Справа - №22ц-7787/09 Головуючий в 1 й інстанції - Литвиненко В.М.
Категорія -26 Доповідач - Котушенко С.П.
30 грудня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.
суддів Романюк М.М., Котушенко С.П.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди, -
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що в результаті роботи в шкідливих умовах на підприємствах відповідача він захворів на професійне захворювання. За висновком МСЕК від 25 грудня 2008 року йому встановлена втрата професійної працездатності на 60% та визнано інвалідом третьої групи.
Посилаючись на те, що в зв'язку з ушкодженням здоров'я він переносить моральні страждання, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 75 600 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2009 року позовні вимоги задоволені частково в сумі 6000 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» ставить питання про скасування рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.
Вивчивши доводи скарги та перевіривши її матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за час роботи на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля» захворів на професійне захворювання, висновком МСЕК від 25 грудня 2008 року йому встановлена втрата професійної працездатності на 60% та визнано інвалідом третьої групи, професійне захворювання стало наслідком тривалої дії тяжких і шкідливих умов праці позивача.
За таких обставин суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що позивачу, внаслідок професійного захворювання, спричинено моральну шкоду, яку відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України повинен сплатити відповідач.
Розглядаючи виниклий спір, суд в досить повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам в їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди є безпідставними, оскільки сам факт отримання професійного захворювання і втрати при цьому працездатності свідчать про наявність моральної шкоди.
Посилання скарги на відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність такого висновку не є обов'язковою для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.
Безпідставним є посилання апелянта на незаконність стягнення з нього морального відшкодування, оскільки відповідальність за спричинення шкоди здоров'ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов'язків законодавцем покладена саме на роботодавця, який відповідно до вимог ч.2 ст.153 КЗпП України повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці. Посилання товариства на свідомий вибір ОСОБА_3 роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці не може бути прийняте до уваги, оскільки такий вибір позивача відповідає положенням ст.43 Конституції України щодо його права на належні, безпечні і здорові умови праці та не звільняє роботодавця від зобов'язання їх забезпечувати.
Доводи апеляційної скарги про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом суперечить вимогам п.3 ст.268 ЦК України щодо непоширення позовної давності на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.