Справа №2а-1956
2009 рік
Іменем УКРАЇНИ
17 вересня 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Жуковій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Горлівського ВДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови та закриття провадження у справі, суд -
Позивач ОСОБА_1 16.06.2009 року звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача та просить скасувати постанову серії АН №187550 від 15.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП України, відповідно до якої на неї було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за невиконання п.12.6 (г) Правил дорожнього руху України, посилаючись на наступні обставини.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КпАП.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав:
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що він, власник транспортного засобу, „скоїла адміністративне правопорушення" у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. Правопорушення скоює не власник транспортного засобу, а саме водій, який керує цим транспортним засобом у момент скоєння правопорушення. У постанові вказано, що «водій автомобіля НОМЕР_1 поза населеному пункті рухався зі швидкістю 120 км/г». У вказаний у постанові час у вказаному місці вона зазначеним автомобілем не керувала. Вона, дійсно, є власником зазначеного автомобіля, проте сама цим транспортним засобом не керую. Право керування зазначеним транспортним засобом має ОСОБА_2 на підставі запису у техпаспорту АНС 207872. Чи саме він знаходився за кермом транспортного засобу у зазначений момент, їй невідомо.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Не дивлячись на те, що це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказі МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рух допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Також позивач просив поновити йому строк для оскарження вказаної постанови від 15.03.2009 року, яка була надіслана лише 27.05.2009 року, а вона отримала поштою лише 5.06.2009 року.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_4
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 8.04.2009 року у відношенні позивача ОСОБА_3 була винесена постанова серії АН №245213 по справі про адміністративне правопорушення, за ст.122 ч.1 КУпАП України, за невиконання вимоги 12.4 Правил дорожнього руху та на неї було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 28.03.2009 року о 11 год. 00 хвил. на пр. Карпова в м.Маріуполі водій, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 94 км/год в межах населеного пункту.
Відповідно до ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.
В такому випадку, відповідно до ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Виходячи з відомостей, що містяться в оскаржуваній постанові, можна зробити висновок, що посадова особа мала намір винести її саме в порядку ст.ст.14-1, 258 КУпАП, оскільки постанова виносилась без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, особа правопорушника встановлювалась через облікову картку АМТ, протокол про адміністративне не складався.
Однак, слід зауважити, що така постанова, відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься виключно у разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.
В постанові серії АН №245213 від 8.04.2009 року прилад, за допомогою якого було зафіксовано вказане правопорушення, зазначений як Візір №0807181.
Відповідно ж до „Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості „Візір" та інструкції по експлуатації прилад «Візір», яким відповідно до оскаржуваної постанови, фіксувалось правопорушення, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, він відповідно до технічних характеристик має два режими роботи: „стаціонарний" та „патрульний", автоматичний режим роботи не передбачений.
Спеціальні технічні засоби, працюючі в автоматичному режимі, мають бути закріплені стаціонарно на певних ділянках дороги, та отримані, за допомогою них, фотоматеріали, тобто докази правопорушення, мають підтверджувати факт скоєння протиправних дій (порушення швидкісного режиму) саме на цій ділянці шляху де швидкість руху обмежена, а не просто мають фіксувати транспортний засіб незрозуміло в якій місцевості - в місті чи поза ним, де різні допустимі швидкісні режими. Тобто надані фотоматеріали не відображають, що вони були зняті на ділянці дороги, вказаній в постанові.
Крім того, в оскаржуваній постанові вказано, що автомобіль НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 94 км/год в межах населеного пункту, на фото же, доданому на постанови швидкість руху зафіксована як 97 км/год. Та виходячи з вказаного фотознімку (а.с.6) неможливо зробити висновок швидкість руху якого саме автомобілю, адже на знімку їх декілька, зафіксована та на якій саме ділянці дороги.
Як, що ж постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Тобто водій повинен бути зупинений, відносно нього повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого - винесена постанова про адміністративне правопорушення. Результати фото фіксації в такому разі могли б бути приєднані до протоколу як додатковий доказ.
Тобто, в залежності від способу фіксації правопорушення, Кодексом України про адміністративні правопорушення, встановлені різні способи його закріплення та відображення в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, при винесенні постанови серії АН №245213 від 8.04.2009 року, посадова особа не дотрималась будь-якого з встановлених законом порядку її винесення.
Крім того, відповідно до ст.9 КУпАП а дміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, необхідним елементами адміністративного правопорушення є: протиправність, винність, наявність шкоди та караність.
А зовнішню та внутрішню сторони проступку характеризують наявність сукупності його об'єктивних та суб'єктивних ознак.
В даному випадку в оскаржуваній постанові серії АН №244213 від 8.04.2009 року не встановлено суб'єкт адміністративного правопорушення: чи це був сам власник автомобіля НОМЕР_2 який й безпосередньо керував ним та підлягає відповідальності як водій, а як власник, лише в зв'язку з особливістю фіксації правопорушення; чи це була інша особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем ОСОБА_3, а власник підлягає відповідальності відповідно до ст.14-1 КУпАП.
В зв'язку з чим відсутній такий елемент адміністративного правопорушення як винність особи.
В задоволенні позовних вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не входить до компетенції суду при розгляді даної категорії справ.
Крім того, враховуючи, що строк оскарження вказаної постанови, позивачем пропущений з поважної причини, суд вважає необхідним поновити його.
На підставі ст.ст.9, 14-1, 258, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Маріуполя та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови - задовольнити.
Визнати незаконною постанову серії АН №245213 по справі про адміністративне правопорушення від 8.04.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.122 ч.1 КУпАП України та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. та скасувати її.
В задоволенні позову до відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Маріуполя та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України в Донецькій області про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови, може бути подана до Ворошиловського районного суду м.Донецька протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м.Донецька та Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька Князьков В.В.