№ 1-651/10
Іменем України
01 липня 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Первушиної О.С.
при секретарі Крукевич О.В.
з участю прокурора Лісової О.О.
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в м. Новоград - АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2, будучи відповідальним за облік своїх доходів, одержаних або нарахованих на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, нарахування доходу та сплати податку з доходів фізичних осіб, умисно ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 1948779,31 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 для зарахування та використання грошових коштів - доходу, отриманого ним як фізична особа внаслідок виконання цивільно-правового договору від 03.12.2004 року № 2/12 щодо реалізації власного майна, укладеного з ТОВ «Продресурс» (код ЄДРПОУ 332911177) та приховування отриманого доходу, відкрив 08.12.2004 року, як фізична особа, поточний рахунок № НОМЕР_1 в ВАТ "Аграрний комерційний банк" (МФО 322302), розташованого в м. Києві по вул. Димитрова, 9-А, підписавши заяву на відкриття поточного рахунку від 08.12.2004 року з попередженням про заборону використання вказаного рахунку для операцій, пов'язаних з здійсненням підприємницької діяльності.
В подальшому, ОСОБА_2, будучи власником рахунку, достовірно знав, що на його поточний рахунок фізичної особи № НОМЕР_1 в ВАТ «Аграрний комерційний банк» (МФО 322302) від ТОВ «Продресурс» (код ЄДРПОУ 332911177), в якості сплати за власне майно по договору № 2/12 від 03.12.2004 року, в грудні 2004 року надійшли грошові кошти в сумі
12898438,83 грн. та в січні 2005 року надійшли грошові кошти в сумі
2092171,25 грн., а всього на загальну суму 14990610,08 грн., які по мірі їх надходження на підставі заяв на видачу готівки ОСОБА_2 знімав та передавав невстановленій досудовим слідством особі, використовуючи на власний розсуд, які були доходом, котрий він зобов'язаний був самостійно включити до складу сум нарахованого доходу до декларацій про доходи, одержані з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року в сумі 12898438,83 грн. та з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року в сумі 2092171,25 грн., з якого, у відповідності до п. 22.3 ст. 22, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 01.01.2004 року № 889-ІУ, має бути сплачений податок за ставкою оподаткування 13%.
Після чого, ОСОБА_2, діючи умисно, в порушення п.п 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п.8.2.1, 8.1.3 п. 8.2, 8.1 ст. 8, п.п. 16.3.3 п. 16.3, п.п. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 01.01.2004 року № 889-ІУ зі змінами та доповненнями та п.п. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІП зі змінами та доповненнями, з метою ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб шляхом приховування об'єкту оподаткування - доходу, отриманого внаслідок виконання цивільно-правового договору в 2004 році в сумі 12898438,83 грн. та в 2005 році в сумі 2092171,25 грн., декларації про податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року та за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, а також інші звітні періоди до Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області не надав та дохід отриманий в 2004-2005 роках у розмірі 14990610,08 грн. не задекларував, чим умисно ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб в 2004 році на суму 1676797,05 грн. та в 2005 році на суму 271982,26 грн., а всього на загальну суму 1948779,31 грн., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром умисного ухилення від сплати податків.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Показав суду, що дійсно 08.12.2004 року, як фізична особа, відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 в ВАТ «Аграрний комерційний банк» (МФО 322302), розташованого в м. Києві по вул. Димитрова, 9-А., знаючи про заборону використання вказаного рахунку для операцій, пов'язаних з здійсненням підприємницької діяльності. Грошові кошти, що надходили на його рахунок, він за грошову винагороду знімав готівкою та передавав знайомому Сергію, на прохання якого відкривав зазначений банківський рахунок. Декларацію про дохід до податкової не подавав, податок не сплачував. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.
За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства по справі стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони і які ніким не оспорювались. Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що дії підсудного за ст. 212 ч. 3 КК України кваліфіковано правильно як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими особою, яка зобов'язана їх сплачувати, які призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах.
При обранні міри покарання підсудному й суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь суспільної небезпеки вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ст. 212 ч.3 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії особливо тяжких;
- особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшує покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити покарання ОСОБА_2 в межах санкції ст. 212 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, також відповідно до ст. 55 КК України - без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки вчинення злочину не пов'язане з посадовим станом винного або характером його професійної діяльності та без конфіскації майна, оскільки конфіскація майна, як додаткове покарання, не може бути призначена при звільненні від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.ст. 59, 77 КК України, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно ст. 93-1 КПК України з підсудного необхідно стягнути витрати по справі - вартість проведеної почеркознавчої експертизи в сумі 760 грн. 59 коп.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведеної почеркознавчої експертизи - в сумі 760 грн. 59 коп. ( отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, р/р № 31253272210699 код 25575285Ю, МФО 821018).
Речові докази по справі - документи, що знаходяться в матеріалах справи (т.1. а.с. 69-90, 97-119, 127-148), - залишити там же.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя О.С.ПЕРВУШИНА