Справа №22-6987/2009 рік Головуючий в 1-й інстанції Воронко І.А.
Категорія 27 Доповідач - Осіян О.М.
«29» грудня 2009 року. м. Дніпропетровськ.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів - Каратаєвої Л.О., Романюк М.М.,
при секретарі - Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2009 року за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 ОСОБА_1 про звернення стягнення, -
встановила:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2009 року звернуто стягнення на предмет іпотеки: трьохкімнатну АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1, шляхом продажу ЗАТ КБ "ПриватБанк" вказаної квартири з укладанням від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням позивачу всіх повноважень для здійснення продажу вищезазначеної квартири в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № О2НСОА00000476 від 27.06.2007 р. в розмірі 26 618,65 гривень.
Виселено ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_1, малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які зареєстровані у цій квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України у Дніпропетровській області.
Зобов'язано ОКП "Дніпродзержинське БТІ" надати ЗАТ КБ «ПриватБанк» витяг з Державного реєстру прав власності на вказану квартиру.
Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, оскільки суд порушив норми матеріального та процесуального права, позовні вимоги вона не визнавала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду необхідно скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 27.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DZHCGA00000476, відповідно до умов якого ОСОБА_2 був наданий кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 25 000 грн. на ремонт квартири, а також у розмірі 2 530 грн. на сплату страхових платежів, строком до 26.06.2017 року, та як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і відповідачами 03.07.2007 року був укладений договір іпотеки АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моісієнко В.М., реєстр № 1242.
Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконує, платежі за кредитом, відсотками та винагородою не сплачує, таким чином ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, в зв'язку з чим ПриватБанк має право вимагати дострокового повернення всієї суми боргу. На момент звернення до суду цей борг склав 26 618, 65 грн.
Суд вважав встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, на підставі ч.2 ст.1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 33,39,40 Закону України "Про іпотеку", ст.109 ЖК України.
З урахуванням норм чинного цивільного законодавства України, вимог договору іпотеки для вирішення питання щодо задоволення позову судом прийняті до уваги обставини, які мають істотне значення, а саме: відповідачі визнали позовні вимоги, підтверджують обставини вказані в позовній заяві, не заперечують проти позову; після придбання квартири, що є предметом іпотеки відповідачі умисно зареєстрували в іпотечному житловому приміщенні своїх рідних в тому числі й неповнолітню особу; відповідачі прострочену заборгованість не сплачують, а лише формально просять надати їм строк для погашення виниклої заборгованості.
Але із таким рішенням суду погодитись не можна, оскільки воно прийняте без урахування всіх обставин у справі та із порушенням норм процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи суд прийняв рішення щодо виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які зареєстровані у АДРЕСА_1.
Але вказані особи до участі у справі не були залучені, о тому про наявність справи у суді, час та місце розгляду справи судом не повідомлялись.
Оскільки суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, то відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, 311 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.