Справа № 2-16
2010 року
14 липня 2010 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі : головуючого-судді Бурлаки О.В.
за участю секретаря Румини М.В.
представника позивача Артеменка О.О.
відповідача ОСОБА_2
представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
відповідач - ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 та його представник в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Канів, Черкаської області справу за позовом колективного підприємства «Каніврембуд» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення завданих збитків,
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області звернулося із позовною заявою колективне підприємство «Каніврембуд» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення завданих збитків.
Позивач в процесі розгляду справи скористався своїм правом, визначеним ст. 31 ЦПК України на доповнення, зміну чи уточнення позовних вимог. При цьому відповідно до правових позицій Верховного Суду України, висловлених в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах від 19.03.08року, якщо позивач скористався своїм правом, визначеним ст..31ЦПК України у поєднанні зі ст..11 ЦПК України, то суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.
Позивач змінив позовні вимоги та статус учасників процесу. В заяві про зміну позовних вимог в редакції від 28.01.2009р. позивач просить визнати договір купівлі-продажу від 19.07.2005р. укладений між КП «Каніврембуд» та громадянкою ОСОБА_5 удаваним та застосувати до нього умови договору купівлі-продажу від 20.07.205р. укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 збитки, завдані КП «Каніврембуд» у сумі 164000 грн.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 232, 235 ЦК України, мотивує свої вимоги тим, що постановою Господарського суду Черкаської області від 08.05.2007 р. по справі № 01/1799 визнав банкрутом і розпочав ліквідаційну процедуру щодо колективного підприємства «Каніврембуд». Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А. Приступивши до виконання обов'язків ліквідатора, був проведений аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута, в результаті якого було виявлено факт незаконного відчуження нерухомого майна колишнім керівництвом підприємства. 19.07.07р. між КП „Каніврембуд", в особі директора ОСОБА_6 і громадянкою ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу у відповідності з яким було продано цілісно-майновий комплекс за адресою м. Канів вул. Федоренка 25. Продаж було вчинено за 40000,00 грн. 20.07.05р. ОСОБА_5, вищевказаний цілісно-майновий комплекс продала ОСОБА_2, але вже за 204000,00грн. Тобто, 19.07.2005р. ОСОБА_6 діючи від імені КП „Каніврембуд" реалізував ОСОБА_5 цілісний майновий комплекс підприємства в 5 раз нижче ринкової ціни, чим завдав підприємству чистих збитків на суму 164000,00 (204000,00-40000,00)грн.. Договір купівлі-продажу майна укладений між КП „Каніврембуд", в особі директора ОСОБА_6 (відповідач 2), і громадянкою ОСОБА_5 від 19.07.2005 року, щодо реалізації цілісно-майнового комплексу, розташованого за адресою м. Канів вул. Федоренка, 25, за 40000,00 грн. є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є родичами (ОСОБА_5 є жінкою рідного брата ОСОБА_6.). Колишній директор КП „Каніврембуд" ОСОБА_6, вступивши в зловмисну домовленість з громадянкою ОСОБА_5, заключив вищевказаний договір з метою приховування іншого правочину, а саме продажу 20.07.2005р. цілісного майнового комплексу підприємства громадянину ОСОБА_2 по ринковій (фактичній) ціні за 204000,00 грн., тобто діяв всупереч інтересам підприємства на свою користь та користь громадянки ОСОБА_5, тоді як мав діяти в інтересах підприємства. Реалізація цілісно-майнового комплексу розташованого за адресою м. Канів вул. Федоренка, 25, завдала прямих збитків КП „Каніврембуд" на суму 164000.00 грн., що в подальшому довело це підприємство до банкрутства.
В судовому засіданні представник позивача ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_7 КП «Каніврембуд» - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини викладені у позові та просить їх задовольнити та визнати договір купівлі-продажу від 19.07.2005р. укладений між КП «Каніврембуд» та громадянкою ОСОБА_5 удаваним та застосувати до нього умови договору купівлі-продажу від 20.07.205р. укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 164000 грн.
Відповідач ОСОБА_5 - в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце слухання справи. Причини неявки до суду не повідомила.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3, діюча на підставі угоди-доручення у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що договори, які оспорюють ся були укладені з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а тому відсутні будь-які підстави для визнання їх удаваними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник відповідача - ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що договір, який був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відповідає вимогам чинного законодавства, сторони досягли згоди відповідно усіх істотних умов договору, та виконали їх в повному обсязі, а тому відсутні будь-які підстави для стягнення збитків. Просять відмовити в задоволенні позову повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Причини неявки до суду не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини .
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Суд відповідно до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 08.05.2007 р. по справі № 01/1799 колективне підприємство «Каніврембуд» визнано банкрутом і розпочато відносно нього ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А.
Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, він подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в Ухвалі від 12.05.2010р., де зазначено, що Законом передбачена можливість визнання недійсності угод і у випадках, якщо у справах беруть участь фізичні особи, тому повноваження судів (районних (міських) цивільних чи господарських) щодо розв'язання таких спорів визначаються за процесуальним законодавством.
У цьому випадку позов пред'явлено арбітражним керуючим (ліквідатором) юридичної особи до фізичних осіб, а тому ця справа підсудна цивільному суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Господарського суду Черкаської області від 08.05.2007 р. по справі № 01/1799 визнав банкрутом і розпочав ліквідаційну процедуру щодо колективного підприємства «Каніврембуд». Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А. Приступивши до виконання обов'язків ліквідатора, був проведений аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута, в результаті якого було виявлено факт незаконного відчуження нерухомого майна колишнім керівництвом підприємства, що призвело до банкрутства підприємства.
Разом з тим наведена вище позиція позивача не знайшла свого відображення та документального підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки ці обставини позивачем не доведено, а судом не встановлено..
Відповідно до ч.1 п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 203 ч.1 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
На підставі ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5-6 ст.203 цього Кодексу.
Ст..626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6,627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст..638, 640 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Відповідно до ст..655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, зокрема, з договору купівлі - продажу від 19.07.07р. та зареєстрованого в реєстрі за №1-1438 приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, що КП „Каніврембуд", в особі директора ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_5 купила цілісно-майновий комплекс за адресою м. Канів вул. Федоренка 25. Продаж вчиняється за 40000,00 грн. (т. 3 а.с. 87), який на праві власності згідно свідоцтва №21, яке видане на підставі рішення Канівського міськвиконкому № 312 від 26.09.2000р. належить КП «Каніврембуд»(т. 3 а.с. 88)
Крім цього, з цього ж договору вбачається, що загальна балансова вартість будівлі, що відчужується за даними Канівського ВП Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації (витяг з реєстру права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу від 15.07.2005р. № 7783377, реєстраційний номер 11397746) становить 40 тис. грн.. (т.3 а.с.89-91)
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини першої ст.59 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному, та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно п. п. 4.4. Статуту КП «Каніврембуд», який досліджений в судовому засіданні вбачається, що підприємство, якщо інше не передбачене чинним законодавством має право продавати, передавати, обмінювати, здавати в оренду іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, власником яких воно є. (т.2 а.с.158 )
З довідки Канівської ОДПІ від 18 липня 2005 року № 308 встановлено, що КП «Каніврембуд» не мало податкового боргу і його рухоме майно, нерухоме майно та майнові права не перебували в податковій заставі (т.3 а.с.108).
П. 5.9. Статуту КП «Каніврембуд» зазначено, що управління поточною діяльністю підприємства здійснює виконавчий орган - виконавча дирекція, роботою дирекції керує директор.
Так, з матеріалів справи, зокрема, наказу №4 від 23.04.2003 р. (т.3 а.с. 99) вбачається, що представником від КП «Каніврембуд», який наділений повноваженнями вчиняти угоди від підприємства був директор ОСОБА_6
П. 5.12 Статуту КП «Каніврембуд» встановлено, що директор здійснює управління діяльністю підприємства, розпоряджається майном підприємства (згідно повноважень та в інтересах засновників), укладає договори про відчуження основних фондів (що не перевищує 50 % статутного фонду). (т.3 а.с. 92-96)
Згідно пп. «і» п. 5.2. Розділу 5 Установчого договору КП «Каніврембуд» укладеного 23.01.2002р. (т. 1 а.с. 75) вбачається, що до компетенції зборів Засновників належить надання дозволу на укладення договорів на суму, що перевищує розмір статутного фонду, а також на угоди по відчуженню майна підприємства.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу №8 від 03.06.2005р. (т.3 а.с.105) загальних зборів власників колективного підприємства «Каніврембуд», що порядком денним зборів було питання про продаж майнового комплексу КП «Каніврембуд», яке знаходиться за адресою: м. Канів, вул. Федоренка, 25. За результатами голосування вирішили продати майновий комплекс «Каніврембуд» за домовленістю між сторонами.
Таким чином, рішення про відчуження цілісного майнового комплексу по вул..Федоренка, 25 в м.Канів було прийняте на зборах Засновників, який є Вищим органом Підприємства (згідно п. 5.2 Статуту (т.2 а.с. 159) та є колегіальним органом.
Крім цього, правомірність дій ОСОБА_6, як директора КП «Каніврембуд» підтверджується протоколами загальних зборів колективного підприємства «Каніврембуд»: № 19 від 14 липня 2005 року (т. 3 а.с.60), та Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи слідчого Канівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_10 від 01 вересня 2008 року (т.1 а.с.97), яка не була оскаржена заявником за заявою якого проводилася перевірка.
Відповідно до частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ст. 232 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Представник має діяти в інтересах особи, яку він представляє.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано суду належних доказів на підтвердження доводів в частині зловмисної домовленості представника продавця та покупця, оскільки суду не надано доказів що останній вступив у зловмисну домовленість з другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, нехтуючи інтересами особи, яку він представляв та спростовується матеріалами справи.
Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо недопустимості в якості доказу протоколу зборів засновників КП «Каніврембуд» так як він має сумнівне походження, оскільки ці доводи були перевірені та спростовані при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від від 01 вересня 2008 року (а.с.97).
Крім цього, суд зазначає, що взаємовідносини виконавчого органу зі зборами засновників підприємства, погодження вчинення певних дій, а також відповідальність за їх вчинення, регулюються корпоративними відносинами, а тому не можуть розглядатися в даному процесі та не являються предметом цього судового розгляду.
Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.».
Судом встановлено та підтверджено доказами в справі, що вчинений між директором КП «Каніврембуд» та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу від 19.07.2005р. укладений з дотриманням вимог чинного на час його укладення законодавства і не суперечить закону, а тому суд не вбачає підстав для визнання договору недійсним.
Що стосується посилання представника позивача на те, що договір купівлі-продажу від 19.07.2005 р. укладений між директором КП «Каніврембуд» та ОСОБА_5 є удаваним, тобто таким, що укладений з метою приховати інший правочин, умови якого обумовлені договором купівлі-продажу від 20.07.2005р., укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, то суд не приймає їх до уваги, оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, а суб'єкт, який вимагає визнання правочину недійсним як укладеного з метою приховати інший правочин, повинен довести, що правочин укладений з такою метою, ці вимоги Закону представником позивача не виконані.
Крім того, за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.
Норми чинного на момент укладення договору купівлі-продажу ЦК України не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосовувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.
Що стосується доводів представника позивача в частині, що укладенням керівником КП «Каніврембуд» ОСОБА_6 договору купівлі-продажу від 19.07.2005р. цілісно- майнового комплексу розташованого за адресою м. Канів вул. Федоренка, 25, завдано прямих збитків КП „Каніврембуд" на суму 164000.00 грн. , що в подальшому довело це підприємство до банкрутства, то суд критично оцінює їх, оскільки вони спростовуються наступними доказами.
З постанови господарського суду Черкаської області від 08.05.2007р. №01/1799 (т.1 а.с. 58,112) вбачається, що КП «Каніврембуд» визнано банкрутом на підставі ст.. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, в зв'язку з тим, що керівні ор гани боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а саме: відсутність майна боржника, залишку коштів на рахунках боржника.
У п.92 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. зазначено, що згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону при здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Однак представник позивача не довів суду за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідачів - ОСОБА_2 і ОСОБА_5 заподіяні збитки та їх розмір, а тому вимога про стягнення збитків у сумі 164 тис.грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду справи у суді позивачем належного доказу того, договір купівлі - продажу від 19.07.07р. та зареєстрований в реєстрі за №1-1438 приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Лагутінською Є.П., укладений між КП „Каніврембуд", в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо продажу цілісно-майнового комплексу за адресою м. Канів вул. Федоренка 25 є удаваним, тобто доказу тієї обставини на яку позивач посилається як на підставу задоволення своїх позовних вимог, суду надано не було. Тому, підстав для визнання недійсними оспорюваного договору немає.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що правових підстав для задоволення позову арбітражного керуючого (ліквідатора) Назаренка С.А. поданого в інтересах КП «Каніврембуд» немає.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, якщо сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 10,15,58-61,209, 212-216, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позову колективного підприємства «Каніврембуд» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення завданих збитків - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В. Бурлака
Згідно оригіналу, який знаходиться
в матеріалах ц/справи № 2-16/2010р. О.В. Бурлака