Справа № 167/149/22 Провадження №33/802/246/22 Головуючий у 1 інстанції:Шептицька Н.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
30 травня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Огородника О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 30 березня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ТзОВ «ТК Легіон», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 30.03.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.02.2022 року о 19 годині 00 хвилин, у місті Рожище Луцького району Волинської області по вулиці Мазепи, керував автомобілем марки «Вольво», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.19-21).
Не погоджуючись із постановою судді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Вказує на те, що у зв'язку з тим що він був мобілізований до ЗСУ, він не міг із поважних причин прибути в судове засідання по даній справі у суд першої інстанції. Повний текст оскаржуваної постанови він отримав лише 08.04.2022 року, коли ознайомився із матеріалами справи. Зважаючи на службу він не міг вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, а тому із поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження і просить його поновити.
Вважає оскаржувану постанову передчасною, необгрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню. Вказує на те, що судом першої інстанції не було викликано та допитано в судовому засіданні осіб, які давали пояснення у якості свідків та поліцейських, які складали адміністративний матеріал. Вказує на те, що він автомобілем в той час не керував, до магазину ішов пішки. Вийшовши з магазину до нього підійшли невідомі особи, розпочався конфлікт, внаслідок чого до нього було застосовано газовий перцевий балончик та останні побили його. На допомогу прийшов син, якого теж почали бити люди у формі. Згодом його доставили у кайданках у лікарню, де він вимагав пояснення свого затримання і просив надати адвоката, бо без нього він відмовлявся будь-що робити та підписувати. Зі слів сина, його теж у той вечір побили та заставили підписати якісь документи, як виявилося це були пояснення. Вказує на те, що у матеріалах справи відсутній відеозапис його затримання та побиття, натомість наявний фрагмент відеозапису де він у кайданках вимагає пояснення і адвоката. Крім того відсутні докази факту керуванням ним транспортним засобом (а.с.29-32).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову.
Згідно ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з постанови Рожищенського районного суду Волинської області від 30.03.2022 року справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглядалась без участі ОСОБА_1 та його захисника, а вказану постанову ним отримано лише 08.04.2022 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду скаржником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №075152 від 28.02.2022 року (а.с. 2);
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.3,4, 5);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 650349 за ч.1 ст.126 КпАП України щодо ОСОБА_1 (а.с. 6);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 28.02.2022 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 7);
-відеозаписом на оптичному носії із нагрудних камер працівників поліції (а.с. 9).
В ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що до нього подзвонив батько і він підійшов до магазину « Крамничка ». Приїхала поліція і почала на них нападати та застосовувати фізичну силу. Заставила його написати пояснення, що ніби-то батько був п'яний, хоча такого не було. Додатково пояснив, що ним особисто в поясненнях було власноруч написано, що з його слів записано вірно та ним прочитано. Додатково пояснив, що зміст пояснень він не читав.
Також в ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який суду пояснив, що до нього подзвонив напарник ОСОБА_1 , який попросив забрати машину, бо загрузла. Він приїхав, але машину витягти не могли. Через трохи приїхав наряд поліції, почали ламати їх, сказали що вони п'яні, хоча ніхто не пив. Його вигнали і він пішов і що було далі з ОСОБА_1 він не бачив і не знає.
Апеляційний суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , так як вони суперечать матеріалам справи та фактично спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Апеляційним судом вжито неодноразових заходів виклику в судові засідання свідків ОСОБА_6 (працівник поліції), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проте з невідомих причин вони не змогли з'явитися на розгляд справи. Учасники провадження не наполягали на повторному виклику свідків, а тому судом беруться до уваги докази та їхні письмові пояснення наявні в матеріалах справи.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України.
Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Рожищенського районного суду Волинської області від 30 березня 2022 року.
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 30 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук