Справа №22ц-7277/2009 Головуючий у 1-й інстанції -
орнобук В.І.
Категорія -19/27 Доповідач - Петренко І.О.
30 грудня 2009 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.,
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року про забезпечення позову закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»» про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 111 007,81 доларів США, що складає 845 879,39 грн.:
• - нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
• - інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача у АДРЕСА_2
грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача.
• - автомобіль БАЗ (модель: А 079.04, рік випуску: 2004, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_14,
• - автомобіль БАЗ (модель: А 079.04, рік випуску: 2004, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_13,
• - автомобіль БАЗ (модель: А 079.04, рік випуску: 2004, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_12
• - автомобіль БАЗ (модель: А 079.04, рік випуску: 2005, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_11,
• - автомобіль БАЗ (модель: А 075, рік випуску: 2005, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_5, реєстраційний номер: НОМЕР_10
• - автомобіль БАЗ (модель: А 075, рік випуску: 2005, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_6, реєстраційний номер: НОМЕР_9
автомобіль БАЗ (модель: А 075, рік випуску: 2004, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_7, реєстраційний номер: НОМЕР_8
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала не відповідає вимогам закону та порушує його право на вільне розпорядження власним майном.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати з наступних підстав.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська подана позовна заява ЗАТ КБ«ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»» про стягнення заборгованості (а.с.1-4) і суд в межах заявлених позовних вимог та у відповідності до вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України, постановив ухвалу про забезпечення позову.
Однак, відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб , що беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову і вирішення питання про таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а ст. 152 ЦПК України вказує на можливі види забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати і роз'яснення, що містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно до яких розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу суддя виходив із того , що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню , оскільки не вжиття даних заходів забезпечення може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. З даними висновками погодитись не можна , оскільки заява про забезпечення позову складена без додержання вимог ЦПК , а саме вона не містить обґрунтування необхідності застосування видів забезпечення позову , в ній не зазначено даних про наявність у відповідача нерухомого майна , що належить на праві власності саме йому та його вартість , наявність іншого майна та його вартість, не вказані його родові признаки та вартість , данні про наявність у відповідача розрахункових рахунків з наявними на них грошовими коштами. При вище вказаних недоліках, заява повинна була бути повернута заявникові на підставі ч.8 ст. 153 ЦПК України.
Окрім того , оскаржувана ухвала містить перелік майна, яке арештовується , однак, воно не було зазначено в заяві про забезпечення позову.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст. 151,152 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню , а справу слід повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви про забезпечення позову.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.