Постанова
Іменем України
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/18243/20
провадження № 61-18245св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Служби у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Під час судового засідання її адвокатом була озвучена позиція щодо стягнення з позивача витрат за надання правничої допомоги.
На підставі статті 270 ЦПК України, просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача витрати за правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від
26 липня 2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 250,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що
02 липня 2021 року відповідачем подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та зазначено її представником в судовому засіданні щодо наміру стягнення з позивача витрат за надання правничої допомоги. Відповідачем було дотримано строки подачі заяви про ухвалення додаткового рішення з приводу вирішення питання відносно розподілу витрат на надання правничої допомоги та доказів на їх підтвердження.
На підставі викладеного суд вважав необхідним ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати щодо витрат відповідача на правничу допомогу у розмірі 11 250,00 грн, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2021 року скасоване, заяву про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
Апеляційний суд виходив із того, що заявником не дотримано строк подання доказів на підтвердження понесених витрат наданої правничої допомоги, визначений у частині восьмій статті 141 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд проігнорував положення частини другої статті 270 ЦПК України, якою визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення, а також положення частини другої статті 134 ЦПК України, яка встановлює право суду відмовити стороні у відшкодуванні судових витрат у разі неподання нею попереднього розрахунку судових витрат.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
В ухвалі Верховного Суду вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від
19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску,що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України (див. пункт 53, 57 постанови).
Встановивши, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області прийняте 09 квітня 2021 року, а із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, разом із доказами на підтвердження таких витрат, відповідач звернулась 02 липня 2021 року, тобто поза межами встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку для подання доказів понесених витрат, апеляційний суд обґрунтовано скасував додаткове рішення суду першої інстанції та залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
Посилання у касаційній скарзі на висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року
у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від
19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року
у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 161/20630/18 колегія судді відхиляє, оскільки вони зроблені щодо застосування статей 124 ГПК України та 134 ЦПК України, тому не свідчать про їх неврахування апеляційним судом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги,з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку
з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат