17 лютого 2010 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого : Косогор Г.О.
суддів : Ткачук О.О.
Ісаєвої Н.В.
при секретарі : Прієшкіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ про стягнення заборгованості по заробітній платі і середньої зарплати за час затримки розрахунку,
встановила :
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 1586 гривень 86 копійок заборгованості по заробітній платі, компенсацію за затримку виплати заробітної плати - 18930 гривень 80 копійок, моральну шкоду у розмірі - 3000 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона працювала на Одеському виробничому хіміко-фармацевтичному підприємстві «Біостимулятор» у формі ТОВ на посаді фасувальниці.
Відповідач при звільненні не виплатив заробітну платню в повному обсягу.
Посилаючись на ст. 117 КЗпП України, просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання з”явилася, проти задоволення позову заперечувала частково, посилаючись на те, що відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 23 червня 2006 року на задоволення вимог щодо компенсації та стягнення середнього заробітку, моральної шкоди з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ розповсюджується дія мораторію, у зв'язку з тим, що відносно них порушено справу про банкрутство.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_2 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ про стягнення заборгованості по заробітній платі і середньої зарплати за час затримки розрахунку було задоволено частково. Було стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ на користь ОСОБА_2 1586 гривень 86 копійок заборгованості по заробітній платні.
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гусєв О.Г. Справа № 22-ц-736 -10
Доповідач -Косогор Г.О. Категорія - 53
Було стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ на користь ОСОБА_2 компетенцію за затримку виплати заробітної плати у розмірі (1893 гривень 8 копійок * 10 місяців) - 18930 гривень 80 копійок. Стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі - 2500 гривень 00 копійок. Стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ на користь держави 204 гривні державного мита. Стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі ТОВ на користь Територіального управління судової адміністрації в Одеській області 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, що з'явилась, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити за таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_2 працювала на Одеському виробничому хіміко - фармацевтичному підприємстві “Біостимулятор” у формі ТОВ на посаді фасувальниці, з 31.08.1978 року по 22.08.2008 рік. Заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платні складає 1586 гривень86 копійок. Строк затримки виплати заробітної плати склав 10 місяців.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, районний суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.117 КЗпП України підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тобто з урахуванням середньої заробітної плати та строку затримки компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати компенсація за затримку складає 18 930 гривень, яка підлягає стягненню з підприємства.
Проте з такими висновками суду цілком погодитись не можна, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
При визначені розміру відшкодування необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи ( п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”).
Виходячи з аналізу змісту норми ст.117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні, слід дійти висновку, що підставою такої відповідальності є, по-перше, факт порушення власником строків розрахунку при звільненні ( ст.116 КЗпП України) та, по друге, вина власника.
Зазначені вимоги закону не були враховані судом при ухваленні рішення на підставі ст.117 КЗпП України.
У порушення норм ст.116 КЗпП України та ст.214 ЦПК України суд не встановив вину власника у порушенні строків розрахунку при звільненні ОСОБА_2
Проте, як вбачається з матеріалів справи, вини власника у порушенні строків розрахунку при звільненні немає, оскільки до ОВХФП “ Біостимулятор” в формі ТОВ порушено справу про банкрутство ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 червня 2006 року № 2/ 171 -06 -6019 та відповідно до ст.12 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та стягнень на підставі виконавчих документів. Розгляд справи триває на цей час.
Відповідно до ст.12 Закону України “ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ у період дії мораторію не нараховуються неустойка ( штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань. Дія мораторію не поширюється тільки на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров”ю та життю громадян, авторської винагороди.
Визначення терміну заробітна плата наведено у ст.94 КЗпП України та Законі України “ Про оплату праці”. “Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.”
Середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні не відповідає визначенню терміна заробітна плата, та є за своєю правововю природою відшкодуванням за неналежне виконання грошових зобов”язань ОВХФП “Біостимулятор” в формі ТОВ перед ОСОБА_2
Таким чином, на середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів введеного Ухвалою господарського суду Одеської області від 23 червня 2006 року по справі №2/171-06-6019 в зв”язку з чим нарахування і стягнення зазначеного вище вида відповідальності суперечить Закону України “ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “.
Вказані обставини також впливають на вирішення питання про стягнення моральної шкоди.
Враховуючи, що судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини справи, проте неправильно застосовані норми матеріального права погодитися з постановленим рішенням не можна, воно підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_2 у частині стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати - 18930 гривень 80 копійок та моральної шкоди у розмірі 3000 гривень.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення у частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платні у розмірі 1586 гривень 86 копійок.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,315,319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила :
Апеляційну скаргу Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства “Біостимулятор” - задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2009 року - частково скасувати.
У позові ОСОБА_2 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства “Біостимулятор” про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати - 18930 гривень 80 копійок та моральної шкоди у розмірі 3000 гривень відмовити.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий : Г.О.Косогор
Судді : О.О.Ткачук
Н.В.Ісаєва