Справа № 161/3778/22 Провадження №33/802/274/22 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
30 травня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - Федоша С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України і піддано його адміністративному стягненню в вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22.03.2022 року о 23 годині 30 хвилині в місті Луцьк, вулиця Даньшина, 2, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Алкотест Драгер чи у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.13-14).
Не погоджуючись із постановою судді, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Вважає постанову суду незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повно і не всебічно з'ясовано обставини справи. Вказує на те, що при розгляді справи в суді, суддя обмежився лише переглядом відеозапису з нагрудної камери, не встановлював особу відповідно до чинного законодавства, не роз'яснював йому права, не з'ясовував чи є в нього клопотання або заяви до початку розгляду справи, взагалі не допитував його в судовому засіданні, не виходив до нарадчої кімнати. Цим самим суд відійшов від принципів об'єктивності і всесторонності розгляду справи та позбавив його права на захист у справі про адміністративне правопорушення.
Вказує на те, що при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз'ясненні його права та обов'язки. А тому він не зміг подати власні письмові пояснення по справі, суд не взяв до уваги цей факт та нічим це не мотивував. Судом взято до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак дані пояснення є неналежними доказами у справі, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Свідок ОСОБА_5 з'явилася в судове засідання, однак суд з незрозумілих причин не допитував її, взагалі не допустив її до зали судового засідання. Однак при цьому суд у постанові зазначає, що свідок ОСОБА_5 повідомила, що він керував транспортним засобом та навіть вказала напрямок руху автомобіля. А тому незрозумілий є той факт звідки суд отримав інформацію, яку повідомила ОСОБА_5 . Також у матеріалах справи, а саме на відеозаписі з нагрудної камери, немає інформації про факт керування ним автомобілем. Вказує, що від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння він відмовився свідомо, так як не заперечував свій стан сп'яніння, оскільки автомобілем не керував, а просто у ньому перебував, причому на задньому сидінні. Також його ніхто не відсторонював від керування автомобілем, хоча суд цей факт також залишив поза увагою та не надав цьому належної оцінки (а.с.19-21).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №272260 від 23.03.2022 року (а.с.1);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вказали, що були присутніми при відмові ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.4, 5);
-рапортом працівника поліції від 23.03.2022 року (а.с.6);
- відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.7).
Вказана відмова проведена у присутності двох свідків, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується їх письмовими поясненнями, наявними в матеріалах справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251, 252 КпАП України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у апеляційного суду.
В ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що їхній екіпаж поліції було викликано на підмогу, оскільки їхні колеги зупинили транспортний засіб за кермом якого перебував водій з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Коли вони під'їхали в транспортному засобі перебувала тільки одна особа на задньому сидінні. Свідки пояснили, що водій не впевнено керував транспортним засобом в комендантську годину. Свідок - жінка, пояснила, що ОСОБА_1 приїхав до неї. Водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, однак він відмовився. Також було запропоновано водієві проїхати до медичного закладу охорони здоров'я, на що вони також отримали відмову. У свідків було відібрано письмові пояснення. Свідок - жінка не заперечувала, щоб її показання було взято до уваги, оскільки письмові пояснення вона відмовилася надавати. Додатково пояснила, що вона не бачила, щоб до ОСОБА_1 було застосовано фізичну силу її колегами.
Також в ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 , який суду пояснив, що він разом з товаришем, як цивільні особи, разом із працівниками поліції, патрулюють містом Луцьком . Вони побачили, як по вулиці Львівській рухався транспортний засіб в комендантську годину. Вирішили зупинити автомобіль. Коли підійшли до автомобіля, то водій вже перебував на задньому сидінні і в салоні був лише він один. Ними було повідомлено працівників поліції про те, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Додатково пояснив, що ними не фіксувалося на відео як рухався даний автомобіль.
Також апеляційним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який суду пояснив, що він зустрівся з ОСОБА_1 на вулиці Львівській і святкували у скверику ОСОБА_1 минувше день народження до 21.30 години. Потім він пішов додому. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, він стояв на місці, а також не чув, що ОСОБА_1 мав ще їхати автомобілем.
Апеляційним судом в якості свідка було допитано ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що вона зустрілася з ОСОБА_1 і ще одним чоловіком на вулиці Львівській і ОСОБА_1 запропонував випити алкоголю в скверику за минувший його день народження. Посидівши в сквері потім пішли сіли в автомобіль ОСОБА_1 . Вона сиділа з переду на пасажирському сидінні, а він на задньому сидінні. Приїхали працівники поліції і почали ОСОБА_1 витягувати з автомобіля, застосовуючи фізичну силу. Додатково пояснила, що автомобілем ОСОБА_1 не керував перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Документи працівники поліції самі у нього вийняли з кишені.
Апеляційний суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_9 та не бере їх до уваги, так як вони повністю суперечать тим її показанням, які вона надавала 22.03.2022 року, які зафіксовані на відео з нагрудних камер працівників поліції на місці зупинки ОСОБА_1 . На думку апеляційного суду зміна показань свідка фактично свідчать та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Апеляційним судом викликався в судове засідання в якості свідка ОСОБА_4 про те, він не з'явився в судове засідання. Учасники провадження не наполягали на повторному виклику свідка, а тому судом беруться до уваги його письмові пояснення, наявні в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та правильно застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постанова суду першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
Не заслуговують на увагу суду доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про те, що він не керував транспортним засобом. Так як такі його пояснення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом, а також спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 один перебував в салоні транспортного засобу, інших осіб не було. Також даний факт підтверджено усними поясненнями свідка ОСОБА_9 .
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук