Справа № 457/162/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/658/21 Доповідач: ОСОБА_2
20 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трускавець Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 286 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2021 року,
вищевказаною ухвалою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку з передачею його на поруки колективу Громадської організації «Пожежне братство», якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу громадської організації, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.
Кримінальне провадження № 12021140140000004 від 05 січня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито.
Повідомлено колектив Громадської організації «Пожежне братство» про передачу ОСОБА_6 їм на поруки та направити копію ухвали.
Роз'яснено ОСОБА_6 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинений кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Роз'яснено колективу Громадської організації «Пожежне братство», що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_6 на поруки громадської організації, він не виправдає довіру колективу громадської організації, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори громадської організації можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
По кримінальному провадженню вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 5 січня 2021 року на автомобіль марки «Mitsubishi Grandis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасовано повністю.
Згідно з ухвалою суду, 5 січня 2021 року о 07 год. 15 хв. ОСОБА_6 , керуючи автомобілем Mitsubishi Grandis, державний номерний знак НОМЕР_2 , неподалік церкви Святого Іллі по вул. І.Мазепи, 3А у м. Трускавець Львівської області, всупереч вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби - зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, здійснив наїзд на ОСОБА_9 , який переходив проїжджу частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому внутрішньої кісточки і заднього краю правої великогомілкової кістки зі зміщенням, закритого перелому правої малої гомілкової кістки у верхній третині, розриву тібіофібулярного синдесмозу правої гомілки (сполучнотканинного з'єднання між великогомілковою та малогомілковою кістками), синців у ділянках обох гомілок та обох стегон, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2021 року, представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального закону, зокрема: не досліджено обставини, які мають значення для прийняття рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, а досліджені обставини не давали підстав для такого звільнення.
Вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 щиро не розкаявся у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки він лише частково відшкодував майнову шкоду, заподіяну ОСОБА_9 в сумі 20 тисяч гривень, після чого здоров'ям потерпілого не цікавився, до останнього співчуття не проявляв. Потерпілий обвинуваченого на даний час не пробачив, з обвинуваченим не примирився.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 не долучено належним та допустимих доказів того, що він є членом колективу ГО «Пожежне Братство». Також не надано доказів, що дана організація взагалі має якийсь колектив, окрім засновників та членів правління. Зокрема, суду не надано протокол загальних зборів колективу ГО «Пожежне Братство», членом якого мав би бути обвинувачений.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2021 року - без змін.
У судовому засіданні потерпілий та його представник подану апеляційну скаргу підтримали та просили таку задовольнити з мотивів, викладених у ній.
Прокурор ОСОБА_7 подану апеляційну скаргу підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив у задоволенні апеляційних вимог відмовити.
Заслухавши доповідача, позицію учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, доводи викладених обвинуваченим заперечень, колегія суддів дійшла до такого висновку.
Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення були дотримані не в повному обсязі.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком) що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Тобто, з огляду на такі дискреційні повноваження суду, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Така ж позиція щодо особливостей звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки висловлена колегією суддів Верховного Суду на засіданні Першої судової палати Касаційного кримінального суду 13 лютого 2018 року у справі №161/13242/16-к.
Відповідно до вимог ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Клопотання має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.
Як вбачається із ухвали, до суду першої інстанції надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та голови Громадської організації «Пожежне братство» ОСОБА_10 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею його на поруки Громадської організації «Пожежне братство».
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» клопотання колективу підприємства, установи чи організації, про передачу особи на поруки, прийняте на загальних зборах, має бути належно оформлене.
За своїм змістом дане клопотання включає: 1) вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила злочин, і передати її йому на поруки; 2) зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових злочинів. Порядок звернення колективу з клопотанням про передачу особи на поруки регламентується кримінально-процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Водночас, громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Одним з принципів діяльності громадських об'єднань є добровільність, що передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Наведене зумовлює те, що членство в громадському об'єднанні є фіксованим та розпочинається з моменту подання заяви на вступ у відповідне об'єднання.
Так, обвинуваченим ОСОБА_6 у суді апеляційної інстанції надано докази членства в Громадській організації «Спілка учасників бойових дій в АТО Служби цивільного захисту міста Трускавця». Поряд з тим, вказані документи не були відомі суду першої інстанції на момент прийняття рішення у справі, відтак такі судом не досліджувались та їм не була надана оцінка.
Крім того, обов'язковою підставою звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України є щире каяття особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, однак судом першої інстанції не було надано належної оцінки даній обставині та не наведено в судовому рішенні мотивів, на підставі яких ґрунтується висновок суду про встановлення факту щирого каяття ОСОБА_6 .
Зокрема, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (справа №166/1065/18 від 18 вересня 2019 року, справа №655/878/18 від 9 липня 2020 року, справа №553/2354/17 від 27 серпня 2020 року, справа №347/807/20 від 18 лютого 2021 року, справа № 522/16936/17 від 13 травня 2021 року) звертав увагу на те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
У своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 зазначає, що шкода потерпілому ОСОБА_9 відшкодована лише частково, у сумі 20 000 гривень, водночас, загальна сума заподіяної шкоди (без урахування моральної шкоди), становить 87 032 гривні. При цьому обвинувачений станом здоров'я потерпілого не цікавився, не надавав йому будь-якої посильної допомоги, не проявляв співчуття, потерпілий його досі не пробачив.
З огляду на викладене, щирість каяття ОСОБА_6 матеріалами справи не підтверджена.
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із передачею його на поруки громадській організації зазначених обставин не врахував, не надав їм належної оцінки, внаслідок чого допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд неналежним чином перевірив та проаналізував усі зібрані у справі докази та постановив ухвалу з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням матеріалів даної кримінальної справи в суд першої інстанції на новий розгляд, в процесі якого суду першої інстанції необхідно усунути встановлені недоліки, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, та за результатами якого слід постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України у Трускавецькому міському суді Львівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4