Справа №760/6071/22
1-кс/760/2017/22
28 травня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю:
прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Воркута (Республіка Комі, Російська Федерація), громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні №12022100090001164 від 26.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022100090001164 від 26.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , який будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності, 28.04.2022 слідчим Солом'янського УП ГУНП у м. Києві вручено повідомлення про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повторно, з корисливих мотивів вчинив корисливий злочин на території Солом'янського району м. Києва за наступних обставин.
Так, 26.05.2022, приблизно о 13 годині 39 хвилин, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину «Цукерня», що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 6, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно з даного магазину.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, ОСОБА_5 , перебуваючи біля кондитерських виробів у вказаному магазині, взяв з полиці двадцять плиток шоколаду гіркий без додавання цукру 90 гр. артикул (03324) та три плитки шоколаду «Президент» ексклюзив чорний гіркий артикул (00340), які помістив до своєї сумки чорного кольору, яка знаходилася при ньому.
В подальшому, ОСОБА_5 впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, таємно, повторно, умисно викрав чуже майно, що належить ТОВ «МІНЧАНКА», а саме: двадцять плиток шоколаду гіркий без додавання цукру 90 гр. артикул (03324) вартістю за 29 гривень 60 копійок без урахування ПДВ та 37 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ за одиницю та загальною вартістю 592 гривні 00 копійок без урахування ПДВ та 740 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ, три плитки шоколаду «Президент» ексклюзив чорний гіркий артикул (00340) вартістю 46 гривень 40 копійок без урахування ПДВ та 58 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ за одиницю та загальною вартістю 139 гривень 20 копійок без урахування ПДВ та 174 гривні 00 копійок з урахуванням ПДВ. Після чого ОСОБА_5 утримуючи при собі викрадений товар, вийшов з приміщення магазину, спричинивши ТОВ «МІНЧАНКА», матеріальної шкоди на загальну суму 731 гривня 20 копійок без урахування ПДВ та 914 гривень з урахуванням ПДВ.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразилися у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
27.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказує, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується зібраними, в ході досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 від 26.05.2022;
-рапортом помічника оперуповноваженого ОПВ УКР сержанта поліції ОСОБА_9 ;
-проколом огляду місця події за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 6 від 26.05.2022;
-протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 26.05.2022;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.05.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.05.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.07.2022;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Санкція за тяжкий злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а саме ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працюючий, не має постійного джерела доходу, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення й надалі.
На думку органу досудового розслідування, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, просить суд врахувати, що 29 квітня 2022 року слідчим суддею Солом'янського районного суду відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин строком до 27 червня 2022 року включно.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) з'являтися за кожною вимогою до слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП У м. Києві за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 49 за викликом до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України..
У судовому засіданні прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та пояснив суд врахувати його стан здоров'я, а саме, що він хворіє хронічним панкреатитом (больова форма), ПТФС лівої нижньої кінцівки, що підтверджується випискою №2300 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого. Також просив суд звернути увагу на те, що проживає разом з матір'ю, яка згідно медичного висновку лікарсько-консультативної комісії та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Слідчим суддею встановлено, що відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100090001164 від 26.05.2022, в якому затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема, заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 26.05.2022, проколом огляду місця події від 26.05.2022, протоколом затримання від 26.05.2022, протоколами допиту від 26.05.2022.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, встановив достатність підстав на даному етапі досудового розслідування, вважати висунуту ОСОБА_5 підозру обґрунтованою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, а також те, що останній відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк п'яти до восьми років.
Також слідчим суддею беруться до уваги дані про особу підозрюваного, а саме його вік, наявність скарг за станом здоров'я, відсутність в силу ст. 89 КК України судимостей, сімейний, майновий стан, наявність постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, слідчий суддя приймає до уваги пояснення ОСОБА_5 щодо стану стан здоров'я, а саме, що він хворіє хронічним панкреатитом (больова форма), ПТФС лівої нижньої кінцівки, що підтверджується випискою №2300 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, а також враховує те, що підозрюваний проживає разом з матір'ю, яка згідно медичного висновку лікарсько-консультативної комісії та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Метою і підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною обвинувачення визначено запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на теперішній час відсутні. На переконання слідчого судді, ОСОБА_5 має достатні соціальні зв'язки, постійно проживає в м. Києві.
Також слідчий в клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам слідчого, а також перевіряючи реальність існування вищевказаного ризику, слідчий суддя виходить із того, що слідчим не конкретизовано в який спосіб підозрюваний може впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста, а також не надано достатніх доказів на підтвердження вказаного ризику. Отже, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеним.
Проаналізувавши пояснення учасників кримінального провадження, надані докази та вищеприведені норми закону, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор в судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не довів неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання даному ризику, отже відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Проаналізувавши пояснення учасників кримінального провадження, надані докази та вищеприведені норми закону, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор в судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не довів неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання даному ризику, отже відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, враховуючи обсяг пред'явленої ОСОБА_5 підозри підозри, враховуючи надані матеріали, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 28.07.2022 року включно.
Крім цього, керуючись вимогами ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_5 :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.
На переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід та обсяг обов'язків зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст. 176, 177, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 28.07.2022 року включно.
Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.
Визначити строк дії цієї ухвали та покладених на підозрюваного обов'язків до 28.07.2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_5 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1