№ 1-661/10
25 червня 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Первушиної О.С.
при секретарі Крукевич О.В.,
з участю прокурора Куца О.О.
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2, у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.1 КК України, направлених до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, -
ОСОБА_2 07.02.2010 року, знаходячись за адресою - квартира АДРЕСА_1, за місцем свого тимчасового проживання, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, приблизно о 07.00 год., підійшов до раніше знайомого йому ОСОБА_3, з яким проживав у вказаній квартирі, та попросив у нього мобільний телефон «Нокіа 5610» нібито комусь зателефонувати, щоб в подальшому ним заволодіти. Погодившись, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 вказаний мобільний телефон. Заволодівши чужим майном шляхом обману, а саме - мобільним телефоном «Нокіа 5610», вартістю 1100 грн., який належить ОСОБА_3, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 1100 грн.
Крім того, він же 15.02.2010 року, перебуваючи за місцем своєї роботи в ресторані «Швидко», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруській, 2, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, приблизно о 13.00 год., шляхом вільного доступу увійшов до кімнати відпочинку персоналу, звідки таємно викрав чуже майно, а саме - мобільний телефон «Нокіа 5200», вартістю 500 грн., в якому знаходилась карта мобільного оператора «Київстар», на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 грн., а також гроші в сумі 50 грн., а всього таємно викрав чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 560 грн; мобільний телефон «Нокіа 5300», вартістю 1050 грн., в якому знаходилась карта пам'яті, вартістю 100 грн., та сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 55 грн., а всього таємно викрав чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 1215 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_7 шкоду на вказану вище суму.
Крім того, ОСОБА_2 22.02.2010 року, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання, а саме - в одній з кімнат приватного АДРЕСА_3, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, приблизно о 14.00 год., підійшовши до сусідньої кімнати та використовуючи ключ, який він перед цим викрав, відкрив двері вказаної кімнати та увійшов до неї, таким чином проник в приміщення, звідки таємно викрав чуже майно, а саме: навушники «Техніко», вартістю 800 грн., МР-3 плеєр «Пл-Шафл», вартістю 200 грн., карту пам'яті «Тронеет», вартістю 80 грн., системний блок, вартістю 2500 грн., монітор «Самсунг», вартістю 500 грн., акустичні колонки «2.0 Геніус», вартістю 100 грн., які належать ОСОБА_8, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4180 грн.
Факти вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечних дій, які підпадають під ознаки ч. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.1 КК України, повністю підтверджуються матеріалами кримінальної справи.
По епізоду вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, яке мало місце 07.02.2010 року за адресою - АДРЕСА_1:
- показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що він приблизно з лютого по березень 2010 року тимчасово проживав в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В даній квартирі проживали й інші особи. Приблизно 04.02.2010 року в дану квартиру поселився раніше незнайомий йому хлопець, якого як пізніше йому стало відомо звати ОСОБА_2 Вони познайомились з ним. 07.02.2010 року, приблизно о 07.00 год., знаходячись разом з ним у вищевказаній квартирі, ОСОБА_2 попросив в нього мобільний телефон «Нокіа 5610» зателефонувати. Він передав йому свій мобільний телефон, вартістю 1100 грн. Взявши його, ОСОБА_2 вийняв з нього сім-карту, яку передав йому, та вставив свою, після чого вийшов з мобільним телефоном з кімнати в коридор квартири. Протягом тривалого часу ОСОБА_2 так і не повернувся. Тоді він вийшов в коридор, однак ОСОБА_9 в коридорі та квартирі не було. Ввечері того ж дня ОСОБА_2 повернувся до квартири і він запитав в нього про те, де його мобільний телефон. ОСОБА_2 пояснив йому, що віддав його мобільний телефон на деякий час своєму знайомому та пообіцяв наступного дня повернути його. Наступного дня ввечері він повернувшись додому, від сусіди по кімнаті дізнався, що ОСОБА_2 в обід забрав свої речі і покинув квартиру. З того часу він ОСОБА_2 не бачив і мобільний телефон останній йому не повернув. 10.03.2010 року його викликали в Шевченківське РУ ГУ МВС в м.Києві, де працівники міліції повідомили його про те, що затримали особу, яка шляхом обману заволоділа його мобільним телефоном. Після цього його запросили в один із кабінетів для написання пояснення з даного приводу, де вже знаходився ОСОБА_2, якого він одразу впізнав, ОСОБА_2 також впізнав його і зізнався в тому, що він дійсно шляхом обману заволодів його мобільним телефоном. (т.1 ас. 124-125).
По епізоду вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, яке мало місце 15.02.2010 року за адресою - м.Київ, вул. Білоруська, 2:
- показами потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що вона працює на посаді касира в ресторані «Швидко», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 2. 15.02.2010 року вона знаходилась на роботі, приблизно о 12.00 год. вона в кімнаті для відпочинку поставила на зарядку свій мобільний телефон «Нокіа 5300». Після чого приблизно о 13.00 год. вона повернулась до вказаної кімнати та виявила відсутність свого мобільного телефону «Нокіа 5300», вартістю 1050 грн., в якому знаходилась карта пам'яті 1 Гб., вартістю 100 грн., та сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 55 грн., разом із зарядним пристроєм до нього, який для неї матеріальної цінності не становить. Про вказане вона повідомила керівництво ресторану. Пізніше вона дізналась про те, що працівник ресторану, якого звати ОСОБА_2, котрий працював лише декілька днів, цього ж дня залишив робоче місце та на роботу більше не вийшов. У викраденні свого мобільного телефону вона одразу запідозрила останнього. Таким чином їй було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1215 грн. (т.1 а. с. 61-64);
- показами потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, що вона працює на посаді касира в ресторані «Швидко», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 2. 15.02.2010 року, приблизно о 12.50 год. вона прийшла на роботу та увійшла до кімнати відпочинку, де залишила свої особисті речі, а саме: верхній одяг, в кишені якого був мобільний телефон «Нокіа 5200» та гроші в сумі 50 грн., та пішла на своє робоче місце працювати. Приблизно о 13.10 год. працівник ресторану ОСОБА_7 повідомила про те, що з кімнати відпочинку зник її мобільний телефон. Вона вирішила перевірити чи на місці її мобільний телефон і пішла до кімнати відпочинку та виявила відсутність грошей в сумі 50 грн., свого мобільного телефону «Нокіа 5200», вартістю 500 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка для неї матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 грн. Пізніше вона дізналась про те, що працівник ресторану, якого звати ОСОБА_2, який працював лише декілька днів, цього дня залишив робоче місце, при цьому відкрив запасний вихід та покинув приміщення ресторану. Після даної події ОСОБА_2 на роботу не вийшов. У викраденні свого мобільного телефону вона одразу запідозрила останнього. Таким чином їй було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 560 грн. (т.1 а.с.68-74);
- показами свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що вона працює на посаді керуючого ресторану «Швидко», що розташований по вул. Білоруській, 2 в м. Києві. Приблизно в кінці січня 2010 року на посаду члена бригади вказаного ресторану був прийнятий ОСОБА_2 Приблизно в середині лютого 2010 року працівники ресторану ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виявили відсутність своїх речей -мобільних телефонів, які залишили в кімнаті відпочинку ресторану, про що вона дізналась від них. Після цього вона помітила відсутність на робочому місці ОСОБА_2, який більше на роботу не приходив. (т.1 а.с.77-78);
- показами свідка ОСОБА_11, який пояснив, що він працює продавцем з продажу аксесуарів до мобільних телефонів у ПП Баклан, який здійснює свою діяльність в підземному переході поряд зі станцією метро «Позняки», де в нього розташоване торгове місце. 15.02.2010 року увечері він знаходився на роботі, в цей час до нього підійшов раніше незнайомий йому хлопець, якого як пізніше він дізнався звати ОСОБА_2 та запропонував придбати в нього два мобільні телефони «Нокіа». Спочатку він відмовив сказавши, що не займається купівлею мобільних телефонів, але ОСОБА_2 прохав та сказав, що йому терміново необхідні гроші і наступного дня він викупить у нього вказані мобільні телефони. Він погодився і оформив з ним акт закупки мобільного телефону від 15.02.2010 року. Наступного дня та в подальшому ОСОБА_2 не прийшов викупати мобільні телефони і він продав їх на радіо-ринку, що по вул.Ушинського в м. Києві, раніше незнайомій йому особі. (т.1 а.с.51-53);
- протоколом виїмки від 09.03.2010 року, згідно якої у ОСОБА_11 було вилучено акт про закупку мобільних телефонів від 15.02.2010 року згідно якого він придбав у ОСОБА_2, два мобільні телефони «Нокіа». (т.1 а.с.40);
- протоколом огляду речових доказів, а саме: акту про закупку мобільних телефонів від 15.02.2010 року згідно якого ОСОБА_11 придбав у ОСОБА_2, два мобільні телефони «Нокіа». (т.1 а.с.57);
- постановою про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів, а саме: акту про закупку мобільних телефонів від 15.02.2010 року згідно якого ОСОБА_11 придбав у ОСОБА_2, два мобільні телефони «Нокіа». (т. 1 а. с. 58).
По епізоду вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, яке мало місце 22.02.2010 року за адресою - м.Київ, вул. Грибінки, 3:
- показами потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що він разом зі своїми знайомими ОСОБА_12, ОСОБА_13 за усною домовленістю з власником з кінця 2009 року проживають в одній з кімнат приватного АДРЕСА_3. 21.02.2010 року до них в сусідню кімнату будинку підселився раніше незнайомий йому ОСОБА_9 Наступного дня а саме - 22.02.2010 року приблизно об 11.00 год., прокинувшись, він виявив, що в будинку він знаходиться разом з ОСОБА_9, який перебував в сусідній кімнаті. Приблизно о 12.00 год. він зібрався піти на навчання. В будинку залишився ОСОБА_2 Виходячи зі своєї кімнати, він зачинив вхідні двері своєї кімнати на ключ, який поклав в коридорі на підставку для взуття. В цей момент на коридорі він побачив ОСОБА_2 який помітив куди він сховав ключ від кімнати. Протягом дня він перебував на навчанні. Приблизно о 15.20 год. на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_12, який повідомив, що в їх кімнаті він виявив відсутність його комп'ютера. Діставшись додому та зайшовши в кімнату, він виявив відсутніх належних йому речей, а саме: навушників «Техніко», МРЗ-плеєру «Пл.-Шафл», карти пам'яті «Тронеет 4Гб», системного блоку, 17 дюймового монітору «Самсунг», колонок «Геніус 2.0». Увійшовши в сусідню кімнату, двері якої були відчинені і в якій мешкав ОСОБА_2 останнього там не було, на столі він побачив портмоне чорного кольору, в якому знаходився водійський талон попередження на ім'я ОСОБА_2 З даного приводу він звернувся до міліції. (т.1 а. с. 153-155);
- аналогічними показами свідка ОСОБА_14 (т.1 ас. 167-169);
- аналогічними показами свідка ОСОБА_12 (т.1 а. с. 173-174);
- показами свідка ОСОБА_15, який пояснив, що він працює приватним підприємцем на радіо-ринку, який розташований по вул. Ушинського, в районі Караваєвих дач в м. Києві, де здійснює ремонт мобільних телефонів. Приблизно в кінці лютого або на початку березня 2010 року, коли він перебував на вказаному ринку, о другій половині дня, приблизно о 17.00 год., до нього підійшов та звернувся раніше невідомий йому хлопець, якого як пізніше йому стало відомо звати ОСОБА_16, з пропозицією придбати в нього належні йому навушники «Технікс». Вони домовились з ним, що він їх придбає за 100 грн. Отримавши від нього гроші в сумі 100 грн., ОСОБА_2 передав йому вказані навушники. ОСОБА_17 ще пропонував йому придбати в нього МРЗ-плеєр, але він відмовився. Після чого ОСОБА_17 пішов. На ринку цього дня ОСОБА_2 ходив та пропонував придбати в нього ще й монітор, системний блок та якісь акустичні колонки. Через деякий час він побачив його без цих речей. Наступного дня придбані навушники у ОСОБА_2, на цьому ж радіо-ринку. він продав невідомій йому раніше особі за 300 грн. (т.1 а.с. 175-178, 182-184);
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_8, який серед представлених фотокарток впізнав особу на ім'я ОСОБА_2, який 21.02.2010 року поселився в приватний АДРЕСА_3, та проживав в сусідній кімнаті. (т.1 а.с. 164-166);
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_14, який серед представлених фотокарток впізнав особу на ім'я ОСОБА_2, який 21.02.2010 року поселився в приватний АДРЕСА_3, та проживав в сусідній кімнаті. (т.1 а.с. 170-172);
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_15, який серед представлених фотокарток впізнав особу на ім'я ОСОБА_2, який в кінці лютого або на початку березня 2010 року на радіо-ринку, що розташований по вул. Ушинського в м. Києві, продав йому навушники «Технікс». (т.1 а.с. 179-181);
- протоколом огляду та вилучення від 26.02.2010 року, згідно якого у ОСОБА_8 вилучено портмоне чорного кольору в якому знаходиться талон до посвідчення водія БКД №НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 (т.1 а.с. 159);
- протоколом огляду речових доказів, а саме: портмоне чорного кольору в якому знаходиться талон до посвідчення водія БКД№НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 160);
- постановою про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів, а саме: портмоне чорного кольору в якому знаходиться талон до посвідчення водія БКД №НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 (т.1 а.с. 161);
- протоколом огляду місця події, а саме АДРЕСА_3. (т. 1 а.с. 140-142).
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечні діяння, передбачені ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.1 КК України . Разом з тим, під час досудового слідства, а потім і в судовому засіданні було встановлено, що у відношенні ОСОБА_2 проводилась стаціонарна комплексна судової психолого-психіатрична експертиза. Згідно акту стаціонарної комплексної судова психолого-психіатричної експертизи № 196 від 03.06.2010 року ОСОБА_2 в період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння, виявляв ознаки шизофренії параноїдної з безперервним типом течії (F20.0 згідно МБК-10), за своїм психічним станом на той час не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними.
В даний час ОСОБА_2 виявляє ознаки шизофренії параноїдної з безперервним типом течії (F 20.0 згідно МБК-10), за своїм психічним станом на даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_2 потребує в застосуванні до нього примусовихзаходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із звичайним наглядом.( т.2 а.с. 28-31)
У зв'язку з вказаним, суд вважає, що до ОСОБА_2, який вчинив суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності, у відповідності зі ст. 94 КПК України необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді направлення його на примусове лікування до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України. Крім того, необхідно скасувати з часу доставки ОСОБА_2 до психіатричного закладу із звичайним наглядом обраний щодо нього запобіжний захід - тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19 ч.2, 92, 93 п.1, 94 ч.1 п.4 КК України, ст.ст. 419 - 421 КПК України, -
Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вчинив суспільно-небезпечні діяння, передбачені ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.1 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Речові докази по справі:
- акт закупки мобільного телефону від 15.02.2010 року, що знаходиться в матеріалах справи (т.1. а.с. 59), - залишити там же;
- обкладинку для документів та талон БКД № НОМЕР_1 до посвідчення водія ВАВ № НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_2, що знаходяться в матеріалах справи (т.1. а.с. 163), - залишити там же.
Скасувати з часу доставки ОСОБА_2 до психіатричного закладу із звичайним наглядом обраний щодо нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя О.С.ПЕРВУШИНА