25 листопада 2021 року Справа № 160/17155/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.09.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 132 118,83 грн. після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 від 18.06.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 132 118,83 грн. після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 від 18.06.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 від 18.06.2020 року за ОСОБА_1 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію за період з 01.04.2018 по 25.05.2019 в сумі 132 118,83 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 07.08.2020 року. 03.09.2021 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити виплату недоотриманої пенсії у розмірі 132 118,83 грн. на підставі рішення суду, однак відповідач листом від 09.09.2021 відмовив ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої суми пенсії у розмірі 132 118,83 грн., у зв'язку з тим, що у рішенні відсутні зобов'язання щодо вчинення органами Пенсійного фонду України певних дій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відкрито провадження у справі № 160/17155/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
01.11.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що після набрання чинності рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 позивач мала звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про включення до спадщини сум недоотриманої пенсії померлого чоловіка. А отримавши від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, в яке включено суму недоотриманої пенсії померлого чоловіка, звернутись до УПФУ за її виплатою. Позивачем цього не зроблено, фактично порушивши порядок отримання недоотриманої пенсії. Крім того, вищезазначеним рішенням суду не покладено зобов'язання на органи Пенсійного фонду України.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.11.2019 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 від 18.06.2020 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію за період з 01.04.2018 року по 25.05.2019 року в сумі 132 118,83 грн.
Після набрання рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2020 по справі №201/2284/20 законної сили позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
У відповідь на відповідне звернення позивача, 09.09.2021 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відповідь №0400-010505-8/119293, в якій зазначено, що оскільки судовим рішенням не покладено відповідне зобов'язання на органи Пенсійного фонду здійснити виплату недоотриманої пенсії підстав для такої виплати немає.
Не погоджуючись з відмовою, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовано ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч.ч. 1 та 2 якої сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Також Цивільним кодексом України регулюються правовідносини у сфері спадкування.
Відповідно до частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім'ї померлого пенсіонера, якщо відповідні кошти підлягали виплаті йому самому, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.
Згідно з п. 1.1 розд. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
Пунктом 2.26 розд. ІІ Порядку також визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника..
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
При цьому, згідно з п. 1.9 розд. І Порядку днем звернення, зокрема, за виплатою недоотриманої пенсії, у зв'язку зі смертю, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Отже, відповідно до наведених положень законодавства відповідним членам сім'ї померлого пенсіонера (членам сім'ї, що проживали разом з пенсіонером на день його смерті або перебували на його утриманні) надається право на звернення за виплатою суми недоотриманої таким пенсіонером пенсії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, або ж вказаним особам чи іншим спадкоємцям після цього строку - після того, як пенсія, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини.
Обов'язок надання свідоцтва про право на спадщину покладається на особу, яка бажає отримати невиплачені суми пенсії у випадку відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суд зазначає, що якщо у позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. Саме таким правом і скористалася позивач звернувшись до суду.
Як вже було зазначено, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2020 по справі №201/2284/20, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію за період з 01.04.2018 року по 25.05.2019 року в сумі 132 118,83 грн.
Оскільки право власності на недоотриману пенсію було визнано в судовому порядку, у позивача була відсутня потреба для повторного звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, а тому твердження відповідача, що нею не було дотримано порядок отримання недоотриманої пенсії є безпідставними та суд не бере їх до уваги.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими для виконання на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці в отриманні недоотриманої пенсії.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 132 118,83 грн. після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 від 18.06.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 132 118,83 грн. після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/2284/20 від 18.06.2020 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко