Справа - №22ц- 6709/09 Головуючий в 1й інстанції- Скрипник К.О.,
Категорія -41 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
16 грудня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Кононенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -
Рішенням Ленінського райсуду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» заборгованість по оплаті за теплопостачання в розмірі 2552 грн. 92 коп. за станом на 1 лютого 2009 року; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати в розмірі 81 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушила питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду 1 -ї інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в квартирі АДРЕСА_1. Відповідачі користуються послугами з теплопостачання, ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем і на неї відкритий особовий рахунок №НОМЕР_1. Відповідачі повинні сплачувати надані послуги до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Через несплату рахунків за послуги теплопостачання у відповідачів за період з 15 жовтня 2002 року по 1 лютого 2009 року виникла заборгованість в сумі 4776 грн. 39 коп.
В зв'язку з тим, що заборгованість виникла з 2002 року, суд застосував трирічну позовну давність в порядку ст. 257 ЦК України та з урахуванням даного процесуального строку стягнув з відповідачів заборгованість за останні три роки в сумі 2552 грн. 92 коп.
При ухваленні рішення суд 1-ї інстанції критично віднісся до посилань ОСОБА_1 щодо неврахування позивачем проведених нею оплат, перерахунку та пільги, на яку вона має право, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості всі сплачені нею суми по наданим нею квитанціям враховані при проведені розрахунку. Окрім того, згідно листа позивача нарахування за вищевказаною адресою проводяться з урахуванням пільги згідно її заяви з 1 січня 2006 року; перерахунок за період з січня 2006 року по червень 2007 року введений у липні 2007 року; гаряча вода не нараховується з січня 2007 року: у жовтні 2007 року по скарзі знятий період з січня по березень 2007 року, в подальшому гаряча вода не нараховувалася згідно акту про транзит гарячої води від 25 липня 2007 року.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, виходячи із встановлених обставин справи, та, керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, 257, 615, ч.1 ст. 625 ЦК України, правильно прийшов до висновку про часткове задоволення вищевказаного позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду, які апеляційний суд вважає правильними, а тому є такими, що не заслуговують на увагу.
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1 -ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.