Справа № 2-а-498/2010року
14 липня 2010 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі : головуючого - судді - Бурлаки О.В.
з участю секретаря - Румини М.В.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Київській області про скасування постанови серії АІ № 222476 про адміністративне правопорушення від 21 травня 2010 року ,
31.05.2010 року позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 21.05.2010 р. відносно нього інспектором ДПС Переяслав-Хмельницького ВДАІ складено протокол про адміністративне правопорушення, а на його підставі винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 грн.. Вважає дану постанову інспектора ДАІ необґрунтованою та передчасною, оскільки не вважає, що не вчинив грубого порушення ПДР. Так, здійснював обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю 25 км/год.. Вважає, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою, винесена передчасно та є такою, що підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові. Просить суд скасувати постанову від 21.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення з нього штрафу в сумі 255 грн., а провадження в справі закрити.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Київській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причин неявки не повідомив, а тому суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розглядає та вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складений 21 травня 2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП порушення вимог обгону, а саме: в с.Чирське Переяслав-Хмельницького району, керуючи автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін автомобіля Сканія WPR 02 NP при цьому пересік суцільну лінію розмітки.
На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до розділу 34 Горизонтальна розмітка Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. введених в дію 01.01.2002р. визначено, що лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували б наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні постанова не містить.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
З огляду на зміст постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с. 8) вбачається, що при винесені постанови інспектором не були враховані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП, зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його скоєнні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлені судом у ході судового розгляду порушення відповідачем вимог чинного законодавства, як наслідок потягли за собою і порушення вимог ст.33 КУпАП згідно якої стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах санкцій встановлених КУпАП та при накладенні стягнення враховуються характер і ступінь вини правопорушника, його особу та майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Крім цього, порушені вимоги ст. 268 КУпАП, зокрема, позивача не повідомлено про дату , час і місце розгляду справи у визначений п'ятнадцятиденний термін, що взагалі не можливо, оскільки постанова була винесена в той же день коли було вчинене правопорушення, в зв'язку з чим порушується право позивача на захист.
Відповідачем у справі не надано суду жодних доказів правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню та провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП України суд при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення приймає рішення про скасування постанови та закриття справи.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 17,18, 19, 71, 99, 159, 160-163 КАС України, ч.1 ст.122, 247,251,283, 287,288,289 КУпАП, ст.55 Конституції України суд,
Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Київській області про скасування постанови серії АІ № 222476 про адміністративне правопорушення від 21 травня 2010 року - задовольнити.
Скасувати постанову, складену інспектором ДПС Переяслав-Хмельницького ВДАІ від 21.05.2010 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 т.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255грн..
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий О.В.Бурлака
З оригіналом згідно, який знаходиться
в матеріалах справи № 2-а-498/10 р. О.В.Бурлака