Справа №22ц-653/10 Головуючий в І інстанції - Варенко О.П.
Категорія - 27 Доповідач - Котушенко С.П.
13 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.
суддів Романюк М.М., Котушенко С.П.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду М.Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року про забезпечення позову, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення боргу в сумі 221 713,93 доларів США та поставив питання про забезпечення позову.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду М.Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року накладено арешт на належні ОСОБА_1.: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться по АДРЕСА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаної ухвали, як незаконної.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суддя залишила поза увагою те, що заяву, яка б відповідала зазначеним вимогам ЦПК, позивач до суду не подавав, а лише в позовній заяві виклав клопотання про накладення арешту на належні відповідачці квартири, нежитлові будівлі та споруди, не обґрунтувавши необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову та не вказавши на причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.
Згідно роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості, суддя не встановила чи належать вони саме ОСОБА_1., не врахувала їх вартість та не навела достатніх мотивів обрання саме цього, а не іншого виду забезпечення позову.
Постановляючи вказану ухвалу, суддя прийняла до уваги тільки інтереси позивача, залишивши поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала судді про забезпечення позову як постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, підлягає скасуванню на підставі п.3 ст.312 ЦПК України з направленням даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду М.Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року скасувати, передавши питання про забезпечення позову на новий розгляд у той же суд.
Ухвала оскарженню не підлягає.