10 грудня 2021 року Справа № 160/15747/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
07.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг у сумі 108517,82грн. з платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що в інтегрованих картках ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на загальну суму 108517,82грн., що виник внаслідок несплати відповідачем у встановлені законом строки сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях: №0000396-5850-0406 від 07.11.2018р. на суму 22512,00грн., яке було направлено на адресу відповідача та отримано ним 20.11.2018р. (термін сплати 19.01.2019р.); №0088351-5850-0406 від 26.12.2019р. на суму 26191,31грн., яке було направлено на адресу відповідача, проте повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням строку зберігання» (термін сплати 03.06.2020р.); №0057175-5850-0406 від 04.06.2020р. на суму 29357,06грн., яке було направлено на адресу відповідача та повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням строку зберігання» (термін сплати 08.09.2020р.).; №0029123-2412-0406 від 19.02.2021р. на суму 30457,45грн., яке було направлено на адресу відповідача та повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням строку зберігання» (термін сплати 25.06.2021р.), при цьому, відповідачем вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржені не були, а отже, визначені ними грошові зобов'язання є узгодженими. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу від 30.07.2019р. №68281-58, яка була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку, проте, в подальшому була повернута поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, внаслідок чого вважається належним чином врученою. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
Згідно з п.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Так, 06.10.2021 року до суду надійшла інформація Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15747/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.11.2021 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у ОСОБА_1 : докази погашення податкового боргу; докази оскарження податкових повідомлень-рішень №0000396-5850-0406 від 07.11.2018р., №0088351-5850-0406 від 26.12.2019р., №0057175-5850-0406 від 04.06.2020р., №0029123-2412-0406 від 19.02.2021р.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, проте 23.11.2021 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення від 19.11.2021р. про неможливість вручення: "за закінченням терміну зберігання". Адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною позивачем у поданій позовній заяві, та підтверджується даними з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, станом на 10 грудня 2021 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 11.10.2021 року документи, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків, зокрема, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами.
Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
За приписами п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з абз.1 п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п. «а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
При цьому, п.42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до абз.1, 2 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
При цьому, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Водночас, відповідно до приписів п.56.1, п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Згідно з п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
За приписами п.п.56.17.1 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.
Абзацом 8 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до приписів п.п.266.7.1 та абз.1 п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України обчислено суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта нежитлової нерухомості, який перебуває у власності відповідача, та винесено наступні податкові повідомлення-рішення форми «Ф»:
- №0000396-5850-0406 від 07.11.2018р., яким ОСОБА_1 нараховано зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2017 рік на суму 22512,00грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримано ним 20.11.2018р., що підтверджується розпискою відповідача у поштовому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, відтак, визначене ним грошове зобов'язання, з урахуванням приписів п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, мало бути сплачене 19.01.2019р.;
- №0088351-5850-0406 від 26.12.2019р., яким ОСОБА_1 нараховано зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2018 рік на суму 26191,31грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення «за закінченням строку зберігання» від 05.04.2020р, у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України це податкове повідомлення-рішення вважається врученим саме цієї дати, відтак, визначене ним грошове зобов'язання, з урахуванням приписів п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, мало бути сплачене 03.06.2020р.;
- №0057175-5850-0406 від 04.06.2020р., яким ОСОБА_1 нараховано зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2019 рік на суму 29357,06грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення «за закінченням строку зберігання» від 11.07.2020р, у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України це податкове повідомлення-рішення вважається врученим саме цієї дати, відтак, визначене ним грошове зобов'язання, з урахуванням приписів п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, мало бути сплачене 08.09.2020р.;
- №0029123-2412-0406 від 19.02.2021р., яким ОСОБА_1 нараховано зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік на суму 30457,45грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення «за закінченням строку зберігання» від 27.04.2020р, у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України це податкове повідомлення-рішення вважається врученим саме цієї дати, відтак, визначене ним грошове зобов'язання, з урахуванням приписів п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, мало бути сплачене 25.06.2021р.
При цьому, суд зауважує, що вищевказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачеві за зареєстрованою адресою у центральній базі даних/окремому реєстрі Державного реєстру (податковою адресою) рекомендованими листами з повідомленням про вручення, при цьому, докази повідомлення відповідачем контролюючого органу про зміну податкової адреси відсутні, відтак, відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вони вважаються врученими належним чином.
При розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування таких податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов'язання вважається узгодженим.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів сплати у встановлені приписів п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України строки сум грошових зобов'язань, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого та з урахуванням вимог ст.56, 57 Податкового кодексу України, ці грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що вищевказана сума податкових зобов'язань відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, у загальному розмірі 108517,82грн. (22512,00грн.+26191,31грн.+29357,06грн.+30457,45грн.) є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у відповідача станом на час розгляду справи судом податкового боргу, що підлягає стягненню у розмірі 108517,82грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ф» №68281-58 від 30.07.2019р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 22516,58грн., яка надіслана засобами поштового зв'язку на податкову адресу ОСОБА_1 та була повернута до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення за закінченням встановленого строку зберігання, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога вважається врученою належним чином.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ф» №68281-58 від 30.07.2019р. ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.
Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми ««Ф» №68281-58 від 30.07.2019р. податковий борг останнього погашено у повному обсязі не було, а, навпаки, сума заборгованості лише збільшилася, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.
На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі 108517,82грн., натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також доказів оскарження податкових повідомлень-рішень №0000396-5850-0406 від 07.11.2018р. на суму 22512,00грн., №0088351-5850-0406 від 26.12.2019р. на суму 26191,31грн., №0057175-5850-0406 від 04.06.2020р. на суму 29357,06грн. та №0029123-2412-0406 від 19.02.2021р. на суму 30457,45грн., тому позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення з відповідача означеної суми податкового боргу підлягають задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 108517,82грн. (сто вісім тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 82 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 10.12.2021року.
Суддя: О.М. Турова