Справа № 560/8075/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В'ячеслав Костянтинович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
27 травня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 31.12.2020 №221650001542 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за змістом трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач починаючи з 05.05.1992 року працював у СФГ «Побута К» на різних посадах.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 24.12.2020 про призначення пенсії за віком згідно з Законом №1058-ІV.
Рішенням відповідача від 31.12.2020 №221650001542 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.12.2020 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 27 років, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV. Зазначено, що тривалість страхового стажу становить 25 років 4 місяці 22 дні. Тривалість страхового стажу становить 19 років 25 днів.
Про вказане рішення позивача повідомлено листом відповідача від 17.02.2021, де зазначається про те, що у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату селянсько - фермерським господарством «Побута К» страхових внесків до Пенсійного фонду України, періоди роботи з 01.01.2012 по 31.03.2012 та з 01.01.2013 по 24.02.2014 (припинення діяльності за судовим рішенням) не зараховано до страхового стажу.
Позивач звернувся до відповідача з повторною заявою від 22.03.2021.
Листом від 27.03.2021 відповідач повідомив позивача про те, що його страховий стаж становить 19 років 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
При цьому, до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 05.05.1992 по 31.12.2003, оскільки запис про прийом на роботу з 05.05.1992 в трудовій книжці оформлений неналежним чином - відсутня дата та номер наказу і відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України; та з 01.01.2004 по 31.01.2008, з 01.01.2009 по 31.03.2012, з 01.01.2013 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 30.11.2016, оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату страхових внесків немає.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
В силу ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач починаючи з 05.05.1992 року працював у СФГ «Побута К» на різних посадах.
Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 (далі Інструкція № 58), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо- кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 2.12 Інструкції №58 визначено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (дана позиція зазначена у п.29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі №490/12392/16-а).
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відсутність дати та номеру наказу прийняття на роботу, здійснено не з вини позивача, та не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при перерахунку пенсії.
Враховуючи зазначене, дії відповідача в цій частині позовних вимог є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.
Отже, робота позивача у період з 05.05.1992 по 31.12.2003 у СФГ «Побута К» підтверджена відомостями трудової книжки, копія якої присутня в матеріалах справи.
Стосовно тверджень пенсійного органу на рахунок того, що про періоди роботи позивача з 05.05.1992 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 31.01.2008, з 01.01.2009 по 31.03.2012, з 01.01.2013 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 30.11.2016 відсутня інформація в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату страхових внесків, слід зазначити наступне.
Згідно статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Cтрахувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Частиною 1 статті 20 Закону №1058-ІV визначено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058-ІV).
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10 статті 20 Закону №1058-ІV).
У відповідності до пункту 7 частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Тобто, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відтак, позивач не несе відповідальності за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про нараховану позивачу заробітну плату та сплату СФГ «Побута К» страхових внесків до Пенсійного фонду України не можуть бути підставою для не зарахування до його страхового стажу періодів роботи з роботи позивача з 05.05.1992 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 31.01.2008, з 01.01.2009 по 31.03.2012, з 01.01.2013 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 30.11.2016.
При цьому, слід враховувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17 та від 12.09.2019 у справі №489/2283/16-а, згідно з якою несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
В зв'язку із тим, що 01 січня 2020 року позивачу виповнилося 60 років, його загальний страховий стаж на дату подання заяви про призначення пенсії (24.12.2020) становить більше 27 років (із врахуванням стажу роботи, обрахованого відповідачем - 19 років і 25 днів), позивач має право на пенсію за віком, тому рішення відповідача від 31.12.2020 №221650001542, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, необхідно визнати протиправним та скасувати в частині відмови у призначенні пенсії за віком.
В силу пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Так як позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 24.12.2020, тобто звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем 50 років, необхідно зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, починаючи із 24.12.2020 (із дати первинного звернення).
В свою чергу, у рішенні від 31.12.2020 №221650001542 відповідач не навів належних правових підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.