17 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/5982/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року (суддя Брегей Р.І.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» до Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.11.2020 року: №222140, №222141, №222145, №222146, №222180.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад правопорушення за яке на нього накладено штраф оскаржуваними постановами.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне та неналежне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскільки автомобіль позивача перевозив сипучій вантаж, то при зважуванні автомобіля слід було використовувати Методику виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, яка розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України. Також, в спірних постановах зазначено правопорушення щодо відсутності дозволу при перевезені вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, проте видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів не передбачена. При цьому, відповідачем не надано належних доказів правомірності розміщення вагового обладнання та його відповідності установленим стандартам. Так, в квитанції №109102 від 21.09.2021 року та з акту перевірки неможливо встановити на яких вагах здійснювалося зважування транспортного засобу, що є порушенням вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.09.2020 року контролюючими особами Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на підставі направлення на перевірку № 001415 від 14.09.2020 року, на а/д М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» км 203 + 500 м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.
Відповідно до п. З, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок №422), посадовими особами Укртрансбезпеки були зупинені транспортний засіб марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить суб'єкту господарювання ТОВ «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС», а фактично використовується (згідно із товарно - транспортними документами) суб'єктом господарювання - ТОВ «Олександрійська зернова компанія».
За 21.09.2020 року результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 співробітниками Управління Укртрансбезпеки було встановлено факт перевищення навантаження на строєну вісь, яка згідно із чеком зважування №109102 від 20.09.2020 року становила 24 750 г. при нормативно допустимих 22 000, тобто на 2750 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні складає на 12,5 % більше нормативно допустимого.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно - вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, було складено акт №040389 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.09.2020 р, довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю №024383 від 21.09.2020 року.
На підставі вказано акту відповідачем було винесено рішення про притягнення позивача до відповідальності, а саме постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.11.2020 року:
- №222140, відповідно до якої на позивача, на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 17000,00грн.;
- №222141, відповідно до якої на позивача, на підставі абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 8500,00грн.;
- №222145, відповідно до якої на позивача, на підставі абз. 16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 34000,00грн.;
- №222146, відповідно до якої на позивача, на підставі абз. 16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 34000,00грн.;
- №222180, відповідно до якої на позивача, на підставі абз. 16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 34000,00грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу тягне за собою накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу тягне за собою накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваних постанов, позивача притягнуто до відповідальності за порушення абзаців 15 та 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ, тобто за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Згідно із частиною другою статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Тобто, за результатом габаритно-вагового контролю водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Пунктом 20 та 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як вказано вище, під час проведення габаритно-вагового контролю 21.09.2020 року транспортного засобу, який використовувався позивачем, виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на строєну вісь на 12,5 % більше нормативно допустимого, що і стало підставою для винесення оскаржуваних постанов, а не відсутність дозволу при перевезені вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, як зазначив позивач.
Так, в спірних постановах зазначено саме порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% та 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. При цьому, словосполучення «при перевезенні вантажу без відповідного дозволу» абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» слід розуміти що є випадки коли дозвіл видається або не видається.
Стосовно доводів скаржника, що відповідачем під час зважування автомобіля не було використано Методику виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб позивача здійснював перевезення сипучого (подільного) вантажу, підставою для винесення оскаржуваного припису стало перевищення фактичного осьового навантаження на строєну вісь яка становила 24 750 г. при нормативно допустимих 22 000, тобто на 2750 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні складає на 12,5 % більше нормативно допустимого.
У відповідності до підпунктів 2, 3 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п. 22.5 ПДР, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п.9 розділу 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 (далі Вимоги №255), вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку №879, згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом) не затверджено.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 19 Порядку №879 щодо необхідності використання під час здійснення габаритно-вагового контролю методики зважування затвердженої Мінекономрозвитку, виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 30.08.2017р., що свідчить про те, що на момент проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача - 21.09.2020р. та на момент прийняття відповідачем оскаржуваних постанов відсутні будь-які законодавчі вимоги щодо застосування методики зважування транспортного засобу, і зважування транспортного засобу 21.09.2020р. здійснювалось відповідно до пп. 9 п. 2 Порядку №879 з використанням відповідачем сертифікованого обладнання.
Так, в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №895/М, яким 21.09.202 року було здійснено зважування автомобіля позивача, з якого слідує що ваги автомобільні тензометричні відповідають вимогам ДСТУ EN 45501:2007.
Посилання скаржника, що в квитанції №109102 від 21.09.2021 року та з акту перевірки неможливо встановити на яких вагах здійснювалося зважування транспортного засобу, що є порушенням вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255 колегія суддів не приймає, з огляду на наступне.
Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю.
Відповідно до п.6 ч.2 розділу ІІ вказаного наказу зона габаритно-вагового контролю, на якій розташовується пересувний пункт габаритно-вагового контролю, повинна мати документи про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Аналогічні вимоги передбачені і до стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю відповідно до п.15 ч.2 розділу ІІІ вказаного наказу.
Як вже зазначалося раніше, в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за допомогою якого 21.09.2020 року було зважено автомобіль позивача.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255 не передбачено зазначення засобу вимірювальної техніки.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що 21.09.2020р. позивач у справі перевозив подільний вантаж з порушенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху габаритно/вагових норм, що є порушенням законодавча за яке передбачена відповідальність абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», і відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття постанов від 17.11.2020 року: №222140, №222141, №222145, №222146, №222180 про застосування до позивача за це порушення адміністративно-господарського штрафу, які є предметом оскарження у цій справі, діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, тому суд першої інстанції постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні адміністративного позову через його необґрунтованість та безпідставність.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія» залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров