20 травня 2022 року справа № 580/11550/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною дії відповідача, які полягали у невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен з 10 повних календарних років служби;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен з 6 повних календарних років служби.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходив службу в Державній службі з надзвичайних ситуацій України та звільнений зі служби за станом здоров'я. При звільненні відповідач виплатив на користь позивача одноразову грошову допомогу не в повному обсязі. Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 календарних років служби. Відповідач листом від 10.01.2022 №68 01-120/02 повідомив про відсутність підстав для виплати вказаної одноразової допомоги. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що вперше позивача звільнено зі служби у відповідності до наказу управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області від 06.07.2016 № 215 за систематичне невиконання умов контракту, одноразова грошова допомога при звільненні за вказаний період йому не виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393. Вдруге позивача звільнено наказом ДСНС України від 02.11.2017 № 604 та вирішено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 04 роки 01 місяць 23 дні без врахування попереднього періоду проходження служби. Враховуючи викладене, підстави для виплати позивачу вказаної допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 6 повних календарних років служби відсутні. За вказаних обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
14.02.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що у відповідності до пункту 11 розділу XXVII наказу МВС «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» 20.07.2018 №623 особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби із дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули права на отримання такої допомоги. Враховуючи викладене, вважає, що набув права на отримання допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 повних календарних років служби.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що позивач в період з 16.08.2010 по 06.07.2016 проходив службу та з 02.11.2017 по 24.12.2021 в Міністерстві надзвичайних ситуацій України та Державній службі з надзвичайних ситуацій України.
На підставі наказу управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області від 06.07.2016 № 215 “Про кадрові питання” позивач звільнений зі служби цивільного захисту в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом "6" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до наказу ДСНС України від 02.11.2017 № 604 «Про кадрові питання» колишнього старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який уклав контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 3 (три) роки, відповідно до пунктів 33, 47, 62, 93, 95 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу прийнято на службу цивільного захисту, зараховано у кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій у спеціальному званні старший лейтенант служби цивільного захисту та за його згодою призначено інженером (з пожежно-рятувальних робіт) 15 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Черкаській області.
Наказом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області від 22.12.2021 №208, позивача звільнено в запас Збройних Сил України з посади начальника караулу 2 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області за станом здоров'я у відповідності до підпункту 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби особами і рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого І постановою КМУ від 21 липня 2005 року №629.
Вказаним наказом вирішено здійснити позивачу виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний рік служби по вислузі за 04 роки 01 місяць 23 дні. У наказі зазначено, що календарна вислуга позивача на службі станом на день звільнення становила 10 років 14 днів.
28.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний рік служби по вислузі за 10 років 14 днів.
Листом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області від 10.01.2022 №68 01-120/02 повідомлено, що позивач проходив службу в МНС та ДСНС України у період з 16.08.2010 по 06.07.2016 та звільнений у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту згідно наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 06.07.2016 №215 о/с. Згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та (військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” від 17.07.1992 №393 у редакції від 12 березня 2016 року особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які звільняються зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням ними умов контракту одноразова грошова допомога не виплачується. Враховуючи викладене, при повторному звільнені зі служби, позивачу виплачена одноразова грошова допомога за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періодів попередньої служби, а саме за 04 роки 01 місяць 23 дні.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Кодексу Цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту (п. 1 ч. 1 ст. 103 Кодексу Цивільного захисту України).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон 2262-ХІІ) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналогічні приписи містяться у пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 (далі - Постанова №393).
Так, відповідно до пункту 10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:
- які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським і особам рядового і начальницького складу:
- які звільняються із служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням ними умов контракту, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога не виплачується;
- які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Відповідно до пункту 1 розділу ХХVІ Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 року №623 (далі - Інструкція №623), особам рядового і начальницького складу після укладання керівником органу управління (підрозділу) з ними першого контракту та вступу до виконання обов'язків за посадою, на яку вони призначені, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року: особам рядового складу - вісім прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 9 Закону 2262-ХІІ передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується. Одноразова грошова допомога також не виплачується військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, визначених пунктами 2-4 частини другої статті 36 (крім випадків звільнення у зв'язку з виявленням однієї з підстав, зазначених у пунктах 1 і 9 частини другої статті 31) Закону України "Про розвідку".
Відповідно до пункту 10, 11 розділу XХVІІ Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням особою рядового і начальницького складу умов контракту, обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, грошова допомога не виплачується.
Особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби із дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули права на отримання такої допомоги.
Аналогічні приписи містить частина 6 статті 9 Закону №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що підставою попереднього звільнення позивача зі служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (систематичне невиконання умов контракту) співпадає з підставами, визначеними частиною третьою статті 9 Закону №2262-ХІІ, пункту 10 розділу XХVІІ Інструкції №623 при яких одноразова грошова допомога не виплачується. Вказана обставина підтверджується наказом управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області від 06.07.2016 №215.
З викладеного слідує, що позивача з попереднього місця служби звільнено з підстав, які не передбачають права на отримання спірної допомоги, оскільки підстава його звільнення з Державної служби України з надзвичайних ситуацій співпадає з підставами, передбаченими ч.3 ст. 9 Закону №2262-ХІІ та пункту 10 розділу XХVІІ Інструкції №623, які передбачають виключні підстави, за яких не виплачується одноразова грошова допомога при звільненні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач при звільненні з Державної служби України з надзвичайних ситуацій вперше згідно наказу управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області від 06.07.2016 №215 був позбавлений права на виплату вказаної допомоги.
Відтак, вірним є твердження відповідача про те, що оскільки позивач повторно був звільнений зі служби з органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій , йому належала до виплати одноразова грошова допомога лише за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби у відповідності до пункту 11 розділу XХVІІ Інструкції №623.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ