24 травня 2022 року Справа № 160/3911/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
18.02.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати вимогу зі сплати боргу (недоїмки) №Ф-6892-57у від 02.02.2022 року, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати соціального внеску у розмірі 182 114,64 грн., а саме недоїмка 174 506,33 грн. та штраф 7608,31 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року було поновлено строк, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 16.03.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6892-57у від 02.02.2022 року, відповідно до якої нараховано борг (недоїмку) з соціального внеску у розмірі 182 114,64 грн., а саме недоїмка 174 506,33 грн. та штраф 7608,31 грн. Позивач вважає протиправним нарахування боргу з соціального внеску, оскільки з рішенням про застосування штрафної санкції за донарахування, або своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535551305 від 16.10.2018 року та з актом перевірки платника єдиного внеску його не ознайомлювали та належним чином не надсилали, у зв'язку з чим вказана вимога про сплату боргу (недоїмки), є протиправною та підлягає скасуванню.
31.03.2022 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну перевірку ФОП ОСОБА_2 на підставі наказу від 03.08.2018 року №4391-п та складено акт від 17.08.2018 року №45985/04-36-13-05/ НОМЕР_1 , відповідно до якого винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) №0535541305 від 16.10.2018 року на суму 174 506,33 грн. та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів єдиного внеску №0535551305 від 16.10.2018 року на суму 26 418,76 грн. Таким чином, за даними інтегрованої картки платника податків обліковується заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 181 114,64 грн., яка виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0535541395 від 16.10.2018 року на суму донарахувань 174 506,33 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 16.10.2018 року на суму 7 608,31 грн. У зв'язку із наявністю заборгованості по єдиному внеску податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2022 року №Ф-6892-57 зі стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 182 114,64 грн., яка є правомірною та прийнята відповідно до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні. На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.
04.04.2022 року позивачем подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому, викладено доводи аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 13.01.1994 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на загальній системі оподаткування.
Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника податків, за ОСОБА_1 обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 182 114,64 грн.
02.02.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6892-57у про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 182 1148,64 грн. (недоїмка - 174 506,33 грн., штраф - 7 608,31 грн.), яку надіслано 07.02.2022 року та отримано останнім 09.02.2022 року.
Підставою для формування даної вимоги стала інформація, наявна в базі даних інформаційної системи податкового органу по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено наступні несплачені нарахування на момент винесення оскаржуваної вимоги:
- по строку 20.11.2018 року у розмірі 7 608,31 грн., згідно рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535551305 від 16.10.2018 року;
- по строку 29.05.2019 року у розмірі 174 506,33 грн., згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0535541305 від 16.10.2018 року.
Таким чином, загальна сума боргу в розмірі 182 114,64 грн. містить суму 174 506,33 грн. донарахованого єдиного внеску за актом документальної позапланової перевірки від 05.10.2018 року №59631/04-36-13-05/ НОМЕР_2 , зокрема, по вимозі про сплату боргу (недоїмки) №0535541305. Єдиний внесок збільшено за рахунок донарахувань на суми заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік - 89 681,26 грн., 2017 рік - 84 825,07 грн., в результаті допущених порушень п. 177.2 ст. 177 ПК України.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2022 року №Ф-6892-57У.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2464 дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За приписами ч.4 ст.8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно із п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 на органи доходів і зборів покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Як визначено ч.1 ст.3 Закону №2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов'язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацом 1 ч.4 ст.25 №2464 визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449), затвердженою наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р.
Відповідно до п.3 розд.VI Інструкції №449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;
- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера Ю (вимога до юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера У (узгоджена вимога).
З аналізу викладеного вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Відповідно до ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерство фінансів України №422 від 07.04.2016р.
Пунктом 2 Порядку визначено, що інформаційна система органів ДФС це інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Інтегрована картка платника (далі - ІКП) це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п.1 ч.1 Порядок ведення інтегрованої картки платника розд. ІI. Інтегрована картка платника Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних Інтегрованої картки платника щодо розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно наданої відповідачем інтегрованої картки платника вбачається наступне:
- 20.11.2018 року до картки була включена сума донарахованої ШС по єдиному внеску за актом поточного року рішення про застосування штр.санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого внеску №0535551305 на суму 7 608,31 грн.;
- 29.05.2019 року поновлено в пот.році виключ/скасован в мин роках донарахованого ЄВ за актами ап ріш. Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) №0535541305 по рішення про підтвердження ППР до розгляду скарги по суті №18478/Д/99-99-11-02-02-25 від 26.11.2018 на суму 174 506,33 грн.
Крім того, в картці наявний запис про те, що загальна сума боргу становить 182 114,64 грн.
Відповідно до положень пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.
Підпунктом 14.1.7 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що оскарженням рішень контролюючих органів є оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
У пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України зазначено, що платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
З аналізу наведених норм вбачається право платника податків, у разі якщо вважає, що контролюючим органом прийнято рішення, або вчинена дія (бездіяльність), які суперечать законодавству чи виходить за межі повноважень контролюючого органу, звернутися до податкового органу вищого рівня або до суду за їх оскарженням. Разом з тим, рішення (дія чи бездіяльність) контролюючого органу, як суб'єкта владних повноважень, повинні вважатися правомірними, поки інше не установлено уповноваженим суб'єкт у результаті розгляду та вирішення справи.
В даному випадку, жодних доказів оскарження і визнання протиправними дій контролюючого органу щодо включення 20.11.2018 року та відображення 29.05.2019 року в Інтегрованій картці платника сум застосованої штрафної санкції та донарахованого єдиного внеску, матеріали справи не містять.
Отже, матеріали справи не містять доказів недостовірності відображення в інформаційній системі органів ДПС первинних показників необхідних для характеристики процесів адміністрування єдиного внеску, у зв'язку з чим, відповідачем правомірно винесено вимогу від 02.02.2022 року. №Ф-6892-57 на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника.
Крім того, згідно пунктами 4-5 розділу VI Інструкції № 449 в третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження та вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
- вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
- надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
- надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в Казначействі.
З аналізу наведених норм слідує, що протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) формується вимога, із зазначенням в третій частині літери «У», яка і направляється до органу державної виконавчої служби.
За наведених обставин, суд вважає, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6892-57 від 02.02.2022 року була прийнята відповідачем на підставі та у межах наданих повноважень, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у період з 14.04.2022 року по 23.05.2022 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня - 24.05.2022 року.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець