Справа №2а-2272
2009 рік
Іменем УКРАЇНИ
7 жовтня 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Жуковій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції м.Донецька про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, суд -
Позивач ОСОБА_1 7.07.2009 року звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача та просить скасувати постанову серії АН № 207009 від 15.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС, за ст.122 ч.1 КУпАП України, відповідно до якої на неї було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за невиконання п.8.4 Правил дорожнього руху України.
В вказаній постанові зазначено, що 15.03.2009 року о 12 год. 22 хв. на бул.Шевченко водій автомобіля марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена».
Вказану постанову вважає незаконною та просить скасувати, посилаючись на наступне.
Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці; у випадку незгоди с порушенням - повинен бути складений протокол у порядку передбаченому ст. . 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. У дійсності ж ніякого протоколу складено не було чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, - відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, але у цьому разі, у постанові не повинно бути вказівок, що саме нею, власником транспортного засобу було скоєно адміністративне правопорушення. Частиною 6 ст. 258, передбачений випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі. Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
Відповідно до фотознімків, які були використані як доказ скоєння нню правопорушення, то слід звернути увагу на те, що на першому знімку по-перше, зображено декілька автомобілів, серед яких ідентифікувати саме їй автомобіль неможливо, тому що, на знімку не відображені державні номера автомобілів, по-друге, стверджувати те, що на знімку зображено саме автомобіль марки MAZDA 3 та його колір теж неможливо. На другому знімку крупним планом зображений державний номер її автомобілю. З цього фотознімку не можливо правдиво стверджувати де знаходився її автомобіль під час здійснення зйомки. На підставі цих знімків інспектор ДАІ безпідставно стверджує, що саме її автомобіль зупинився в зоні дії знака 3.34 «Зупинка заборонена». Вважає, що дані зображення не можуть бути доказом порушення мною Правил дорожнього руху.
Також, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідальності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Слід зазначити, що складена Постанова не відповідає формі, затвердженої Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затв. наказом МВС №185 від 22.02.2001), що є грубим порушенням.
Позивач ОСОБА_1
в судове засідання не з'явилась
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2009 року у відношенні позивача ОСОБА_1 була винесена постанова серії АН №207009 по справі про адміністративне правопорушення, за ст.122 ч.1 КУпАП України, за невиконання вимоги 8.4 Правил дорожнього руху та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Відповідно до вказаної постанови 15.03.2009 року о 12 год. 22 хв. на бул.Шевченко водій автомобіля марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена».
Відповідно до ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.
В такому випадку, відповідно до ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Виходячи з відомостей, що містяться в оскаржуваній постанові, можна зробити висновок, що посадова особа мала намір винести її саме в порядку ст.ст.14-1, 258 КУпАП, оскільки постанова виносилась без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, особа правопорушника встановлювалась через облікову картку транспортного засобу, протокол про адміністративне не складався.
Однак, така постанова не повинна містити даних, що саме власник транспортного засобу, керував транспортним засобом, оскільки це не може бути встановлено при фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, така постанова виноситься на власника транспортного засобу і саме це у ній вказується.
Крім того, слід зауважити, що така постанова, відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься виключно у разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, тобто без посередньої участі працівника ДПС, що несе службу, і без його волевиявлення чи можливого втручання в його діяльність.
В постанові серії АН №207009 від 15.03.2009 року прилад, за допомогою якого було зафіксовано вказане правопорушення, зазначений як Візір №0810780.
Відповідно ж до „Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості „Візір" та інструкції по експлуатації прилад «Візір», яким відповідно до оскаржуваної постанови, фіксувалось правопорушення, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, він відповідно до технічних характеристик має два режими роботи: „стаціонарний" та „патрульний", автоматичний режим роботи не передбачений.
Спеціальні технічні засоби, працюючі в автоматичному режимі, мають бути закріплені стаціонарно на певних ділянках дороги, та отримані, за допомогою них, фотоматеріали, тобто докази правопорушення, мають підтверджувати факт скоєння протиправних дій (порушення швидкісного режиму) саме на цій ділянці шляху де швидкість руху обмежена, а не просто мають фіксувати транспортний засіб незрозуміло в якій місцевості - в місті чи поза ним, де різні допустимі швидкісні режими. Тобто надані фотоматеріали не відображають, що вони були зняті на ділянці дороги, вказаній в постанові.
Якщо ж постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Тобто водій повинен бути зупинений, відносно нього повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого - винесена постанова про адміністративне правопорушення. Результати фото фіксації в такому разі могли б бути приєднані до протоколу як додатковий доказ.
Тобто, в залежності від способу фіксації правопорушення, Кодексом України про адміністративні правопорушення, встановлені різні способи його закріплення та відображення в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, при винесенні постанови серії АН №207009 від 15.03.2009 року, посадова особа не дотрималась будь-якого з встановлених законом порядку її винесення.
Крім того, відповідно до ст.9 КУпАП а дміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, необхідним елементами адміністративного правопорушення є: протиправність, винність, наявність шкоди та караність.
А зовнішню та внутрішню сторони проступку характеризують наявність сукупності його об'єктивних та суб'єктивних ознак.
В даному випадку в оскаржуваній постанові серії АН №207009 від 15.03.2009 року не встановлено суб'єкт адміністративного правопорушення: чи це був сам власник автомобіля НОМЕР_2, який й безпосередньо керував ним та підлягає відповідальності як водій, а як власник, лише в зв»язку з особливістю фіксації правопорушення; чи це була інша особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем ОСОБА_1, а власник підлягає відповідальності відповідно до ст.14-1 КУпАП.
В зв'язку з чим відсутній такий елемент адміністративного правопорушення як винність особи.
В задоволенні позовних вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не входить до компетенції суду при розгляді даної категорії справ.
На підставі ст.ст.9, 14-1, 258, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції м.Донецька про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати незаконною постанову серії АН №207009 по справі про адміністративне правопорушення від 15.03.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП України та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. та скасувати її.
В задоволенні позову до відділу Державної автомобільної інспекції м.Донецька про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови, може бути подана до Ворошиловського районного суду м.Донецька протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м.Донецька та Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька Князьков В.В.