Справа - 22ц-7167/09 Головуючий в 1й інстанції - Крохмалюк І.П.
Категорія -20 Доповідач - Котушенко С.П.
16 грудня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.
при секретарі - Кононенко І.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та виконавчого комітету Новомосковської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок, -
В серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та виконавчого комітету Новомосковської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок, мотивуючи позовні вимоги тим, що в липні 2009 року він домовився з відповідачем про придбання в останнього житлового будинку з мансардою і терасою, двох гаражів, літньої кухні та вбиральні, розташованих на земельній ділянці площею 854 кв.м. по АДРЕСА_1. Відповідач зобов'язався протягом місяця підготувати необхідні правовстановчі документи для укладення договору купівлі-продажу та посвідчення його в нотаріальній конторі.
7 серпня 2009 року він передав відповідачеві 100 000 грн., отримавши від нього розписку та ключі від придбаних будівель. В той же день між ними був укладений договір у простій письмовій формі, який вони домовились посвідчити в нотаріальній конторі 12 серпня того ж року.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору із-за того, що не може належним чином оформити правовстановчі документи на відчужені будівлі, які є самочинним будівництвом, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, зазначеного в технічному паспорті від 6 серпня 2009 року під літерою М, з мансардою мс і терасою М, двох гаражів П і Н, літньої кухні Р та вбиральні С, розташованих на земельній ділянці площею 854 кв.м. по АДРЕСА_1, і визнати за ним право власності на вказані будівлі з присвоєнням окремої поштової адреси АДРЕСА_1.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, як незаконного та про ухвалення нового рішення.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 19 серпня 2009 року було відкрито провадження у даній справі і на 31 серпня того ж року призначене попереднє судове засідання.
В порушення вимог ст.127 ЦПК України, суд не надіслав невідкладно особам, які беруть участь у справі копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачам - копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, повідомивши про дату попереднього судового засідання лише виконком Новомосковської міської ради (а.с.54).
З довідки секретаря суду на а.с.57 вбачається, що 31 серпня 2009 року попереднє судове засідання не відбулося, в зв'язку зі знаходженням судді у відпустці. 02 вересня 2009 року судом було ухвалено оскаржене рішення.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що сторони в судове засідання не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. При цьому суд залишив поза увагою, що судові повістки вказаним особам, в передбаченому ст.76 ЦПК України порядку не вручалися і причини їх неявки до суду належним чином не перевірялись.
Розглянувши справу за відсутності відповідачів, суд позбавив їх змоги надати докази та заперечення по суті спору, що є підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позов, суд посилався на те, що відповідачі визнали позовні вимоги у повному обсязі (а.с.29,55), але з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» №5 від 12 червня 2009 року у разі визнання відповідачем позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Якщо для цього немає законних підстав, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи. Визнання позову повинно бути безумовним, а якщо в справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову при наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами.
Вказане роз'яснення суд до уваги не прийняв. Посилаючись на заяву представника виконкому Новомосковської міської ради (а.с.55), не врахував що в ній викладено тільки клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дані про визнання чи невизнання позову відсутні.
Поклавши в основу рішення заяву ОСОБА_2 (а.с.29) про визнання позову та розгляд справи за його відсутності, суд не перевірив ким була підписана та подана до суду ця заява, в той час як відповідач наполягає на тому, що вказану заяву він не підписував, до суду не направляв і взагалі не знав, що в провадженні суду знаходиться дана справа.
Ухвалюючи рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу самочинно збудованих будинку та інших споруд і про визнання за позивачем права власності на них, суд не врахував, що за правилами ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, а відповідно до ч.2 ст.376 вказаного Кодексу, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Присвоївши спірним об'єктам нерухомості окрему поштову адресу, суд залишив поза увагою, що вирішення даного питання не відноситься до компетенції суду.
Оскільки вказані обставини та вимоги закону суд не взяв до уваги, допустив порушення норм процесуального права, ухвалене рішення на підставі п.3 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. З наведених підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 п.3, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2009 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.