10 грудня 2021 року Справа № 160/15819/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
07.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у розмірі 10817,50грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що внаслідок несплати відповідачем у встановлені законом строки сум грошових зобов'язань з єдиного податку, нарахованого на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування №75313/фоп від 27.06.2019р. по термінам сплати 20.07.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.08.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.09.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.10.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.11.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.12.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.01.2020р. на суму 944,60 грн.; 20.02.2020р. на суму 944,60 грн.; 20.03.2020р. на суму 944,60 грн., а також нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням №0015385540 від 27.02.2020р., у сумі 2976,10грн., (граничний термін сплати - 21.02.2020р.), яке відповідачем оскаржене не було, а отже, визначене ним грошове зобов'язання є узгодженим, у ФОП ОСОБА_1 виник податковий борг на загальну суму 10817,50 грн. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу форми №319966-55 від 24.10.2019р., яка надіслана на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, в подальшому поштове відправлення, яким була направлена ця податкова вимога, була повернута на адресу контролюючого органу через невручення у зв'язку із закінченням строку зберігання. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
Згідно з п.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Так, 06.10.2021 року до суду надійшла інформація Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15819/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.11.2021 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у ФОП ОСОБА_1 додаткові докази у справі, а саме: докази погашення податкового боргу; докази оскарження податкового повідомлення-рішення №0015385540 від 27.02.2020 р.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, проте 17.11.2021 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення про невручення: "за закінченням терміну зберігання". Адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, яка вказана у позовній заяві, а також у відповіді, яка надійшла від Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.
Окрім цього, вищезазначена ухвала суду була направлена на електронну адресу, зазначену позивачем в позовній заяві.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також відповідно до пункту 2 та абз. 2 пункту 5 цієї ж статті, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвала суду від 11.10.2021 року була направлена на електрону пошту зазначену позивачем в позовній заяві 12.10.2021р. о 17:54, отже така ухвала вважається направленою 13.10.2021 року.
Поряд з цим, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, станом на 10 грудня 2021 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 11.10.2021 документи, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №75313/фоп від 27.06.2019р. є платником єдиного податку 2 групи з 01.07.2019р.
Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Приписами п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Розмір штрафу за несвоєчасну сплату єдиного податку для 3 групи залежить від строку затримки сплати єдиного податку (п. 126.1 Податкового кодексу України): - якщо менше 30 днів - штраф 10% від суми боргу; - якщо більше 30 днів - штраф 20% від суми боргу.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення (п. 113.7 ст. 113 Податкового кодексу України).
У разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань складається податкове повідомлення-рішення за формою «Ш», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
При цьому, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до абз.1, 2 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
При цьому, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Водночас, відповідно до приписів п.56.1, п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Згідно з п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
За приписами п.п.56.17.1 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.
Абзацом 8 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування №75313/фоп від 27.06.2019р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до приписів п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України здійснено нарахування відповідачеві, як платнику єдиного податку другої груп, авансових внесків з єдиного податку по термінам сплати 20.07.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.08.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.09.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.10.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.11.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.12.2019р. на суму 834,60 грн.; 20.01.2020р. на суму 944,60 грн.; 20.02.2020р. на суму 944,60 грн.; 20.03.2020р. на суму 944,60 грн., а всього на загальну суму 7841,40грн., що відображено в ІКП відповідача.
Водночас, відповідачем у встановлені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України строки сплата узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця не здійснювалася, внаслідок чого у останнього утворився податковий борг на суму 7841,40грн.
Крім того, судом встановлено, що на підставі п.п.19-1.1. п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку за липень серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року за січень 2020 року, за наслідками якої складено акт від 05.02.2020 року №5932/04-36-55-40/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення відповідачем приписів п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасного погашення узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку за липень серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року за січень 2020 року, за що передбачена відповідальність приписами п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України.
Акт перевірки від 05.02.2020 року №5932/04-36-55-40/ НОМЕР_1 направлено на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримано ФОП ОСОБА_1 11.02.2020р., про свідчить його розписка у поштовому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.
На підставі зазначеного акта перевірки від 05.02.2020 року №5932/04-36-55-40/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0015385540 від 27.02.2020р., яким до ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України застосовано штраф в сумі 2976,10 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0015385540 від 27.02.2020р. направлено на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте, поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернуто до контролюючого органу 12.05.2020р. з відміткою поштового відділення про неможливість вручення, у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України воно вважається врученим належним чином саме в цей день, а тому визначені ними грошові зобов'язання згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України мали бути сплачені до 22.05.2020р.
Доказів оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0015385540 від 27.02.2020р. матеріали справи не містять, у зв'язку із чим визначені ним грошові зобов'язання, з урахуванням приписів п.п.56.17.1 п.56.17, абз.8 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, набули статусу узгоджених, що відповідачем не спростовано.
Також відповідачем не надано доказів сплати у встановлені п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України строки сум грошових зобов'язань, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого та з урахуванням вимог ст.56, 57 Податкового кодексу України, ці грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що вищевказана сума податкових зобов'язань відповідача з єдиного податку у загальному розмірі 10817,50грн. (7841,40грн.+2976,10грн.) є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у відповідача станом на час розгляду справи судом податкового боргу, що підлягає стягненню у розмірі 10817,50грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ф» №319966-55 від 24.10.2019р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 3338,40грн., яка надіслана засобами поштового зв'язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та була повернута до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку від 10.12.2019р. про неможливість вручення, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога вважається врученою саме 10.12.2019р.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ф» №319966-55 від 24.10.2019р. ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.
Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми Ф» №319966-55 від 24.10.2019р. податковий борг останнього погашено у повному обсязі не було, а, навпаки, сума заборгованості лише збільшилася, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.
На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі 10817,50грн., натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також доказів оскарження податкового повідомлення-рішення «Ш» №0015385540 від 27.02.2020р., яким відповідачу збільшено суму грошових зобов'язань, тому позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення з відповідача означеної суми податкового боргу підлягають задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 10817,50грн. (десять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 10.12.2021року.
Суддя
О.М. Турова