Справа № 1-669/10
16 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Дідика М.В.
при секретарі Асіпцовій
з участю прокурора Фрича А.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, українця, громадянина України, не працюючого, з освітою середньою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого,
10.07.2000 року Жовтневим районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч.3, 208, 42 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 07.04.2005 року по відбуттю строку покарання.
у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Чортків, Тернопільської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2, 04.04.2010 року, приблизно о 21:00 годин, перебуваючи поруч з АДРЕСА_5, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою знайденої ніжки від табурета, зламав навісний замок на який були зачинені вхідні двері до технічного приміщення вказаного будинку, в якому зберігався належний ОСОБА_4 моторолер «Defiant » DТ50QТ-2, та який ОСОБА_2 вирішив таємно викрасти. Будучи не в змозі самостійно вчинити крадіжку моторолера, ОСОБА_2 04.04.2010 року, приблизно о 23:00 годин прийшовши до ОСОБА_3 додому, за адресою: АДРЕСА_1, схилив ОСОБА_3 до вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме моторолера «Defiant » DТ50QТ-2, що належить ОСОБА_4, таким чином вступивши з ним в злочинну змову. Після цього, приблизно о 01:00 годин 05.04.2010 року, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись поруч з АДРЕСА_5, в час коли ОСОБА_3 згідно відведеної йому ролі став спостерігав за оточуючою обстановкою поруч з вказаним будинком, з метою попередження ОСОБА_2 в разі небезпеки бути поміченими та затриманими під час вчинення злочинних дій, ОСОБА_2 проник до технічного приміщення АДРЕСА_5, звідки з метою таємного викрадення чужого майна, викотив моторолер «Defiant » DТ50QТ-2, вартістю 2518,8 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_2, разом з ОСОБА_3, зникли з місця вчинення злочину з викраденим, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю. Пояснив, що дійсно 04.04.2010 року біля 21 години, проходячи біля будинку по АДРЕСА_5 зайшов по потребі, зірвавши замок, в підсобне приміщення, що біля сміттєпроводу. В середині помітив моторолер. Пішов до свого знайомого ОСОБА_3, розповів про наявність моторолера та попросив, щоб допоміг його викрасти. Останній погодився. Він витяг моторолер з підсобного приміщення, після чого разом з ОСОБА_3 занесли його до нього в квартиру АДРЕСА_1. 05.04.2010 року моторолер був повернутий власнику на його вимогу. У вчиненому щиро розкаюється. Просить врахувати, що має сім»ю, неповнолітніх дітей, з 2005 року, коли відбув покарання, не вчиняв правопорушень.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю. Підтвердивши покази ОСОБА_2 .пояснив, що 04.04.2010 року біля 23 години, до нього зайшов ОСОБА_2, повідомив що зірвав замок в одному з підсобних приміщень по вул.. Ломоносова та виявив там моторолер. Просив допомогти його викрасти, щоб користуватися або продати. На вказану пропозицію погодився. Враховуючи, що моторолер був в поганому технічному стані, його занесли до нього на квартиру № 52. 05.04.2010 року до нього прийшов чоловік, який повідомив, що моторолер його. У вчиненому щиро розкаюється. Просить не позбавляти волі, оскільки не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації. Не може пояснити, чому погодився на крадіжку моторолера, який йому фактично не був потрібний.
Потерпілий ОСОБА_4 на розгляд справи не з»явився, надавши попередньо суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, претензій до підсудних немає, збитки йому відшкодовані.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи , які ніким не оспорювались. Підсудні, та інші учасники судового розгляду, правильно розуміють фактичні обставини справи, сумнівів суду у добровільності та істинності їх позиції немає, будучи попередженими про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, на зазначений порядок погодилися.
Тому суд, згідно вимог ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідженням фактичних обставин справи допитом підсудних та матеріалами, що їх характеризують.
Суд вважає, що дії підсудних слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, зокрема щодо ОСОБА_2, як крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, щодо ОСОБА_3, як крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.
При обранні покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних. Так, ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних, суд визнає щире каяття та повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особи підсудних, письмово відображену позицію потерпілого, щодо відшкодування йому шкоди, тривалий час перебування підсудних в умовах СІЗО, суд вважає, що їх виправлення можливо без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити їм покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на них обов”язків, передбачених ст. 76 КК України.
Міру запобіжного заходу підсудним, до вступу вироку в законну силу, змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,суд, -
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов»язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов»язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речовий доказ по справі: моторолер «Defiant » DТ50QТ-2, який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4, - залишити останньому за належністю.
Міру запобіжного заходу засудженим до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою, на підписку про невиїзд, негайно звільнивши їх з під-варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя М.В. Дідик