідок підтвердив, що при проведенні обшуку бачив за будинком кущі малини, за якою росли наркотичні рослини - коноплі, висаджені рядком. Окрім того ОСОБА_9 зазначив, що за місцем проведення обшуку ОСОБА_6 періодично проживає та обробляє присадибну ділянку самостійно.
Окрім того, висновки суду щодо тверджень що «Під час обшуку земля поруч із рослинами коноплі затверділа та потріскалась, що чітко видно на Ілюстраціях № 7 та № 8 Ілюстративної таблиці до протоколу обшуку від 09 липня 2020 року (див. а.с.35 матеріалів КП), то це свідчить про те, що її не просапували 09 липня 2020 року та декілька днів до цього» не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки штучно обмежують часовий проміжок часу не вжиття ОСОБА_6 заходів щодо знищення рослин конопель. Надаючи оцінку даним, зафіксованим у протоколі обшуку, судом не враховано що рослини конопель не було знищено в ході обробітку, а також не враховано їх розмір, що свідчить про умисне збереження рослин коноплі.
Апелянт уважає, що виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , ухвалений судом першої інстанції, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК), оскільки його висновки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Суд не повною мірою взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, думку обвинуваченого та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст.17КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного,повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи свій професійний обов'язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , даних вимог законів та Конституції України дотримався в повному обсязі.
Так відповідно до обвинувального акту дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України як незаконне вирощування конопель в кількості від десяти до п'ятнадцяти рослин.
Висновки суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_6 за ч.1 ст.310 КК України - відповідають матеріалам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував вимоги ч. 1,2 ст. 2 КК України про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічна вимога міститься і в п.1,2 ч.1 ст. 91 КПК України.
Суд врахував, що ОСОБА_6 вину не визнав та пояснив, що в червні-липні 2020 року він був на заробітках у м. Кам'янець-Подільському, а саме, працював на будівництві: розбирав старий будинок, готував майданчик до нового будівництва. При цьому проживав в м. Кам'янець-Подільському. На деякі з вихідних повертався в с. Савинці та проживав у своєї цивільної дружини ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазвичай, це було тоді, коли у нього виникала потреба взяти деякі інструменти, необхідні йому для роботи. Домоволодіння по АДРЕСА_1 , після смерті його бабусі він не переоформив на своє їм'я. Є лише заповіт. Коноплі він не сіяв. Посадив картоплю, обробив її засобом «Антисапа» і до збору врожаю не обробляв і не планував цього робити за відсутністю потреби. Наркотичних засобів ніколи не вживав. ОСОБА_8 декілька разів допомагала йому обробляти ділянку по АДРЕСА_1 .
Окрім показань ОСОБА_6 судом першої інстанції були досліджені докази його винуватості та процесуальні документи (рішення) на підтвердження правомірності отримання таких доказів, надані стороною обвинувачення, а саме:
Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_8 показала, що вона не знає звідки взялась конопля на городі присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 там не проживає. Ділянку обробляє вона та ОСОБА_6 . В кінці квітня вони посадили і просапали картоплю, з того часу не ходили на город. Вона та ОСОБА_6 з квітня 2020 до середини липня 2020 року на городі не були. Ділянку ніхто до осені не доглядав, бо вона була чиста, прокроплена. Це домоволодіння належало його бабці, яке він не переоформив. Влітку 2020 року вона з ОСОБА_6 проживали за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 не палить взагалі. Ні вона, ні ОСОБА_6 не знають звідки взялись рослини коноплі.
За показаннями свідка ОСОБА_10 , він проживає в с. Косогірка, що розташоване 0,5 кілометра від с. Савинці, знає ОСОБА_6 . Щодо коноплі йому нічого не відомо, не знає хто обробляв город ОСОБА_6 , також не знає з ким проживає ОСОБА_6 . Люди кажуть, що він живе при в'їзді в с. Савинці, орієнтовно 2 км. У помешканні, на подвір'ї та городі ОСОБА_6 не був. Він не знає яке господарство обробляє ОСОБА_6 . Його допитувала поліція, а саме, цікавились де проживає ОСОБА_6 та чи займається наркотичними рослинами. Він як свідок повідомив їм, що нічого не чув і не бачив. При цьому щось прочитав та підписав, а саме, про те, що він нічого не бачив.
Свідлк ОСОБА_11 показала, що проживає в АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 - її сусід, через один будинок. Поліція наказала їй розписатись з приводу того, що вона знає ОСОБА_6 . Останній проживає сам більшу частину року. ОСОБА_6 перебуває у відносинах із жінкою на ім'я ОСОБА_12 .
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_9 , він і ОСОБА_6 - односельчани. Його, як понятого, залучали під час обшуку близько року тому. Він проживає в АДРЕСА_4 . ОСОБА_6 проживав на початку вулиці, а він - через вісім будинків, у кінці вулиці. Під час обшуку були присутні сільський голова ОСОБА_13 , секретар сільського голови ОСОБА_14 . За будинком росла малина, а за нею - наркотичні рослини, за малиною - картопля. Він ОСОБА_6 дуже рідко бачив. Рослини росли рядком. Декілька рослин були у картоплі. Вирвали, порахували, упакували, опечатали і він розписався. ОСОБА_6 міг проживати як за адресою обшуку, так і у своєї жінки Ніли. З червня по липень він (свідок) ОСОБА_6 не бачив. З розмов у селі ОСОБА_6 за місцем обшуку проживає, і начебто господарство належить йому та його брату.
З показань свідка ОСОБА_15 слідує, що він з Коцюбою добре знайомий. Проживає в с. Косогірка, а ОСОБА_6 - у с. Савинці. Його поліцейські розпитували про ОСОБА_6 та коноплю, на що він відповів, що вперше про таке чує. Пояснив, що візуально знає, де розташований будинок ОСОБА_6 , але у його домоволодінні не був, а лише проходив поруч. Весь червень 2020 року він (свідок) був на заробітках в Дніпропетровській області. На початку липня 2020 року повернувся, після цього його допитали. З моменту приїзду і до самого допиту на господарство ОСОБА_6 не ходив.
Оцінюючи показання свідків у сукупності, місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що їх показання не підтверджують ікриміноване ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки ОСОБА_8 зазначила, що влітку 2020 року ОСОБА_6 проживав у неї, по АДРЕСА_2 ; ОСОБА_10 про рослини коноплі нічого не знає, як і про те, хто обробляв город ОСОБА_6 , і де він розташований; ОСОБА_11 взагалі нічого не відомо, а свідок ОСОБА_15 , за змістом його показань, і не міг бути очевидцем інкримінованого.
Крім того, 09 липня 2020 року, в період часу з 17 год. 55 хв. до 19 год. 20 хв., працівниками поліції Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 24 (двадцять чотири) рослини, які згідно висновку експертизи наркотичних засобів містять психоактивний компонент - тетрагідроканнабінол і є рослинами роду конопель.
Ці, виявлені під час обшуку обставини, не заперечуються стороною захисту, підтверджуються дослідженими судом ухвалою слідчого судді Ярмолинецького районного суду від 09 липня 2020 року №689/1263/20; протоколом обшуку від 09 липня 2020 року з флеш-накопичувачем із відеозаписом проведення обшуку; постановою про визнання та приєднання речових доказів від 09 липня 2020 року; квитанцією, висновком експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14 липня 2020 року №8,6-0755:20; ухвалою слідчого судді Ярмолинецького районного суду від 09 липня 2020 року №689/1263/20 про арешт майна та речовими доказами - рослинами коноплі, що досліджені під час судового розгляду (а. 25-36, 38, 39, 45-47, 53 матеріалів КП).
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальної, скарги та скарг на його поведінку від мешканців села в сільську раду не надходили згідно довідки-характеристики Савинецької сільської ради від 07 липня 2020 року №02-206; відповідно до довідки КНП «Ярмолинецька центральна районна лікарня» від 13 липня 2020 року №1005 на наркологічному обліку він не перебуває, свідкам про вживання ним наркотиків нічого не відомо. Доказів щодо наркотичної залежності чи вживання наркотиків, у минулому, стороною обвинувачення не було надано.
Жодних інших доказів про вирощування конопель шляхом розрихлювання ґрунту та знищення бур'янів, тобто шляхом просапування стороною обвинувачення не було надано.
Також, стороною обвинувачення не доведено час вчинення проступку, а лише зазначено, що від початку червня 2020 року до 09 липня 2020 року; не інкриміновано та не доведено знаряддя вчинення проступку (сапа, електро- чи бензокоса, плоскоріз Фокіна тощо); не доведено, що саме ОСОБА_6 , у заявлений час та спосіб вчинив вказані злочині дії.
Відповідно до положень ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За змістом ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 92 КПК України, обов'язок доказування цих обставин покладається в даному випадку на слідчого, прокурора.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з приписами ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Давши названим доказам оцінку з точки зору їх належності, достатності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України і прийняв законне та справедливе рішення про його виправдання на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України через недоведеність вчинення ним цих правопорушень.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції досліджені всі фактичні обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення, а тому доводи апеляційної скарги про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали, на які посилається прокурор, як на докази обвинувачення і які були досліджені судом, не вказують на наявність умислу ОСОБА_6 на вирощування конопель, та що зростання цих конопель охоплювалося умислом останнього.
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України є не власне наркотики до вживання, а лише рослини чи їх частини, що містять наркотичні засоби. В тому числі і рослин и коноплі.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, характеризується прямим умислом.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні дій, спрямованих на вирощування конопель, якими можуть бути різні роботи з догляду за посівами конопель (рихлення, прополювання, букетування, прорідження, полив, підживлення добривами, поливання, обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур'янів та інші дії). Вказані дії спрямовані на стимулювання росту рослин, досягнення ними стиглості тощо.
Однак, у судовому засіданні першої інстанції дослідженими доказами об'єктивно не було встановлено факту того, що ОСОБА_6 вчиняв вищезазначені дії, спрямовані на вирощування конопель. Стороною ж обвинувачення доказів зворотнього надано не було.
Крім того, місцевий суд прийшов до переконливого висновку про відсутність належних доказів і вирощування ОСОБА_6 рослини коноплі для власних потреб без мети збуту.
Відповідно до обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_6 , він здійснював культивування рослин коноплі шляхом розрихлювання грунту та знищуючи буряни - шляхом просапування, але воно має форму ймовірності чи припущення, оскільки жоден із свідків не підтвердив вказану обставину, обвинуваченим вона заперечується.
В процесі розгляду кримінального провадження було досліджено протокол обшуку від 9 липня 2020 року з якого не вбачається, що присадибна земельна ділянка, на якій виявлені рослини коноплі, має ознаки культивування: догляд за посівами, рихлення, обробка міжрядь, прополювання, поливання чи інші дії.
Під час обшуку земля поруч із рослинами коноплі затверділа та потріскалась, що чітко видно на Ілюстраціях №7 та 8 Ілюстративної таблиці до протоколу обшуку від 09 липня 2020 року (див.: а. 35 матеріалів КП). Це свідчить як мінімум про те, що її не просапували 09 липня 2020 року та декілька днів до цього.
Крім того, у наведеному вище протоколі обшуку лише констатовано факт виявлення посівів рослин коноплі на присадибній ділянці, проте це жодним чином не вказує на те, що ці рослини посіяв і вирощував саме обвинувачений ОСОБА_6 , з огляду на заперечення, останнього, про його непричетність до посіву та вирощування рослин коноплі та відсутність за місцем проживання, викликають обґрунтовані сумніви у причетності його до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Даних щодо двохметрової висоти конопель, на що є посилання прокурора, вказаний протокол не містить.
В ході досудового розслідування було встановлено, що за місцем проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично ОСОБА_6 не проживає, а проживає та проживав на час інкримінованого йому правопорушення в своєї співмешканки ОСОБА_8 , яка також має свою присадибну ділянку, і яку він допомагає обробляти їй. В свою чергу в інкримінований обвинуваченому час і місці, вона допомогала обробляти його город за вказаною адресою. Крім того, як було встановлено під час судового слідства дана присадибна ділянка розташована біля дороги і зі сторони дороги вона не обнесена парканом. Таким чином, посіяти та доглядати за посівами могла будь-яка інша особа.
За наведених підстав, усі доводи прокурора, що викладені в апеляційній скарги, про необхідність скасування вироку і ухвалення нового вироку, яким ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.1 ст. 310 КК України та призначити відповідне покарання, колегія суддів відхиляє і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки, при розгляді кримінального провадження стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 січня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2