Справа №22-7022/2009 рік Головуючий в 1-й інстанції Новік Л.М.
Категорія 45 Доповідач - Осіян О.М.
«29» грудня 2009 року. м. Дніпропетровськ.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів - Каратаєвої Л.О., Романюк М.М.,
при секретарі - Журавель Ю.О., Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та поновлення права власності на земельну ділянку, -
встановила:
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 грудня 2006 року недійсним та поновлення права власності на земельну ділянку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, оскільки договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріусом із порушенням вимог законодавства щодо порядку нотаріального посвідчення договорів. Відповідачі ввели її батька в оману, про що свідчить невідповідність площі земельної ділянки вказаної у договорі і вказаної у наступних документах.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду необхідно скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що наявний в матеріалах справи договір купівлі - продажу земельної ділянки від 02 грудня 2006 року, посвідчений державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області - Гордієнко І.В. реєстровий № 4509, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із якого вбачається, що продавець передав у приватну власність покупцям частину земельної ділянки загальною площею 0,250 га, розташовану на землях Новогнідської сільської ради, площею 0,09 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 23 жовтня 2007 року вбачається, що 20 жовтня 2007 року ОСОБА_7 помер, про що зроблено актовий запис № 154.
Із наданих позивачем копії заповіту від 20.10.2007 року, копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 червня 2008 року позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7
Посилаючись на встановлені обставини у справі суд прийшов до висновку, що 02 грудня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, умови якого не суперечать вимогам ст.ст. 203,209,215,220,655 Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Оскільки відсутні докази, які б підтверджували обставини введення в оману батька позивачки ОСОБА_7 при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки тому суд вважав, що немає підстав для визнання цього правочину недійсним відповідно до вимог ч.1 ст. 230 ЦК України.
Оскільки інші позовні вимоги нерозривно пов'язані із позовною вимогою щодо визнанням договору купівлі-продажу недійсним, а тому в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.
Але із таким рішенням суду погодитись не можна, оскільки воно прийняте без урахування всіх обставин у справі та із порушенням норм процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи договором купівлі - продажу земельної ділянки від 02 грудня 2006 року, продавець передав у приватну власність покупцям частину земельної ділянки площею 0,09 га, із загальної площі 0,250 га наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану на землях Новогнідської сільської ради, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Із наступних документів, які були видані на підставі цього договору, площа земельної ділянки вказується в інших розмірах: в акті про встановлення меж земельної ділянки в натурі від 05.12.2006 року - 0,0941 га (а.с.26), така ж площа зазначена і в рішенні виконавчого комітету сільської ради від 22.12.2006 року (а.с.27), державних актах на право власності на землю від 10.12.2006 року, 10.03.2008 року.
Із наданої позивачем копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 червня 2008 року, яке на теперішній час не визнане недійсним, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7 спадкового майна, в тому числі і земельної ділянки площею 0,250 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.12).
Із наданої до суду апеляційної інстанції довідки відділу Держкомзему у синельниківському районі вбачається, що земельна ділянка, яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності загальною площею 0,8165 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства 0,5665 га, яка розташована на землях Новогнідської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 на іншого землевласника не переоформлялась.
Крім того, 12 серпня 2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області відкрите провадження у справі за позовом Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Новогнідської сільської ради про визнання недійсними державних актів на землю від 23.11.2006 року, на підставі яких у наступному видавалися інші акти та укладались договори щодо частини спірної земельної ділянки.
Таким чином, суд розглянув не всі вимоги щодо спірної земельної ділянки, які взаємно пов'язані між собою, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, 311 ч.1 п.5, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.