Справа №22ц-22/10 Головуючий у 1-їй інстанції - Олефіренко Н.А.
Доповідач - Демченко Е.Л.
13 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.Д.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року по справі за заявою закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок"(далі - ЗАТ „УМЗ") про видачу судового, наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги стільникового зв'язку, -
встановила:
03 грудня 2007 року на підставі заяви ЗАТ „УМС" видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги стільникового зв'язку.
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про скасування судового наказу.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі боржник просить ухвалу судді скасувати, оскільки суддя постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суддя виходив з того, що немає підстав для поновлення строку подання цієї заяви.
Але з таким висновком судді першої інстанції погодитися не можна, оскільки ОСОБА_1 в своїй заяві, вказує, що вона судовий наказ отримала поштою лише 29 травня 2009 року.
Таким чином, суддя безпідставно визнав неповажними причини з яких ОСОБА_1 пропустила строк на подання заяви про скасування судового наказу.
З матеріалів справи вбачається, що Об грудня 2007 року ОСОБА_1. була направлена копія судового наказу. Проте, доказів тому, що остання отримала даний судовий наказ, в матеріалах справи відсутній.
Крім того, подання заяви про скасування судового наказу слід задовольнити незалежно від мотивування боржника, оскільки сама наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржника з наказом, отже про наявність спору.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи знаходиться судовий наказ на ім'я сторонньої особи - ОСОБА_2., а не на ім'я ОСОБА_1 (а.с.29,30).
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала судді підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд для вирішення питання про скасування судового наказу.
Керуючись ст.ст.303, ч.2 п.4 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, ст.ст.314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про скасування судового наказу.
Ухвала оскарженню не підлягає.