Справа № 465/6396/20 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 22-ц/811/242/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
27 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Копняк С.М., Шандри М.М.,
перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року у справі за позовом скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Дане рішення оскаржило АТ КБ «Приватбанк», подавши апеляційну скаргу на нього 19 січня 2022 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року відмовлено. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року залишено без руху для надання апелянту можливості подати апеляційному суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
На виконання вимог ухвали АТ КБ «Приватбанк» подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження в якій вказують, що в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання судового рішення від 10 лютого 2021 року та про особу, яка його отримала, відсутнє. Вказують, що копія повного тексту оскаржуваного отримана представником банку наручно 24 грудня 2021 року, відтак, строк на апеляційне оскарження рішення починає збігати з 24.12.2021 року і закінчується 23.01.2022 року.
Однак, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід вважати безпідставним, необґрунтованими та таким, що не підтвердженим жодними доказами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
При вирішення питання поновлення строку оскарження суди мають забезпечувати дотримання балансу суспільного та приватного інтересів, оскільки держава в особі судових органів повинна забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту, заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення проголошено та складено 10 лютого 2021 року, тому апеляційна скарга повинна була бути подана відповідно до 12 березня 2021 року. Оскільки, скарга була подана 19 січня 2022 року, тобто майже через один рік з дня проголошення та складення рішення, слід вважати, що така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Так, дійсно в матеріалах справи відсутні дані про отримання апелянтом оскаржуваного рішення в межах строку на апеляційне оскарження.
Однак, подаючи у вересні 2020 року до суду позовну заяву, позивач більше року часу не цікавився її розглядом, хоча мали таку можливість, зокрема довідатися про постановлене у справі рішення у суді першої інстанції (шляхом ознайомлення з матеріалами справи, надіслання заяв, запитів, тощо) та з Єдиного державного реєстру судових рішень, у суду є підстави вважати, що АТ КБ «Приватбанк» недобросовісно здійснювало свої процесуальні обов'язки.
З наведеного вбачається те, що АТ КБ «Приватбанк» було обізнано про існування справи в суді, проте, не скористалося своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги в строк, визначений чинним законодавством, хоча мало об'єктивну можливість це зробити.
АТ КБ «Приватбанк» не доведено наявність у них об'єктивних непереборних обставин, які б могли бути визнані судом як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, апелянтом не надано будь-яких належних доказів про те, чому вони були позбавлені можливості звернутися до суду першої інстанції за отриманням рішення в межах строку на апеляційне оскарження, або хоча б у розумний строк, враховуючи, що такі були обізнані про розгляд справи в суді, оскільки є позивачами по справі.
Вказане свідчить про те, що АТ КБ «Приватбанк» не виявило належної зацікавленості у розгляді їх справи.
Враховуючи те, що апелянтом не наведено переконливих доводів, які б вказували про поважність причин пропуску такого значного строку на апеляційне оскарження та не подано необхідних доказів на підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, таке є необґрунтованим та його слід відхилити.
Відповідно до ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, а саме те, що апелянтом клопотання (заява) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску такого ані протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (17.02.2022р.), ані на даний час не подано, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року слід відмовити.
Керуючись ч.4 ст. 357, п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, -
в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2021 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня її складення.
Судове рішення складено 27 травня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: С.М. Копняк
М.М. Шандра